Загинув за Україну! Тростянець попрощався з Назаром Мірошниченком


Тростянець попрощався ще з одним своїм героєм, сапером Збройних Сил України Мірошниченком Назаром Степановичем. З травня 2023 року на Донеччині, під час виконання бойового завдання, солдат отримав поранення, не сумісне із життям, і загинув на полі боя. 

Разом з рідними в останню путь провели Героя не одна сотня людей - бойові побратими,  земляки-тростянчани, колеги-рятувальники, друзі і знайомі, колишні однокласники... Сотні людей виходили на вулиці, ставали живим ланцюгом на коліна перед труною в синьо-жовтих кольорах, клали на дорогу перед траурною процесією квіти. 

Назар Мірошниченко народився 22 жовтня 2000 року. Він зростав у міцній та дружній родині. У 2017 році закінчив Тростянецьку міську школу №1. Після школи юнак вступив до Харківського Національного університету цивільного захисту України, який закінчив у 2022 році, здобувши професію рятувальника.
З перших днів широкомасштабного військового вторгнення росії в Україну Назар прийняв тверде рішення стати на захист Батьківщини. Спочатку вступив до Харківської територіальної оборони. До лав ЗСУ пішов у березні 2022 року, служив у 127-й окремій бригаді 247-го батальйону.
-    Ми служили в різних підрозділах, але бачилися часто, постійно спілкувалися між собою. Назар ніс службу у взводі саперів. Пройшов стажування в Польщі. Опанував свою військову справу, був впевнений і дуже відповідальний, ніколи не відмовлявся виходити на завдання, наскільки складними вони не були б, - говорить бойовий побратим Назара за позивним "Парк"
-    Він нічого не боявся. Був справжнім чоловіком, людиною, яка слів на вітер не кидає. Я його питав: підемо на Бахмут, бо всі розуміють наскільки ця територія складна і небезпечна? Він відповідав: куди хлопці, туди і я. Був щирим і вірним товаришем. Коли до нього не завітаєш, завжди знайде і добре слово, і чашку чаю, - говорить інший солдат з підрозділу, де служив наш земляк з позивним "Бойовий".Однокласник Назара, який знав його з дитинства, і сьогодні несе службу у військкоматі - Владислав Заброда, згадує:
-    Хочеться віддати йому честь, він наш герой. Він проявив мужність, стійкість, хоробрість. До останньої хвилини життя залишався вірним військовій присязі й народові України, - сказав він.Віддали останню шану Герою його рідні люди, бойові побратими, тростянецькі рятувальники, працівники Тростянецької міської ради, друзі, однокласники, вчителі та звичайні містяни.
Смутком і болем були сповнені прощальні слова у виступі заступника міського голови Володимира Злепка, який щиро подякував і вклонився батькам Героя.
Зі сльозами на очах згадувала про свого учня його класна керівниця Світлана Мар'єнкова.
Рідні, друзі, бойові побратими і всі, хто знав Назара, назавжди запам'ятають його добрим і щирим, сміливим і справедливим, який щиро любив свою рідну землю, шанував своїх близьких, своїх батьків, всьому вчився у них і виріс гідним патріотом.
На кладовищі в честь загиблого Героя пролунали залпи із бойової зброї. 
Він загинув через повномасштабне російське вторгнення. Але кати отримають своє сповна - за сльози матерів, за сивину батьків, за смерті побратимів.
Для всіх нас Назар Мірошниченко є Героєм, а Герої - не вмирають, допоки ми пам'ятаємо про них. 
Комментариев: 0
Добавить комментарий