Енергонезалежний щит: Тростянецька лікарня завдяки сонячній енергетиці протидіє блекаутам

Тростянецька лікарня, що на Сумщині, у березні 2022 року впродовж двох тижнів перебувала під постійними обстрілами російських танків. Дві третини її об`єктів зазнали руйнувань. Експерти радили закрити заклад до кінця війни через неможливість його експлуатації. Але попри це, травмований організм лікарні реанімували. А вразлива в період окупації її енергосистема поступово перетворюється в енергонезалежний щит, який оберігає заклад від темряви відключень.

У ворожій осаді

Перший день повно­масштабного вторг­нен­ня військ рф в Ук­раїну - 24 лютого 2022 року - став першим днем оку­пації міста Тростянець, що на Сумщині. Місто заполонила ворожа тех­ніка, на головних автодорогах росіяни облаштували свої блок-пости. Один з таких з`явився прямо перед міською лікарнею. На той час в медичному закладі перебувало до сімдесяти хворих та біля пів сотні медичних працівників. 

Сплутати лікарню з ін­шими об`єктами на­віть на відстані сотні метрів від російського блок-поста було немо­ж­ливо - на фасаді ста­ці­онару метровими лі­терами на рівні п`ятого поверху було написано "Тростянецька міська лі­карня". Поруч - нама­льована велика лінія серцевої кардіограми. Але попри норми гума­ні­зму, моралі і зага­ль­но­прийнятих світовою спільнотою норм і зви­чаїв війни, за якими заборонено обстрілю­вати лікарні, окупанти чи не щодня били по медичному зак­ладу. 

Вперше це сталося 18 березня 2022 року, коли російський танк заїхав на територію лі­карні, став навпроти го­ловного входу стаціо­нарного корпусу і нап­равив дуло на будівлю. Пацієнти та медпер­со­нал ледь встигли збіг­ти вниз з верхніх пове­рхів, коли танк вист­ре­лив. Того ж дня пізно ввечері жінка на ім'я Яна, у підвалі при свіч­ках, народила двійню. 

- Це був жах. Все скрізь вибухало, гуділо, літало. Ми сиділи в під­валі. Тут перебували всі хворі і співробітники, та ще до нас прийшли ме­шканці сусідніх житло­вих будинків. Всі стіни ходили ходуном. Дума­ли, зараз завалиться повністю лікарня і нас накриє всіх, - згадує на той час завідуюча аку­шерсько-гінеколо­гіч­ним відділенням Тро­с­тя­нецької міської лі­ка­рні Тетяна Сидорен­ко.

На дворі ще лежав сніг, сильні морози не спадали. Від одного з обстрілів була пошкод­жена мережа опален­ня. Довелося по всій лі­кар­ні з цієї системи злити воду і котельню загасити. З середини і до кінця березня 2022 року вся лікарня жила без електропоста­чан­ня. Обстріли з російсь­ких танків не вщухали. Потім, вже після звіль­нення міста, медики порахували, що на кор­пусах лікарні залиши­лось не менше 85 влу­чань від пострілів, роз­бито понад сімсот ві­кон,   дверей, знесено дах на інфекційному відділені, голі випалені стіни залишились у триповерховій поліклі­ніці. 

До повномасштаб­но­го вторгнення елект­ро­енергія подавалася до корпусів медичного зак­ла­ду двома лініями централізованого еле­к­тр­постачання від обл­енерго. Але в умовах постійних бойових дій жодна з них довго не пропрацювала. Перша була обезживлена пі­сля того, як за кілька кі­ло­­метрів до лікарні бу­ла підірвана одна еле­к­т­роопора. Інша перес­та­ла подавати електри­ку після обстрілу транс­фо­р­маторної станції. Лікарня залишилась без електрики. Застиг­ли рентген апарати, ав­токлави, зникло світло в палатах, операційних залах, харчоблоці.

Попервах хоч якось виручав єдиний на лікарню однофазний бензиновий генератор потужністю 15 кВт. Але цього вистачало тільки щоб пастеризувати ін­ст­румент, робити під­за­рядку телефонів та пі­дігрівати воду, щоб хво­рі та персонал мог­ли попити чаю і хоч в такий спосіб погрітися. 

Коли 14 березня по всьому місту не стало світла (окупація трива­ла до 26 березня - прим. журналіста), міс­цева автозаправка пе­ре­дала лікарні потуж­ні­ший трифазний гене­ратор. Через кілька ро­сійських блок-постів до­велося їхати по нього і назад до лікарні. Не­зважаючи, що агрегат везли машиною "швид­кої допомоги", біля од­ного з блок-постів росія­ни таки не втрималися і обстріляли цей авто­мо­біль. Добре, що обій­ш­лося без жертв. 

З новим генератором в лікарні вдалося на пев­ний період запус­тити обладнання на ко­тельній, включити на­со­сну станцію, відка­ча­ти з системи нечистоти, дати в діючі корпуси свіжу воду.

- Морози стояли за мі­нус десять. Коли ми запустили трифазний ге­нератор, навіть тріш­ки нагріли систему опа­лення. Та в цей же день російський танк по­ст­рі­лом по лікарні роз­бив систему опалення. І те­п­ла не стало зовсім, - згадує інженер-енер­гетик міської лікарні Сергій Федченко.

Чотири місяці - і перша станція запрацювала

Війна показала, наскі­ль­ки важливою в екстре­маль­них ситуаціях є наявність джерел резервного забез­печення ресурсів. Першо­чер­говою є електрика. З нею буде і вода, і тепло. То­му відразу після звільнення міста з окупації, в міській раді і її комунальному під­приємстві "Тростянецька міська лікарні", почали вив­чати можливості запро­вадження резервних видів енергетики. 

І не тільки вивчати, а й говорити на різних рівнях про бажання реалізувати цей задум. Першими їх почули в Асоціації "Енер­гоефективні міста України",  де запропонувала вста­но­вити у Тростянецькій лі­карні сонячну електростан­цію потужністю 45 кВт. 

Фінансову підтримку на­дала Швейцарська конфе­де­рація, яка зробила це в рамках впровадження Єв­ропейської Енергетичної Відзнаки. 

- Ця Відз­нака дається за до­ся­гнення у збереженні дов­кілля, зменшенні вики­дів у повітря вуглекислого газу чи скорочення спо­жи­вання традиційних енерго­носіїв, як газ, вугілля, дрова. Пра­гнення рухатися в цьо­му напрямку задекларував і Тростянець. Тому Швей­ца­р­­ська компанія, дотична до Європейської Енергетичної Відзнаки, профінансувала наш проєкт, - розповів зас­тупник Тростянецького мі­сь­кого голови з інвести­цій­ної діяльності Максим Синя­він.

Ось так зірки і зійшлися. Маючи фінансування від швейцарських донорів, Асоціація енергоефектив­них міст провела тендер, підібрала проектантів і під­рядників. Далі було будівництво. 

Символічно, що першу в лікарні сонячну станцію встановили на даху дитя­чого відділення.  

- Роботи почалися напри­кінці листопада 2022 року, а 14 лютого 2023-го станція вже була введена в експ­луатацію. Панелі на даху, обладнання в щитовій. Зав­дяки спеціальним інвер­торам, які встановлені у підвальному приміщенні лі­карні, лишки "зеленої" ене­р­гії накопичувалися в аку­му­ляторах. Коли сонячної енергії було обмаль, якраз звідти електроенергію і брали, - розповідає інже­нер-енергетик КНП "Трос­тянецька міська лікарня" Сергій Федченко. 

Вже перші місяці роботи сонячної електростанції вра­зили ефективністю - у зимові місяці економія становила біля 10 тисяч грн., а коли сонечко пригрі­ло і почало світити по-літ­ньому, то власної електро­енергії почали виробляти за місяць на 60-75 тис. грн.

- Напруга йде напряму від сонячних панелей по ме­режі. Звичайно, що в осін­ньо-зимовий період її мен­ше, тож основна користь весною, влітку та на початку осені. Керування цією стан­цією здійснюється за пультом станції, а контроль можна вести за допо­могою спеціального додатку в смартфоні. То ж для мене зручно, бо все під рукою, - розповідає далі інженер-енергетик Сергій Федчен­ко. - Сьогодні її потужності вистачає, щоб забезпечити електроенергією два пове­р­хи дитячого корпусу, крім рентгенівського та флюо­рографічного кабінетів. 

Свої плюси очевидні і в збереженні довкілля - за словами експерта Прог­ра­ми "U-LEAD з Європою" з енергоефективності та відновлювальних джерел енергії Андрія Баруліна, який допомагав запускати сонячну електростанцію в Тростянці, в лікарні за пер­ші три місяці не тільки зе­ко­номили для закладу 30 тис. гривень на  електро­енергії, а й зменшили на 5 тон викидів вуглекислого газу в атмосферу. І ця цифра дедалі буде наростати.

Апетит приходить під час їжі 

Побудувавши першу соня­чну електростанцію, отри­ма­вши очевидні вигоди від зовнішніх ризиків та еко­номію власних коштів, захо­тілося більшого. І відразу зай­нялися ідеєю змонтува­ти в лікарні ще одну сонячну електростанцію. Причому, більшу, потужнішу.

Партнерів довго шукати не довелося. Німецьке то­вариство міжнародного спів­робітництва (GIZ) і раніше допомагало Тростянцю в різних проєктах. Ще до пов­номасштабної війни місь­ка рада отримувала від них грант на 100 тисяч євро на утеплення інфекційного від­ділення. Коли ж в цій компанії дізналися про жахи, які пережила лікарня за час ворожої окупації, що росіяни розбили полік­лі­ніку і той корпус, на утеп­лення якого вони давали кошти, то німці відразу ж запропонували додаткову допомогу. Інвестори з GIZ, на час відновлення стаціо­нарної полі­клініки, встано­ви­ли на території лікарні тим­часову модульну полік­лініку з усім обладнанням, а ще дали кошти на сонячну електростанцію.

- Німецькі інвестори від­разу запропонували вста­новити сонячну електро­ста­нцію, щоб електрики було з запасом і поліклініці, і на потреби інших приміщень лікарні, що розташовані поруч, - говорить заступник тростя­нецького мера з інвести­ційної діяльності Максим Синявін.  

Через пів року, на початку червня 2023 року, на те­риторії міської лікарні зап­рацювала і друга станція - сильніша за першу. Її проектна потужність скла­да­ла 63 кВт. Змонтували її на даху стаціонарного корпусу. Вироблена тут електроенергія постачає­ться на той же п`ятипо­вер­ховий корпус, будівлю полі­клініки та на ряд приміщень з технічним та найбільш енерговитратним облад­нанням і апаратурою, як то рентген, автоклав, поруч - харчоблок, насосна станція, пральня. Через рік від 

- Встановлені сонячні елек­тростанції дають нам сьогодні суттєву економію коштів на електроенергії. Наприклад, за минулий рік ми отримали електричної енергії від сонячних станцій 105,3 тис. кВт.год. на суму 1 млн. 105,6 тис. грн., - по­ра­хувала нам директорка Тростянецької міської лі­кар­ні Лілія Гонтар. 

Сьогодні тут не бояться бле­каутів. Крім сонячних станцій в запасі у медиків вісім потужних дизельних генераторів, а ще - 1,4 ти­сячі літрів дизельного па­ль­ного і 213 літрів бензину. Причому, всі ці резерви - благодійна допомога. Нап­риклад від Червоного Хре­ста медики отримали ге­нератор KGP-45 вартістю 392 тис. грн., благодійний фонд "НАГД Здорові" пере­дав зарядну станцію Eco Flow E2000 вартістю 70,5 тис. грн.

В доповнення до енер­гонезалежності подбали і про енергоощадливість, аби в корпусах було і світло, і тепло . В позаминулому році провели термомодер­нізацію стаціонарного кор­пусу (19,6 млн. грн.), в ми­нулому - провели капіта­ль­не утеплення поліклініч­ного і дитячого відділень (19,8 млн. грн.), і термо­мо­дер­нізацію інфекційного від­ділення (8,9 млн. грн.). Причому на всі ці роботи не було витрачено жодної ко­пій­ки з місцевого бюджету - або через допомогу дер­жавного Фонду ліквідації наслідків збройної агресії - стаціонарний корпус, полік­лініка і дитяче відділення, або ж міжнародні парт­нери. Наприклад, на уте­плення інфекційного відді­лення 200 тис. євро про­фінансувала німецька ко­м­панія GIZ за дорученням урядів Німеччини та Швейцарії. Майже 950 тис грн. виділило Посольство Федеративної республіки Німеччина в Україні на оновлення реанімаційного та хірургічного відділень. 

І крапка на цьому не ставиться.

- Вже в цьому році нам обіцяють поставити в лікар­ні ще дві потужні сонячні  електростанції - одну про­фі­нансує аграрна компанія "Кернел", а іншу - Укра­їн­сько-нідерландський бла­годійний фонд LifeLine Ukraine. Загалом, за два-три наступних роки плану­ємо, що лікарня буде пов­ністю енергонезалежною від обленерго, - каже Трос­тянецький міський голова Юрій Бова.

Аргументи для інвесторів

В Сумському обласному управління охорони здоро­в`я розповіли, що мода на встановлення альтернатив­них джерел енергетики в медзакладах області має місце. Однак, відбува­лося це переважно до  повнома­с­штабного вторгнення ро­сіян в Україну. Тоді цей про­цес був більше піарний, аби продемонструвати, так би мовити, європейськість. 

Унікальність же прикладу Тростянецької лікарні по­лягає в тому, що тут почали будувати сонячні електро­станції вже в період повно­масштабної війни, зрозу­мівши, після пережитої во­рожої окупації, практичне значення   енергонезалеж­но­сті. Вона в такі періоди стає рятівною. 

Це має особливу вагу для прикордонних з рф терито­рій. Війна три­ває. Країна-агресор зовсім поруч - яки­хось тридцять кілометрів від Тростянця. І невідомо ще які сюрпризи дове­де­ть­ся пережити від підступного сусіда. Тому енер­гонеза­лежність виступає і як важ­ливий фактор забезпе­чення функціонування закладів медицини за будь-яких несподіваних обста­вин. Навіть за найкри­тич­ніших, коли раптом не стає централізованого електро­пос­тачання, а потрібно оперувати поранених. І всі ці проблеми знімає енер­гонезалежність.   

Генератором ідей висту­пає все ж не лікарня, а її балансоутримувач - міська ра­да. Вхожа вона в най­більш відомі всеукраїнські фор­мування, як то Асо­ціа­ції “Малі міста України“, "Енерго­ефек­тивні міста Ук­раїни", підт­ри­мую­ться контакти з тре­тім сектором, як то Екоклубом. В струк­турі апа­рату міської ради створено спеціальний від­діл - про­ектної діяльності і міжна­родних інвестицій. Тут сфор­мована база даних де­сятків донорських стру­ктур і благодійних фондів, з якими вже співпрацюють чи до яких ще планують звертатися. І коли виникає потреба, треба просто зро­бити крок назустріч або телефонний дзвінок. 

- Коли у нас через росій­ські обстріли почастішали відключення електрое­нер­гії, міжнародні партнери самі активізували нам до­помогу. Днями, наприк­лад, нам передали з Німеч­чині від партнерського міста Монтабаур 600 па­нелей до сонячних електро­станції. Ще дві сонячні стан­ції ми отримаємо через пару тижнів від тієї ж Ні­меччині через компанія GIZ, - коментує мер Ю.Бова. 

Енергонезалежність - дорога до ЄС

Маючи позитивні резуль­тати в енергоефективності, у Тро­с­тянці вирішили пере­нести локальний досвід лікарні на всю громаду. Це передбачає і Мастер-план (містобудівний документ - генеральний план), роз­ро­б­лений у 2023 році спеціа­льно для Тростянецької гро­мади компанією з Австрії CES Clean Energy Solutions спільно з неза­леж­ними міжнародними консультантами. Цей прак­тичний документ довгост­рокового планування і роз­витку передбачає посту­пову, але майже повну від­мову громади від спалю­вання газу. 

Виконавчий директор ком­панії CES Clean Energy Solutions Андреас Хельбль зокрема зазначив, що "ме­режі електро- і теплопос­тачання в Тростянці Сум­ської області частково зруй­новані. І концепція подаль­шого розвитку енергосис­тем така сама, як у Східній і Центральній Європі". Він додав, що для міста роз­­ро­блено дві окремі стратегії - для периферії та центру. 

За його словами, пер­спектив­ним для центру є теплова генерація із вико­ристан­ням біогазу, а для при­ват­них будинків - ін­дивідуальні теплові насоси. Також за­пропоновано бу­дівництво великої сонячної електрос­танції на ділянці площею 13,5 га та дахових СЕС на тисячі приватних будинків. За його словами, якщо слі­дувати розробленій ними концепції, сонячна енергія в Тростянецькій громаді вже найближчі двадцять років зможе забезпечити до 77% потреб міста.

Скажете, якась магія енер­гонезалежності? Ні. Це більше розрахунок і стра­тегія на шляху до ене­ргетичної свободи. Сонячні панелі у Тростянця сьогодні можна побачити на дахах шкіл і дитсадків, будинків культури і адмінбудівель. Їх у громаді вже дванадцять. 

А почалося все з міської лікарні. В цьому році пла­нують встановити по місту ще не менше десяти  соняч­них електростанцій. Чим не прик­лад для інших громад. 

В глобальному ж плані важливо те, що реалізація таких проектів посилює довіру іноземних компаній в підтримці інвестиційних проектів в Україну попри продовження війни і най­краще за будь-які гасла пе­ре­конує Захід в тому, що Україна здатна бути час­ти­ною Євросоюзу.

Павло Зленко.

.