» » ВИКРИВЛЕНА РЕАЛЬНІСТЬ: або як газетою й білбордом "хитрозроблені" замовники ударили собі по морді


ВИКРИВЛЕНА РЕАЛЬНІСТЬ: або як газетою й білбордом "хитрозроблені" замовники ударили собі по морді


Найгучнішим скандалом минулого тижня стала серія дезінформаційних атак на відомого в Люджі фермера і авторитетного в районі депутата Олександра Слівкіна з боку такого собі "хитрозробленого" дуету "Бови-Власенка" через різні джерела комунікації. Важко навіть уявити, скільки інформаційного "бруду" було вилито, аби спробувати ввести громаду в оману і створити викривлену реальність відносно справжнього стану справ в селі Люджа. Тільки не спрацювала брехня.


"Деза" проти фермера. Поліція - "в долі"? 
Перший "дзвіночок" - білборд, вивішений десь тижня два тому за чотири кілометри від Тростянця в бік Боромлі. Зверху плакату заклик: "Час задуматись, що ми їмо!". Під ним уточнення - "Несанкціоновані скотомогильники ФОП "Слівкін" с. Люджа". Ще нижче - два великих фото, на яких розкидані на землі туші, нутрощі і голови великих і малих вже мертвих свиней. І під самим низом плакату, як підсумок: "Куди дивляться контролюючі органи?".
Цікаво, що цей плакат на невідомо чиєму білбоді, розташованому на землях Білківської сільської ради, використовуючи вишку комунального підприємства міськради, вішався мінімум тричі.
Перший раз тижня зо два тому. Тоді майже відразу його і зняли - зробили це небайдужі мешканці Боромлі, які сказали, що знали, що написане там - брехня. Другий раз цей же плакат вішається наприкінці минулого тижня. Цього разу в ситуації вирішив розібратися і сам фермер О.М.Слівкін, ім`я і ділова репутація якого ганьбились на цьому плакаті. Одночасно з ним раптом з`їхалася на це місце і охорона агропідприємства "Дружба-Нова", що входить до холдингу "Кернел". Це підприємство в районі орендує чи не найбільше земельних паїв і державної землі під власне сільгоспвиробництво. Виникло питання: а чи не їхня це робота - провокаційний білборд?

-    Це ви повісили плакат і тепер його охороняєте? - запитали ми у одного з охоронців у камуфляжній формі.- Ні, ми нічого не вішали. Наша компанія до цього не має ніякого відношення. Ми приїхали, як громадяни України, - пояснив охоронець.
- Але чому на цьому місці стільки охорони саме "Дружби-Нової", і ви, як начальник підрозділу охорони тут теж? - уточнюємо у чоловіка, який хоча й відмовився представлятися, але по поведінці виглядав, як старший цієї групи.
- Я проїжджав мимо і побачив, що зривається плакат. Зупинилися. А проїжджали, бо неподалік наші поля, - було пояснення.
А ось люди, яких фермер Слівкін найняв, щоб вчергове зірвати цей брехливий плакат, пояснили, що коли вони приїхали, то бачили одного охоронця в камуфляжній формі, який перебував неподалік біля посадки і спостерігав, щоб плакат ніхто не чіпав. А коли вони спробували під`їхати на своєму тракторі під білборд, щоб почати зривати плакат, то на шляху у них раптом і з`явився цей охоронець, який поставив свій автомобіль перед трактором, чим заблокував можливість руху вперед. І охоронець той був представником саме "Дружби-Нової".
Далі ситуація накалялася щохвилини - словесні суперечки ледь не переростали у бійку. 

О.Слівкін зателефонував на "102", повідомив, що невідомі повісили плакат з інформацією, що не відповідає дійсності, але група людей заважає його зняти. Дізнавшись про конфлікт під`їхав до місця суперечки голова Криничанськорї сільської ради Микола Назаров.
-    Краще б представники "Дружби-Нової" написали на білборді, що не платять мільйони місцевим бюджетам, що власникам паїв не віддають договори оренди. І охорона їхня не випадково тут - білборд, це їхня робота, - каже сільський голова Микола Назаров.

Зупинився на дорозі, проїжджаючи у справах на Суми і громадський активіст Микола Мірошниченко. Підійшов, послухав, поспілкувався - і все зрозумів.
-    Ось такі, як охорона Кернела, і робили свого часу голодомори українцям в тридцяті роки, їм дали тужурки і нагани, і наказали у людей забирати все. І їм вже байдуже, чи це їхні земляки, друзі, родичі - вони йшли і викидали людей з хат. Робили голодомори, як і сьогодні - розсварюють район заради своєї вигоди. Продажні "тварі", як цей Артем, Валєра, які були людьми, а стали собаками, які виконують підлі, мерзотні накази, - прокоментував Микола Мірошниченко.
Згодом під`їхала і поліція. Їхнє розбирання відбувалося під особистим контролем начальника, точніше на той час т.в.о. начальника Тростянецького відділення поліції Дмитра Станішевського. 

Слідча Оксана Лобода і кілька працівників дорожньої поліції цілу годину складали протоколи, опитували свідків, проводили фіксацію того всього, що відбувалося.
-    Ніхто ніяких коментарів давати не буде, якщо ви на це сподіваєтесь. Звертайтеся до начальства, - сказала нам слідча Тростянецького відділення Оксана Лобода, коли ми попросили її дати хоча б перше бачення поліцією ситуації. Начальник поліції теж був не багатослівним: "Вивчимо ситуацію, приймемо рішення, повідомимо Слівкіну".
І що з того вийшло? Наступного дня ми самі запитали у О.М.Слівкіна: "Яке ж рішення прийняла поліція?". Відповідь була короткою: "Справу закрили".
Хто б сумнівався. Не знайшли поліціянти ні виконавців провокації, ні замовників. Хоча як можна було "не знайти", коли майже для всіх все було очевидним. Натомість, Тростянецька поліція навіть не внесла пригоду до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
І виникає питання - а що взагалі відбулося? Ну оббрехали чесну людину на весь район чи навіть область. Білборд то на республіканській трасі. І хіба вперше поліція не вбачає причин для розслідування у, по суті, кримінальному злочині? Для пересічних громадян така ситуація зрозуміла - "відкупились". А люди розчаровані - по телевізору нова влада обіцяє справедливість, а в дійсності - те ж свавілля, безкарність і продажність правоохоронної системи. 
Тому ні для кого не було несподіваним те, що після відмови поліції у розслідуванні цієї надзвичайної події, провокаційний брехливий плакат через день знову, вже втретє, був вивішений на білборді на трасі.


"Шикуйтеся селяни у тростянецьке стійло"     
Цікаво, що в унісон з вивішенням провокаційних плакатів на білборді, в підконтрольній міському голові Ю.Бові районній газеті "Новини Тростянеччини" виходить дві не менш скандальні публікації. В першій - інтерв`ю дає один з керівників "Дружби-Нової" Олег Власенко. 

Найбільше тут дивує те, що поруч з земельними, Олег Дмитрович дає оцінки питанням зовсім не властивим його роботі. Судити про це можна вже по назві його інтерв`ю: "Дружба-Нова" готова платити за оренду землі навіть не 8, а 12%. Але ми повинні бути впевнені, що гроші осядуть в бюджетах громад, а не кишенях сільських голів". Але про це пізніше. 
А друга стаття стосується вже тих самих люджанських скотомогильників - написана анонімом, не містить жодних фахових коментарів компетентних джерел, все "але взагале", натомість через рядок - бруд і образи. І що цікаво - використані в газетній публікації фото точ-в-точ ті ж, що і на білбордах. Все сходиться - замовник і там, і тут - один.
Взагалі, і перша газетна публікація, і друга - дають величезне підгрунтя для роздумів, які сходяться до одного - не випадково саме зараз на таких активістів і громадських авторитетів, як люджанський фермер Олександр Слівкін, почалося цькування з боку представників міської влади і агро-латифундиста. І справа навіть не у персоналіях. А у 12-15 тис. га землі, які, як встановила районна депутатська комісія, в районі обробляється нелегально. Ось тут, можна припустити, і зійшлися "підкилимні" інтереси Бови і Власенка. Для першого треба пошвидше ці землі "прибрати до рук", приєднавши їх за будь-яку ціну до міста - благо децентралізація ще триває. А Власенко тут у Бови, як партнер, очевидно, з яким мер пообіцяв, так би мовити, "поділитися".
Навіть відкинувши Кам`янку, яку Бова і так контролює, ласими шматочками для бовиної "децентралізації" залишаються Мартинівка, Буймер, Мащанка з одного боку району та "вільні" землі російської зони з іншого - Ницаха, Печини, Дернове, Семереньки… Наприклад, за оцінками депутатської комісії районної ради тільки по одній Семереньківській сільраді "в тіні" перебуває від 700 до тисячі гектарів землі, на яких і сьогодні сіється і збирається врожай сільгоспкультур. Це не один мільйон неконтрольованих державою гривень, які не оподатковуються і кимось спокійно кладуться собі в кишеню. 

Ось чому на початку серпня мерія офіційно звертається до чотирьох сільрад поновити переговори по приєднанню - Буймера, Ницахи, Мартинівки і Станової. 
А якщо до тих сільрад додати громади, які ще не "децентралізовані", але мають намір приєднатися до Боромлянської ОТГ - Білківської, Криничанської і Люджанської, то Бова з мера малого міста відразу переростає у такого собі земельного барона.
Ось і вирішив градоначальник, аби в його газеті на його, Бовину підтримку, і виступив представник "Дружби-Нової". Очевидно, в день, коли О.Власенко мусив їхати в Печини на збори до людей - власників паїв, він сидів десь в кабінеті, можливо, у мера, де вони на пару надиктовували журналістові "НТ" інтерв`ю з лейтмотивом - "шикуйтеся селяни у тростянецьке стійло".
Таким воно і вийшло. Керівник "Дружби-Нової" поруч з обіцянкам щодо збільшення ставок орендної плати - з 3 до 8, а то й 12%, з`явилися і вимоги: "Наша компанія відверто незадоволена тим, що левова частка грошей орендної плати, яку ми відраховуємо до бюджету того чи іншого села  відверто проїдається чиновницьким апаратом сільрад із "благословення" керманичів сіл, яких точно гривнею не обділять". Не здається вам як ці слова схожі на Бовину риторику? Або ось ці: "Голови сільських рад нараховують собі та своїм прибічникам захмарні преміальні кошти, не стидаються виплачувати зарплати по 15-18 тисяч гривень щомісяця". А чому б тут Власенку не задати ідентичне питання і меру, зарплата якого під 30 тисяч? 
І нарешті після всього цього Власенко підводить до головного: "шанс села на нормальне життя - Тростянецька ОТГ. "Громада молода, усього півтора роки з моменту утворення, а погляньте, як живуть там приєднані до Тростянця села", - наголошує Власенко.

Скажіть, ну звідкіля цей пан, офіс якого знаходиться за сотні кілометрів в Чернігівській області, так знається в тонкощах життя сіл Тростянецької ОТГ? Хвацько так розповідає і про вивіз сміття, і що в Печинах уже давно не працює ФАП, а в Кам`янецькому відкрили новий - європейський, що в Кам`янці працюють гуртки, а в села їздять педагоги Палацу дітей та юнацтва...
І під кінець інтерв`ю "Власенко-Бова" відверто радить селянам "йти пліч-о-пліч з Тростянцем": "Люди, схаменіться, так не має бути. Треба створювати ОТГ, отримати повноваження на землю". 
І за обіцянкою дали і "пряника": щосереди підвозити селян до райцентру з Буймера, Мартинівки і Станової; а по вівторкам цей автобус курсуватиме з Семереньок через Печини, Криничне, Верхолюджу і до Тростянця. Тільки кажуть люди, трохи поїздив той автобус і … зламався. Давно його не бачили. Бояться люди, якби через цю "допомогу" їм не втратити підвезення іншими перевізниками - наприклад, Станова і Мартинівка для цього мають власний автобус. Криничному маршрутку оплачує "Маяк".
Крім того, і віри в обіцянки Кернела люди мало мають - вже більше двох років в Криничному і Люджі чекають обіцяних для сільрад тракторів. 

А як мер любить села, свої, що вже в ОТГ, вказує ось такий приклад: на святкування Днів двох сіл Лучки і Зарічного міська рада виділила 6,7 тис. грн., на День села Кам`янецьке - 3,6 тис., на День села Кам`янки - 9,7 тис. грн.
  А на День міста Тростянець - 713,1 тисячі гривень!!! 
Ось вам і вся любов…  


"All's fair in war" 
З англійської ці слова перекладаються приблизно, як "Все чесно на війні". Так і у мера. Для досягання цілі - всі засоби хороші - і коли добропорядні дії не спрацьовують, в хід запускаються мерзотні, брудні, брехливі. Так сталося і у випадку з фермером Олександром Слівкіним. Нікому не вдалося "переламати" його життєві принципи - фермер був з людьми і коли ті відстоювали земельні інтереси у конфлікті з "Кернелом" два роки тому; і коли перед громадою постало питання вибору свого майбутнього у децентралізації - Слівкін підтримав намір більшості земляків приєднатися не до міста, а до Боромлянської ОТГ. Пояснення просте - селянин для селянина буде братом. 
За місяць-півтора - десь в середині жовтня - Сумська обласна рада планує розглядати питання об`єднання Люджанської громади з Боромлянською ОТГ - разом з Білкою і Криничним. Як цьому завадити - задумались у Тростянці? Ось і пішли у хід брудні "прийоми". В тій же Люджі прихильники мера проводять збір підписів за приєднання до Тростянця. Тільки бажаючих - "гулькин ніс". 
Ось тут і згадали за скотомогильник.  Знайшовся такий собі "люджанський інсайдер Толя", який приніс в редакцію "Новин" не просто фото - інформаційну бомбу.
Наведемо тільки кілька епітетів того, що описав цей люджанин за своє село - "жах і гидота, від якої хочеться блювати", "за кілька десятків метрів від свиноферми яма, куди щотижня звозять туші мертвих тварин. Буває два десятки, а іноді і більше", "навколо сморід… бродячі тварини та птахи розносять все те навкруги", "скотомогильник від хат приблизно на відстані 350 метрів", "…в Люджі є своє водоймище - озеро Сечі… в яке сеча тварин зливається  просто у природні яри". І як підсумок - газета стверджує, що Люджа, завдяки "депутату районної ради Миколи Слівкіна" перебуває на порозі екологічного лиха.
Знайти того самого "люджанського інсайдера Толю" - неможливо. Прізвища свого в газеті він не назвав. І в соцмережах ми такого не знайшли, хоча б такий принциповий "захисник екології" мав би хоч десь себе показати - чи то в Фейсбуці, чи на іншій сторінці Інтернету. Та певно, це вигаданий "Новинами" герой і явно не люджанський - бо кожен люджанин добре знає, що в їхньому селі ніякого депутата Миколи Слівкіна в природі не існує. Є - Олександр Миколайови Слівкін.  
Втім, скористалися ми порадою Толі-інсайдера взяти відеокамеру і проїхатися тими злачними місцями. Проїхалися. Причому зробили це самостійно, нікого в селі не попереджаючи. І нічого такого тремтливого, як пишуть "Новини", не побачили. Ось такий сьогодні має вигляд той самий скотомогильник - жодної розкиданої туші. 

Як бачимо, ніяких "гор померлих туш тварин", немає і "бродячих тварин та птахів, які розносять все те навкруги". І розташований скотомогильник явно не трьох сотнях метрів від села - а мінімум втричі довше.

Взяли ми і іншу інформацію по тваринницьким об`єктам ФОП Слівкіної (саме дружина, а не чоловік веде підприємницьку діяльність по свинофермі) у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Сумській області, яке відповідає за ветеринарний стан в районі - там сказали, що перевірки на таких об`єктах вони проводять щомісяця. Не забувають і за люджанські тваринницькі об`єкти. І зауважень щодо утримання свиноферми та скотомогильника в Люджі у них немає. Зателефонували ми в обласну санепідмслужбу: "Ви знаєте щось про екологічне лихо в Люджі?". "Місяць тому перевіряли. Там все в порядку" - відповіли спеціалісти Сумської обласної СЕС. 
Зрозуміло, навряд чи на тих об`єктах все "гладко" - виробничий процес щодня щось вносить своє, і однозначно причепитися завжди до чогось можна. Однак підприємці Слівкіни протягом останнього часу ніяких приписів, а тим більше штрафів від контролюючих органів, не отримували. І це серйозний аргумент.
-    На фермі у нас сечосховище повністю з бетонних конструкцій, витоку з них ніякого, - говорить Олександр Слівкін, до речі дипломований зоотехнік. - Та й про який витік може йти мова, коли це прекрасне добриво, яке покращує рівень кислотності, бо містить багато азоту, аміаку і мікроелементів. Сеча при внесенні у грунт збагачує рослини азотом. Виливати його кудись, а не пускати в діло - цього ніхто не допустить. Адже ми займаємось і рослинництвом.

А щодо створення Люджанського скотомогильника, то його історія починається з 1999 року, коли рішенням виконкому сільської ради було визначене його місце приблизно у кілометрі за селом. Історія початку підприємницької діяльності ФОП Слівкін - 2003 рік. Зрозуміло - Слівкіни до будівництва скотомогильника не мають ніякого відношення. Так само як і до місцерозташування свиноферми. Вона там була ще з часів радянських колгоспів. Тільки в більшості сіл після розпаювання державних сільгсоппідприємств тваринництво заглохло, а в Люджі, після розпаювання КСП "Рассвет" воно залишилось - саме Слівкіни ризикнули викупити і відновити напівзруйновані приміщення свинарника. І тепер там функціонує свиноферма, де вирощується  майже тисяча голів тварин.
Ми попитали у люджанського фермера стосовно зображених на фото в газеті "НТ" туш померлих тварин. Чи можливе взагалі таке? Олександр Слівкін засміявся і твердо сказав - це фікція. 
-    Сьогодні тваринництво - це не колишні колгоспи, де щось можна було вкрасти чи списати на падіж. Приватний підприємець вкладає у вирощування свиней власні гроші і веде бізнес для отримання прибутку. Тому про якийсь падіж, а тим більше масовий - не може бути і мови. Є спеціальна людина на фермі, яка кожної години обходить всі приміщення для візуального огляду тварин. І якщо помічає, що якась тварина захворіла, її відразу ж дорізають, а тушу відвозять на мясокомбінат - в Харків чи Богодухів. Там м'ясо після дорізів приймають аж бігом - по ціні від 25 до 40 грн. Тому  байки про якісь гори туш  - тим більше по 20 голів, викинутих за тиждень -  це маразм хворої людини. Вдома у людини курка травмувалась, її ж не викидають - дорізають - і в суп. 


Що тут сказати люджанському "інсайдеру Толі"? Ти - Анатолій - йолоп, і зі своєю інформаціє в "НТ" точно облажався.

В Люджі ми поспілкувалися і з людьми. Газетній статті в "Новинах" не вірять. Чули і про історію з білбордами - теж на боці Слівкіна. Та що говорити, самі почитайте, що сказали прості люджани. 

Василь Петрович Лучанінов, пенсіонер, мешканець с. Люджа, 75 років: 
"Хай не базікають проти Олександра Миколайовича Слівкіна. Він все життя працює на село, на землі, і люди йому довіряють і поважають, за винятком деяких гнид. Я все життя прожив в Люджі. І скільки пам`ятаю, свиноферма стояла завжди там, де і зараз. Тільки тепер один сарай свиней залишився - і він всьому селу воняє? А м'ясо тим, хто критикує Слівкіна, не воняє? Їдять за дві щоки. Мені ситуація зрозуміла. Декому дуже хочеться розсварити люджан, а таких, як Олександр Миколайович, облити брудом, очорнити. Тільки ми ж не дурні, все бачимо і знаємо - хто є хто. Слівкін для людей є і завжди буде авторитетним керівником, чесною і порядною людиною".

Олександр Анатолійович Холодов, мешканець с. Люджа: 

"Запах на свинофермі комусь не подобається? У селі в кожному дворі водиться якась живність. І від неї теж є такий запах. Це на столі все пахне. Але щоб був хліб і до хліба - попрацювати треба і не жалітися, що навоз воняє. І на скотомогильнику у нас порядок, і не за 350 метрів він від села - а більше, ніж за кілометр. Ото, що написали в "Новинах" - ото шкідливий "запах" - брехуна. Я розумію, навіщо ті писаки так старалися на Слівкіна бруду побільше "вилити" - бо він підтримує свою громаду, відстоює вибір людей не приєднуватися до Тростянця. І те, що відбувається у нас - це бойня за село, за нашу землю. І ми різним пройдисвітам його не дамо спаплюжити, бо це наше майбутнє".
  
Валентина Вікторівна Аушева, мешканка Люджі з 1983 року: 

"Я розумію, чого чорти бісять деяких наших люджан? Під Бову хочуть Люджу покласти. Він їх "підігріває", заохочує, ось вони меру і підтанцьовують. А село сказало - тільки до Боромлі приєднуємось. Слівкін міг би спокійно собі стояти збоку цього конфлікту - у нього є свій стабільний бізнес, який діятиме при будь-якій владі. Але він не з таких, для нього інтереси села, людей на першому місці. А це не подобається керівникам району. Ось вони і ллють бруд на Слівкіна, вигадують, то їм щось воняє, то десь там гниє. А самі нічого для громади не зробили. А Слівкін всім допомагає. І хто б що не казав чи писав - він для нас авторитет".

Ось така вона - люджанська реальність - викривлена і справжня.

Комментариев: 0
Добавить комментарий