Верховна Рада проголосувала за посилення покарання для “гучних” водіїв. За ігнорування допустимого рівня шуму штраф може сягати десятків тисяч гривень. Водночас обранцям забракло одного голосу, щоб підтримати суворіші заходи за перевищення швидкості. Які зміни можуть чекати на водіїв — розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
34 тисячі гривень за “вихлоп”
16 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №15358 щодо відповідальності за керування транспортними засобами з перевищенням допустимого рівня шуму. Законопроєкт, зокрема, має допомогти силам ППО не плутати звуки гучних авто з дирчанням ворожих безпілотників. “Звуки форсованих двигунів і нестандартних вихлопних систем за акустичними характеристиками небезпечно наближаються до звуків ворожих безпілотних літальних апаратів типу “Shahed/Герань” та інших засобів повітряного нападу. Це систематично дезорієнтує цивільне населення, провокує масові панічні настрої — особливо у деокупованих і прифронтових регіонах — та змушує підрозділи Збройних Сил України, операторів систем протиповітряної оборони й мобільні вогневі групи ППО відволікатися від виконання реальних бойових завдань із виявлення та знищення повітряних цілей ворога”, — йдеться у пояснювальній записці до документа. Автори документа також звертають увагу на шкідливий вплив надмірного транспортного шуму на психоемоційний стан людей.
Законопроєкт передбачає такі суми штрафів:
- у мирний час — 8 500 гривень, повторно — 17 000 гривень;
- під час воєнного стану — 17 000 гривень, повторно — 34 000 гривень;
- за повторне порушення під час війни — позбавлення прав на 3-6 місяців.
Водночас під час підготовки до другого читання до документа ще можуть внести зміни.
Штрафи за швидкість не зросли
Того ж дня Верховна Рада провалила голосування за законопроєкти про посилення відповідальності за порушення швидкісних лімітів. Йдеться про законопроект № 15348, та — альтернативний — № 15348-1.
Перший законопроєкт подали від комітету з питань правоохоронної діяльності. Його голова Сергій Іонушас під час виступу у парламенті напередодні заявив, що нинішній штраф за перевищення швидкості — 340 грн (170 грн при ранній сплаті) — це не покарання, а стимулювання порушувати ПДР. Ідея документа полягала в тому, щоб зробити відповідальність більш градуйованою. За перевищення більш ніж на 20 км/год передбачався штраф 680 гривень, більш ніж на 40 км/год — 2 040 гривень, більш ніж на 60 км/год — 2 720 гривень, а більш ніж на 80 км/год — 3 400 гривень. Окремо була прописана відповідальність за систематичні порушення. Якщо водій 5 або більше разів протягом року притягувався до відповідальності за найсерйозніші перевищення швидкості, штраф міг становити 17 000 гривень.
Автором альтернативного законопроєкту виступив народний депутат Роман Грищук, який активно підтримував вимоги родини 12-річного школяра Гриші Глушича. Хлопчик трагічно загинув 5 червня в Києві, коли водій-порушник на шаленій швидкості влетів у підземний перехід. Обґрунтовуючи необхідність жорсткіших заходів, нардеп пояснював, що самим лише підвищенням штрафів змінити тенденцію аварійності не вдасться: “Тільки позбавлення прав за систематичне і суттєве перевищення швидкості може змінити ситуацію на дорогах. Це все є в розвинених країнах, де низька смертність і травматизм на дорогах”, — заявив нардеп.
Що далі?
Така неспроможність парламентарів викликала гостру реакцію, як у суспільстві так і серед самих посадовців.
Народний депутат Роман Лозинський так відреагував з трибуни: “Я не маю питання, чому не голосували за законопроєкт ті, хто має авто за 100, 200 тисяч доларів. Бо “мама любить скорость”. Але до чого ми маємо як Рада дочекатися? Щоб у когось із нас насмерть збили дитину? Чи когось з родичів? Тоді ви проголосуєте за закон? Мені страшно за мого сина”.
Міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський наголосив, що саме перевищення швидкості є головною причиною ДТП із загиблими та постраждалими. “Лише за останні місяці сталося кілька резонансних смертельних ДТП у Києві, на Одещині та Миколаївщині. І в більшості цих випадків незадовго до ДТП водії неодноразово притягувалися до відповідальності за порушення ПДР. Сьогоднішнє рішення знову відтермінувало ці зміни, але не припиняє нашу роботу”, — написав міністр на своїй сторінці у соцмережі.
Допис про провалене голосування з’явився і на сторінці Ради національної безпеки та оборони. За словами секретаря РНБО Ігоря Клименка, прикро, що безпека на дорогах досі не на часі. “Але ми не зупиняємося. За завданням президента разом із відповідними органами та громадськістю продовжимо працювати над рішеннями, від яких безпосередньо залежать життя і здоров’я людей", — зазначив Клименко.
Сумне лідерство
Україна значно випереджає інші країни Європи за кількістю смертей на дорогах. За офіційними даними Департаменту патрульної поліції, в країні минулоріч загинуло 3 249 людей. Для порівняння, Польща продемонструвала значний прогрес і скоротила кількість смертей у 2025-му до 1 660 — попри більше мешканців має вдвічі менше летальних випадків. У Франції з її 66,5-мільйонним населенням жертвами аварій стали 3 154 людини. Однією ж із найбезпечніших в Європі залишається Німеччина: там зафіксували 2 839 смертей за минулий рік, і це за умови величезного автотрафіку та населення у майже 85 мільйонів.
