Переживши на початку повномасштабного вторгнення ворожу окупацію (лютий-березень 2022 року), Тростянецька громада Сумської області почала активно відбудовуватися. Однак ніхто не очікував, що це стане потужним позитивним сигналом для внутрішньо переміщених осіб. Причому поїхали не тільки люди з потрощених російськими військами громад прифронтової Сумщини. В Тростянецьку громаду потягнулися переселенці з Харківської, Херсонської, Донецької, Луганської і навіть Київської областей. Кількість вимушених мігрантів зростала невпинно. Якщо у 2023-му їх у громаді було біля семисот, то на кінець наступного року стало 1,8 тис. На сьогодні кількість зареєстрованих ВПО наблизилася до 2,5 тисячі осіб. І ця цифра зростає і далі.
В управління соціального захисту населення міської ради таку динаміку пояснюють так. Тростянець хоча й прифронтовий населений пункт, але до кордону з країною-агресоркою далеченько - 30 кілометрів. Через місто проходить траса національного значення до Сум, Полтави і Харкова, тут є великий залізничний вузол, через який прямують поїзди на Київ, Львів та в багато інших напрямків. Але найголовніше – громада має позитивну репутацію в суспільному середовищі, що мирне життя тут поступово відновлюється. І що переселенцям тут допомагають.
Для невеличкої Тростянецької громади у трохи більше 27 тисяч власного населення, наплив вимушених мігрантів став серйозним випробуванням.
- З цим треба було щось робити. Почали з капітального ремонту вільних будинків для перетворення їх у центри для переселенців. В чотирьох селах і в двох будівлях міста створили пункти компактного проживання переселенців. Згодом, за підтримки держави, побудували з «нуля» ще й Центр для ВПО з гуртожитком на 100 місць і їдальнею, - розповідає заступник Тростянецького міського голови з регіонального розвитку Максим Синявін.
Але кардинально ситуацію це не рятувало. У місцевої влади було розуміння, що біженці їхали не тільки до родичів або знайомих, де можна було «пересидіти» певний час. На початок минулого року, коли кількість зареєстрованих ВПО перейшла позначку у дві тисячі, міська рада провела серед них опитування. У біженців запитали: хто з вас за умови отримання постійного житла хотів би залишитись в громаді назавжди? Відповідь вразила – за 80 відсотків.
Але як в маленькій громаді надати постійний прихисток понад двом тисячам вимушених переселенців? Почали думати.
На ідею наштовхнула інформація від відомої в Україні компанії «Група Метінвест», яка серед іншого займається виплавкою сталі та виробництва готової продукції з неї. В цей час вона якраз оголосила конкурс грантових пропозицій - «Сталева мрія», спрямований на відновлення зруйнованої внаслідок війни інфраструктури та житла. Чому «сталева»?
- «Метінвест» не лише постачатиме сталь для будівництва, а й використає власний досвід та експертизу, щоб зробити процес відбудови ефективнішим, швидшим і простішим. Наші фахівці розробили проєкти різних типів будівель зі сталі. Це житлова забудова, соціальна інфраструктура та інфраструктурні об’єкти. Загалом концепція передбачає понад 200 готових проєктів будівель на основі трьох сталевих попередньо виготовлених елементів (prefab-рішень): каркасу, модуля та платформи. Тому ми і вийшли на місцеві громади, які постраждали від бойових дій, аби допомогти їм відновитись від наслідків війни за нашої участі, - розповіла керівниця напряму зовнішніх проєктів «Метінвест Січсталі» Тетяна Скрипка.
Можливості отримати готові будівельні рішення для зведення житла та соціальної інфраструктури повністю збігалося з намірами Тростянецької влади реалізувати задум зі швидкого відновлення зруйнованих війною об`єктів та побудови житла для вимушених переселенців. Більше того – проєкт давав шанс побудувати не один і навіть не десять нових будинків.
- Для нас цей проєкт став, як інструмент, який давав шанс досягти бажаного рівня на переговорах з інвесторами, в тому числі і міжнародними, як у розробці документації, так і майбутнього будівництва житла, - розповів міський голова Тростянецької громади Юрій Бова.
Тому у заявці на конкурс Тростянець не став, як то кажуть, розмінюватися на дрібницях – відразу запропонував земельну ділянку під будівництво соціального житла площею більш, ніж 400 гектарів. До неї вже підведені інфраструктурні комунікації – є дорога з твердим покриттям, електромережа, газо- та водопроводи. Важливим було і те, що ця територія межує з дендрологічним парком «Нескучне» площею біля 250 гектарів, де серед лісу розташовані кілька озер з джерельною водою. Поруч в перспективі і робочі місця: потужна шоколадна фабрика «Монделіс Україна», індустріальний парк, де могли розміститися нові підприємства.
Організаторам конкурсу проєкт від Тростянецької громади запам`ятався. Тому він і потрапив до числа його переможців разом з проєктами від міст Бахмут, Маріуполь і Глухів. Вже через три місяці роботи, компанія Метінвест завершила розробку концепції нового житлового мікрорайону у Тростянці під назвою - «Сталева мрія».
- Наша компанія розробила для Тростянецької громади концепцію нового житлового району під назвою «Сталева мрія», де можна буде розмістити до 12 тисяч осіб. Крім житлових будівель передбачається будівництво соціальних, бізнесових та рекреаційних об'єктів. Проєкт дозволить людям, чиї домівки були зруйновані, а також тим, хто залишив окуповані території, отримати нові квартири та повернутися до повноцінного життя, - прокоментувала Тетяна Скрипка.
В липні 2025 року візуалізацію цього проєкту вперше представили на міжнародній конференції «Ukraine Recovery Conference 2025» у Римі, де говорили про відновлення та довгострокову реконструкцію України. Тоді в українському павільйоні конференції відбулася не одна зустріч розробників проєкту з представниками міжнародних організацій, фінансових установ, великого бізнесу. Серед тих, кого зацікавила тростянецька «сталева мрія», був і представник італійської компанії «Ai Engineering S.r.l.» П`єр Карло. Вона спеціалізується на проектуванні будівель, інфраструктури, транспортних систем, а також на екологічному консалтингу та управлінні великими будівельними проєктами.
- Я відразу відчув, що це саме той інвестор, що потрібен для реалізації нашого проєкту. Ми познайомилися, довго говорили, обмінялися контактами і, як виявилося, не дарма. Поступово наша громада з компанією П`єра Карло стали партнерами, - говорить Юрій Бова.
Втім, не все так швидко просувалося, як бажалося. Рік пішов на консультації і дискусії. А місяць тому – на подібній до римської міжнародної конференції - Ukraine Recovery Conference 2026, що цього разу відбулася у польському Гданську, сталася історична подія - підписання меморандуму щодо будівництва в українському Тростянці сучасного житлового мікрорайону на 12 тисяч населення. Сторонами підписання виступили український «Metinvest», Тростянецька міська рада та італійська компанія «Ai Engineering S.r.l.».
- Від нас, як місцевої влади, потрібна була земельна ділянка з підведеними до неї комунікаціями, швидкі дозволи і гарантування, що третина з побудованого за цим проєктом житла - для ВПО. Ми все це гарантували. Тепер мрія перетворюється у буденну працю, а вимушених переселенців чекає перспектива жити у власних квартирах, - коментує Тростянецький міський голова Юрій Бова.
За оцінками експертів, цей проєкт буде не схожий на інші, що робилися до цього в житловій забудові в Україні. Головна його унікальність – енергоефективність і захист екології. Очікується, що нові будівлі споживатимуть на 72% менше енергії, ніж ті, стандартні будинки, що є на сьогодні. Відповідно, генеруватимуть вони значно нижчі викиди CO2.
- Будівництво енергоефективного житла дає нам можливість йти до банків і отримувати від них кредити, насамперед до Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку, які фінансують подібні проєкти, - коментує заступник тростянецького мера з інвестиційної та міжнародної діяльності Максим Синявін.
До речі, отримання кредитів на житлове будівництво - це не тільки в теорії. Ними вже користуються на будівництві соціального житла громади Маріуполя, Бучі, Білої Церкви та деякі інші міста. При цьому, якщо це громади тимчасово окуповані, то вони соціальне житло для своїх біженців будують не у себе, а в глибині України. Гарантією отримання кредитних ресурсів від міжнародних банків є готові меморандуми та проєкти.
- Ми підписали меморандум між нашою міськрадою, італійською компанією і Метінвестом про початок роботи над підготовкою проєктно-кошторисної документації та початком будівництва. За інформацією від Метінвесту у проєкті готові брати участь понад 15 заводів металевих конструкцій, а також виробники будівельних матеріалів. Вже готова документація на спорудження першого житлового будинку у Тростянці, з якого і почнеться будівництво «міста в місті» - нового мікрорайону з соціального житла, - каже мер Тростянця.
До речі, початок реалізації проєкту на створення у Тростянці мікрорайону з комунального житлового фонду для громадян, які потребують особливої підтримки, майже співпав зі стартом урядового пілотного проєкту із будівництва та створення муніципального соціального житла. Першими містами для реалізації ініціативи на державному рівні стали великі міста - Кропивницький, Кременчук, Львів, Миколаїв та Житомир. У разі успішної реалізації проєкту в цих містах, цю модель масштабують і на інші регіони країни. Тому у Тростянці розраховують, що згодом і держава долучиться до створення в їхній громаді не будинку і не центру, а цілого мікрорайону для людей, у яких війна відібрала все, що вони наживали роками. І стане це місто для них новою малою батьківщиною.
