» » Акценти Бухарєва: потрібні зміни, які зможе відчути кожен


Акценти Бухарєва: потрібні зміни, які зможе відчути кожен

Ми все знаємо про неуспіх, поразки і катастрофи. Ми навчилися плакати без сліз і страждати без стонів. Але Україна встояла і ми зберегли національну честь, віру, гідність, культуру, історію, мову. Після страждань і невдач пора відкривати нову епоху - епоху успіху, щастя, достатку  і процвітання. Україна потребує змін, які зможе відчути кожен українець.


Акцент 1. Сумщина полюбила Юлію Тимошенко

Серед окремих людей існує думка, що жінка не зможе впоратися з сучасними викликами: кризами, корупцією, війною, зубожінням народу. Можливо. Тільки все це не стосується лідера партії ВО "Батьківщина" Ю.В.Тимошенко. Незламна, мужня, сильна особистість. І дуже шанована людьми. Підтвердив це і її візит на Сумщину, який відбувся наприкінці січня.  

В.В.Бухарєв. Прес-конференція за круглим столом і без "закритих тем"; візит до Сумської лікарні; велелюдне віче в Лебедині;   зустріч із селянами у Голубівці Лебединського району та з громадою Чернеччинської ОТГ у селі Хухра, короткий візит до музею шоколаду у Тростянці...  

Сотні, тисячі людей приходили і приїжджали послухати цю жінку. І не тільки послухати, а й поспілкуватися, побажати їй успіху. Люди пам’ятають, як не зламали її політичні переслідування у 2000-х, терор часів Януковича, вона ніколи не зраджувала ні державницьким амбіціям, ні власним позиціям і переконанням.

Пам`ятають люди, що уряд Тимошенко багато чого зробив. Це і знищення корупційних схем у вугільній галузі та на митниці, коли проводили операцію «Контрабанді – стоп»; це і збільшення допомоги при народженні дитини; повернення у державну власність і подальша приватизація за рекордні 5 млрд. дол. «Криворіжсталь»; повернення частини вкладів від Радянського Союзу; повернення шельфу Чорного моря і ліквідація газового корупційного посередника РосУкрЕнерго. Це вона почала реформи справжньої децентралізації.


У відповідь на військову агресію з боку Росії Ю.Тимошенко навесні 2014 року ініціювала створення руху опору та 34 добровольчого батальйону територіальної оборони «Батьківщина», бійці якого мужньо захищали рідну землю від окупантів та проросійських бойовиків.

Життя її навчило всьому. Вона бачила волю з обох боків – і з боку майданів, і з тюремної камери, вона була у владі і опозиції, вона досягала успіхів і робила помилки – вона жива людина, така як всі. Але вона вірила людям завжди. І вона ніколи не зраджувала. Бо немає такої сили, яка б примусила Тимошенко служити офшорам, дивідендам, мальдивам. Вона все своє життя служить і буде служити людям. І зараз йде до людей із реальною програмою дій і стратегією перемоги, відродження економіки і повернення окупованих територій.

На зустрічах на Сумщині багато хто щиро дякували Ю.В.Тимошенко за її любов до народу, до України. Люди щиро казали, що якби у 2010 році не були сфальшовані результати президентських виборів, і главою держави стала Юлія Тимошенко, ми б не мали цієї страшної війни, гордо почував би себе український Крим.


 - Я сьогодні по всій Україні зустрічаюся з тисячами людей. І скрізь народ стогне, скрізь люди кажуть, що так, як сьогодні, їм важко ще не було, так злиденно країна ще не жила ніколи, - відповідала лідер «Батьківщини». - Моя мета – велика країна, від якої я не відступлю. І люди мене підтримують. Разом – ми сила.


Акцент 2. Про 43 «руки  кремля» і «одного патріота»  

Путін ввів санкції проти своїх ворогів. В цьому списку, зокрема, і ви Владислав Бухарєв, і Юлія Тимошенко – ваша колега по команді «Батьківщини». Цікаво, що Президента Порошенка в цьому санкційному списку немає. Натомість, на одній з останніх прес-конференцій президент РФ заявив, що очікує перемоги на виборах будь-кого, крім Порошенка. Як ви розумієте всі ці «конфігурації»?


В.В.Бухарєв. Для української нації, особливо в часи криз або військової агресії,  спекуляції на патріотизмі відіграють особливого значення. Бо це має величезний вплив на співвітчизників. Наприклад, що говорити владі своїм людям, коли вони в переважній більшості незадоволені  низькими  зарплатами, пенсіями, непомірними комунальними тарифами? Що казати Петру Олексійовичу, який за час президенства соціальні стандарти і економіку довів «до ручки»? Залишається тільки «грати» на почуттях.

Це він і робить. Його команда всю країну поділила на патріотів і «руки кремля». За їхнім задумом «п’ята колона» настільки небезпечна, настільки її представники « скрізь», що у людей не залишається іншого вибору, ніж на наступних президентських виборах голосувати «тільки за «нього одного» , бо з усіх 44 кандидатів у президенти, 43, виходить  – то «руки кремля».


Та чи так це? Як на мене, саме він і є найбільш зручним для Путіна. Двадцять років він успішно поєднує бізнес і політику, як і Путін. Вони обидва бізнесмени і завжди знайдуть, як домовитися, що, до речі, успішно й роблять. Попри риторику влади «ворожих відносин», за п`ять років війни товарообіг України з Росією зріс, а повинен був припинитися. Не згортаються темпи закупівлі вугілля «ДНР» і «ЛНР» через Ростов-на-Дону залізницею і через Новоросійськ морським транспортом - усе функціонує. При справах у Порошенка і кум Путіна – Медведчук, який тривалий час входив у делегацію України на Мінських переговорах. Та й по самим Мінським переговорам нинішній президент влаштовує Кремль, бо їх, як свідчать більшість експертів, ніколи не виконати - і це відповідає підходу Росії до проблематики окремих районів Донецької та Луганської областей. Більше того, виявляється у нас договір про партнерство між Україною та Росією у військовій сфері досі чинний – про це нещодавно сказала заступник Голови ВР Оксана Сироїд.

 

Часто так буває - хто найгучніше кричить про патріотизм, той і здає країну «по повній». А Президента РФ Путіна нинішній президент України Петро Порошенко влаштовує більш, ніш будь-хто інший з українського політикуму.


Акцент 3. Крок вперед до НАТО і назад – від його стандартів 

«Батьківщина» одностайно проголосувала за зміни до Конституції щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.  Втім, експерти кажуть, що цей курс визначається не стільки деклараціями та змінами в Конституції, скільки готовністю держави відповідати критеріям країн, які є членами цих авторитетних колективних об`єднань. Наскільки реальними є плани вступу до них?


В.В.Бухарєв. Ми маємо усвідомлювати, що коли проти нас ведуть війну, то і у військовому плані ми не можемо бути самотніми. Ми мусимо бути частиною НАТО. Рівно як і Європейського Союзу. Бути самотніми, як пропонують деякі політики, це означає практично наразити країну на ще більшу небезпеку.

Для «Батьківщини» і її лідера Юлії Тимошенко поступ до НАТО і ЄС - далеко не спонтанний вибір. Про такий стратегічний курс України ми говоримо вже давно. Юлія Тимошенко, можна сказати, була одним з родоначальників  цієї ідеї. Ще коли починала політичну кар’єру і була вперше прем’єр-міністром, саме з її ініціативи Україна подала заявку на отримання ПДЧ щодо членства у НАТО. На жаль, тоді Україні відмовили.

Але продовжувати цей шлях ми будемо.  І команда «Батьківщини» з першого дня і до сьогодні підтримує і буде підтримувати цю стратегію.

В той же час досить дивним виглядає, що за 5 останніх років на це питання у чинної влади часу не було. А за 50 днів до виборів – раптом визріло. Для всіх людей очевидно, що влада, яка навчилася заробляти на війні, вирішили «підзаробити» політичних балів і на святій темі членства України в ЄС та НАТО,  використавши її, як пропагандистську ширму, а насправді «підкупити» виборця красивим патріотичним жестом.


Втім, стандарти ЄС і НАТО – це насамперед верховенство права та чесні вибори. І треба або реально слідувати цим цінностям і вести країну в ЄС та НАТО, відповідно перебудовуючи життя країни, або не займатися нечесними прийомами в президентській кампанії. Про це Ю.Тимошенко відкрито заявила у парламенті.

Як скоро слід очікувати вступу до НАТО? Все залежить від конкретних дій. Бо не змінами до конституцій визначається позиція країн-членів НАТО стосовно прагнення України набути членство. Не від цих змін буде залежати динаміка розвитку взаємин з країнами членами НАТО. Це залежить від нашої домашньої, якщо так можна сказати, роботи, модернізуючи армію, здійснюючи необхідні конкретні реформи.


Акцент 4. Монетизація субсидій – передвиборча технологія

Уже в березні цього року, буквально за місяць до голосування, влада запускає ще одну привабливу модель для виборця -  монетизацію субсидій. «Живі» гроші для розрахунків за комунальні послуги виплачуватимуться безпосередньо одержувачам субсидії. Відповідне рішення було прийнято    Кабінетом Міністрів в лютому цього року. «Батьківщина», наскільки відомо, вже давно наполягала на мотезації. Позиція не змінилась?

В.В.Бухарєв. «Батьківщина» вже давно пропонувала запровадити такий механізм. Монетизація субсидії – крок вперед, коли субсидіант отримує державну допомогу «живими грошима» на власний банківський рахунок або готівкою.

Але якщо розібратися в ситуації, то не все так просто. Треба почати з того, що в нинішньому опалювальному періоді не всі громадяни України, які потребували субсидії, її отримали. До мене, як до народного депутата, з цього приводу немало було звернень виборців, аби допомогти людям відстояти своє законне право на соціальну допомогу від держави. Та не завжди це вдавалося вирішити – син чи донька за кордоном – субсидії не можна; купила сім`я новий автомобіль – теж без субсидії; безробітний член родини не стоїть на обліку в центрі занятості – знову немає допомоги. І таких «лещат», аби позбавити людей субсидій, уряд наплодив немало.

Крім того, виглядає дивним, що цей механізм запускають перед виборами. Це цілком можна розцінити, як підкуп виборця. Адже пенсіонеру, наприклад, в такий спосіб подвоюють чи навіть потроюють пенсію, з якою людині принесуть і пенсію, і «живими  грошима» субсидію.

Триватиме це до закінчення нинішнього опалювального періоду. Далі як буде – невідомо. Однак добре відомо те, що вже в травні відбудеться чергове підвищення ціни на газ. У вересні – ще одне. Тобто, ціни на газ і тарифи будуть ще зростати. Все це прописане у меморандумі з МВФ. А також в рішенні уряду від 19.10.18 р. №867, яким передбачене ще й третє підвищення ціни на газ – згідно до документу з 1 січня 2020 року "ринкова" ціна на газ для населення за умови збереження показника базової ціни встановиться на рівні приблизно 12313,85 гривні.

Наша позиція – фракції «Батьківщини» у Верховній Раді, дещо відмінна від того, що сьогодні робить чинна влада. Ми не проти монетизації, але спочатку ми пропонуємо у два рази знизити ціну на газ, що відповідно відіб’ється на зниженні комунальних тарифів. Відтак, у такий природній спосіб ми не тільки зменшимо розміри субсидій, а й кількість родин, які на неї претендують, бо вони зможуть вже із своїх доходів оплачувати комуналку. Свого часу наша фракція «Батьківщини» виступала за введення мораторію на підвищення ціни на газ. Нам казали, що цього зробити не можна.  Ми ж вважаємо – навпаки. І це в інтересах більшості  людей. А парламентська більшість сьогодні є обслуговуючим персоналом у президента Порошенка. Тому всі наші ініціативи і блокуються.


Акцент 5. Завищені платіжки - під «шумок» підняття тарифів

Абонентів газового господарства охопила паніка - під «шумок» підняття тарифів людям “Сумигаз Збут” розсилає повідомлення телефоном  із неіснуючими боргами. Перші випадки зафіксовані у Кролевці і Глухові. Потім з`явилися і в інших містах і районах. Причому цифри в платіжках фігурують серйозні – у деяких по 3 і більше тисяч гривень. При цьому ніяких офіційних коментарів. Коли люди почали розбиратися, то борги, які газові клєрки вимагали погасити, були помилковими. І це вже не перший випадок, коли дії комунальних служб виглядають, як шахрайство. 

В.В.Бухарєв. Знайома історія. Щось подібне довелося чути по теплу, коли споживачам вписувалися в платіжках суми за завищеними нормативами. Це сьогодні виглядає, як національна трагедія. Насамперед, там де немає лічильників. Там порахували температурний режим і під це комунальники вписали всі свої витрати. В деяких платіжках, навіть в невеликих містах, цифри до сплати сягають до 6-7 тисяч гривень. І це при  тому, що більшість пенсій у людей не більші 2-х тисяч, як і зарплати – здебільшого мінімальні.

Що тут скажеш – комунальний «беспредєл». А все через те, що за 28 років незалежності немало помешкань людей не обладнані лічильниками. Ось вам головний діагноз всій системі. А навіщо потрібні лічильники, коли значно вигідніше ЖЕКу чи Газзбуту  працювати без них, нараховуючи людям або списуючи по нормативам у рази більше, ніж реально люди споживають. Фракція «Батьківщина» і особисто наш лідер Юлія Тимошенко вже давно ведемо боротьбу за зняття цих нормативів. Добилися. А вони потім їх знову повернули. Це в ручному режимі боротьба «з вітряками».

Так нічого не вийде. Треба раз і назавжди всі ці речі розставити на свої місця. І починати з самого верху. Бо у нас НКРЄ КП, яке встановлює тарифи і ціни, якби не було «лівою почкою» президента, і якщо б там постійно не сиділи менеджери-бізнесмени з «Рошена», то можливо всі регуляторні органи і працювали б краще. А так вони обслуговують «апетити» Банкової.

По суті, регуляторний орган повинен бути незалежний від всіх. Він мусить порахувати всі складові ціни на енергоносії чи інших послуг і об`єктивно встановити тариф. А якщо там сидять люди мафії, то які вони нормативи «намалюють»? І з якими сумами люди отримають платіжки? Все це взаємопов’язано. Вихід тут один – хто втратив довіру, має піти у відставку. А на їхнє місце прийдуть люди порядні, чесні – тоді тарифи будуть справедливими.   


Акцент 6. На виборчому окрузі: разом взявшись за проблеми

Поряд з пленарними засіданнями і роботою в Комітетах Верховної Ради України, у кожного народного депутата обов’язковою складовою є робота з виборцями – це зустрічі з людьми, прийоми громадян, участь у заходах, що проводяться місцевою владою чи в колективах. Одним словом – робота на виборчому окрузі. І якщо деякі з народних обранців більше полюбляють працювати на «закордонних округах», то Владислав Бухарєв частіше їде на рідну Сумщину. Ось і під час останніх вихідних його бачили на Тростянеччині, в Охтирському району і на рідній Лебединщині. Що йому дають такі зустрічі?

В.В.Бухарєв. Такі зустрічі — не прості формальні візити, це — обмін інформацією, думками, поглядами. Люди дізнаються про мою роботу, дають їй оцінку – часом гостру, принципову, на що я ніколи не ображаюсь. Саме на цих зустрічах я  дізнаюся про справжні проблеми свого виборчого округу. Відразу ж разом шукаємо шляхи їх вирішення.

Якщо говорити за «вузлики», які я зробив для себе після мого останнього перебування на окрузі, то однією з найголовніших проблем для людей залишається жахливий стан доріг. В кожному районі я мав неприємність їхати по розбитим, здавалося б з минулого року поремонтованим дорогам. Так, це безвідповідальність керівників, які не можуть або не хочуть на належному рівні організувати своєчасний ремонт дорожнього полотна та будівництво нових автотрас. При цьому усвідомлюю, що і на моєму рівні потрібна допомога. Розуміючи це, я вже звернувся з офіційними запитами до уряду про необхідність виділення додаткових коштів з Державного бюджету на 2019 рік на капітальний ремонт автомобільних доріг. Зокрема, це дороги Суми-Ромни, Суми-Охтирка, а також окремо звернувся до прем`єр-міністра про виділення 3 мільярдів грн. на розвиток транспортної інфраструктури прикордонних районів нашої області. І відповіді про співпрацю по моїм запитам я вже отримав на рівні міністра інфраструктури В.Омеляна.

З обуренням проїхався і по майже розваленому мосту через річку Ворскла, що в Климентовому Охтирського району. Всі затверджені урядом графіки його відновлення, а точніше будівництва нового, зірвані. Не виключаю, що хтось свідомо гальмує цей ремонт. Водії, на свій страх, рухаються з одного боку мосту на інший по майже розваленому перекриттю, ризикуючи звалитись на своїх машинах у воду. Відтак, стратегічно важливий для Сумщини і держави  об`єкт ремонтується злочинно довго. Вважаю це не припустимим і я буду ставити питання на найвищому рівні про якомога швидше завершення будівельних робіт.

Також, на жаль, не до кінця вирішеним залишається питання з безперебійноі та надійноі теле- та радіотрансляціі національних програм в прикордонних з агресором районах області. На цій темі у нас деякі можновладці дуже люблять попіаритись, та коли потрібно щось зробити конкретне, куди й дівається їхній патріотичний запал.

Хоча не скажу, що все тільки в проблемах. Час від час з`являються приводу і порадіти. Так, під час останнього приїзду в Лебедин мене запросили до центральної районної лікарні ім. лікаря К.О.Зільберника, показали встановлений і вже готовий до роботи новий сучасний рентгенівський комплекс, придбаний не без моєї участі, як депутата. Лікарі кажуть, що новітнє обладнання сприятиме ще якісній діагностиці та лікуванню   лебединців. Обладнання готове до роботи ще з кінця минулого року, а не використовується – без команди обласного керівництво його не дозволяють задіяти. Очевидно комусь це не вигідно – не дати людям відчути допомогу від позиційного депутата - до виборів. Ось і тягнуть з пуском.  А люди тим часом не можуть отримати якісне обстеження.


Акцент 7. Рятуйся – хто може … за кордон? А може змінимо життя у себе

За словами міністра Клімкіна кожен рік з України виїжджає мільйон українців. І мало хто з них хоче повернутися додому. За наші кадри борються західні країни – Польща, Ізраїль, Італія, Португалія, Чехія… Німеччина вже готує законопроект про спрощене працевлаштування для українців. Тільки сама Україна нічого не робить, аби залишити працездатне населення у себе вдома.

В.В.Бухарєв. За даними ООН Україна шоста в світі за рівнем інтелекту молоді. І 129-а за рівнем утримання талантів у себе в країні. До 2015 року, після Революції гідності, люди терпіли і вірили в зміни та покращення життя. Новий президент обіцяв «життя по-новому». Але минув рік, другий…  І люди зрозуміли – нікому в цій країні вони не потрібні. Почалися незворотні процеси. Пам`ятаєте, вчительку нагороджують званням заслуженого працівника освіти, а вона майже відразу після цього залишає Україну і виїжджає за кордон на заробітки.

Відтік професійних кадрів охопив усі галузі, набув масового характеру. На порожні місця приходили люди по залишковому принципу – будь-хто або з неповною освітою.  А нова генерація – за кордоном.

Так, люди з давніх часі займалися заробітчанством. Із заходу України їхали в Європу, з центральних та східних областей – в Росію. Але тоді вони поверталися до своїх домівок. Те, що ми бачимо сьогодні з трудовою міграцією, інакше, як трагедією назвати не можна. Бо до економічних підстав – заробити, щоб прогодувати свою родину, додалася повна зневіра у владі. І ця зневіра штовхає виїжджати з країни не лише самих заробітчан. Люди поїхати шукати кращої долі родинами, навіть з дітьми. Бо у себе в країні вони бачать несправедливість, що їх постійно обманюють, що навколо перемагає свавілля, що правді не доб’єшся навіть в судах.

Другий момент. Люди, які виїхали з країни на сьогодні виявилися основними інвесторами … української економіки. Експерти називають суму у 12 млрд. доларів, які заробітчани за рік переказують в Україну. Тобто, той середній клас, який мав би працювати на економіку України, поза межами їхньої Батьківщини. Більше того, цей середній клас, який розуміє головні рушійні сили економічного розвитку, не зможуть допомогти країні і з наступним вибором – мільйони громадян України не матимуть можливості проголосувати на виборах. Бо дільниці будуть тільки в посольствах і консульствах, а люди працюють по всій країні.

Для того щоб наші мігранти поверталися додому, треба створювати нові робочі місця, треба забезпечувати умови гідно заробляти, але це і умови проживання в країні. А це надання кредитів на житло, надання кредитів на розвиток свого бізнесу, і підтримка молодої родини. Все це є в програмі «Батьківщини». Але реалізувати програму вона зможе лише, коли прийде до влади, отримавши довіру від людей.

Комментариев: 0
Добавить комментарий