

То ж, його душу і серце постійно тягнуло додому. Підтримував зв'язки з багатьма націонал-патріотами. Коли у 1991-му році один з них - Михайло Горинь, був в Америці, Іван Лозовий йому зізнався, що хотів би приїхати в Україну, хоча б як волонтер. Той підтримав. Вже у березні того ж року Лозовий приїхав до України. З тих пір тут і живе - в Києві. А у 1997-ому році прийняв громадянство України.

- Завдяки цьому заробив немалий капітал і тепер маю можливості приділяти час і благодійній діяльності, - пояснює Іван Лозовий.
А головною рушійною силою в його меценацтві є пам'ять про родину, особливо про батька, який привив йому і працелюбність, і волю, і потяг до знань, що разом і допомогло чоловікові в житті досягти багатьох висот.
- Я хочу робити, скільки я можу, пам`яті мого батька, - так і сказав меценат.


Не оминув доброчинець і міську лікарню. Неважко здогадатись - його там поводили терапевтичним відділенням, зроблене, як бачимо, і для ефектних екскурсій. А ось свої подарунки Іван Лозовий передав акушерсько-гінекологічному відділенню - нові подушки та ковдри.

Побував Іван Лозовий і в Білці. Зустріч з мешканцями села відбулася в актовій залі сільської ради, за участі сільського голови Сергія Пономаренка, працівників бюджетної сфери та рядових мешканців села. За майже годину спілкування білчани дізналися про мецената все, що хотіли. Люди активно задавали питання, цікавилися життям гостя, рецептами кар'єрного успіху.

А як інакше могло бути в родині, де батько помер, на жаль, дуже рано, а разом з мамою їх - дітей - залишилось аж п'ятеро.
Наприкінці цієї щирої зустрічі Іван Лозовий під теплі оплески роздав подарунки Білківській громаді від фонду батьківського імені: дитячому садку - кольоровий принтер і іграшки для дітей; школі і сільській раді - по кольоровому принтеру; для бібліотеки - книги, сільській амбулаторія - комп'ютер; умивальник для Олексинського ФАПу, а найдорожчий подарунок - пральну машину - передали сільському терцентру по обслуговуванню одиноких престарілих.

- А мені більше нічого й не треба, - з приємністю відповів благодійник.
А потім додав, що насправді сьогодні для людей треба робити у десятки разів більше. І меценати державі в цьому посильно допомагають. Серед них і Іван Лозовий.
