Забезпечення безбар'єрного простору є однією з ключових цілей для будь-якого населеного пункту. І хоча це питання чітко врегульоване законодавством і нормативами, що вимагають обов`язкового дотримання і виконання, однак навряд чи знайдеться, скажімо, в Сумській області, місто, жителі якого б назвали його середовищем стовідсоткового комфорту для кожної людини. Бо безбар`єрність - це не тільки про тротуари, пандуси чи ліфти. Напрямків багато і всі потрібні - фізична, інформаційна, цифрова, соціальна, економічна, освітня... Наскільки жителі Тростянеччини вважають себе безбар'єрною громадою? Аби дати відповідь на це питання, ми зібрали думки і висловлювання по цій темі від людей з інвалідністю, відомих громадських активістів та посадовців Тростянецької громади.
Віктор Никоненко, начальник управління будівництва, містобудування і архітектури міської ради: "Якби у мене запитали, як я оцінюю за п`ятибальною системою безбар'єрність Тростянецької громади, то дав би тверду трійку. Підвищити цю планку не просто - через об`єктивні і суб`єктивні причини. Наприклад, сьогодні країна живе в умовах військового часу і пріоритетом номер один є оборона і безпека. Крім того, є об`єкти, побудовані ще в радянські часи, коли про рівність у доступності було навіть не прийнято говорити. Однак, сьогодні безбар`єрність стоїть на одному з головним місць. І якби мені задали ще одне питання: чи є в Тростянці об`єкти, які на сто відсотків відповідають вимогам інклюзивності, то я скажу: так. Один з таких - це наша лікарня. Тут облаштовані вхідні групи поліклініки і стаціонарного корпусу, починаючи від пандусів, поручнів, тактильних елементів. В будівлях працюють підйомники і ліфти".
Віктор Никоненко, начальник управління будівництва, містобудування і архітектури міської ради: "Якби у мене запитали, як я оцінюю за п`ятибальною системою безбар'єрність Тростянецької громади, то дав би тверду трійку. Підвищити цю планку не просто - через об`єктивні і суб`єктивні причини. Наприклад, сьогодні країна живе в умовах військового часу і пріоритетом номер один є оборона і безпека. Крім того, є об`єкти, побудовані ще в радянські часи, коли про рівність у доступності було навіть не прийнято говорити. Однак, сьогодні безбар`єрність стоїть на одному з головним місць. І якби мені задали ще одне питання: чи є в Тростянці об`єкти, які на сто відсотків відповідають вимогам інклюзивності, то я скажу: так. Один з таких - це наша лікарня. Тут облаштовані вхідні групи поліклініки і стаціонарного корпусу, починаючи від пандусів, поручнів, тактильних елементів. В будівлях працюють підйомники і ліфти".
Юрій Коломієць, людина з інвалідністю 1 групи: "Навряд чи Тростянець можна назвати містом рівних можливостей. Скажу по собі. Я пересуваюся на кріслі-колісному. На центральний поштамт я не зайду, до відділень "Нової пошти" - теж. Немає можливості дістатися торгових рядів універсального магазину "Та-Да". Відкритий ринок, що в центрі міста, називається "Європейський" - тільки там людина нашого стану не зайде в жоден з понад тридцяти торгових точок. Недоступна для людей з інвалідністю і мережа магазинів за продуктовим супер-маркетом АТБ. І цей перелік можна продовжити - "Аврора", "Тростинка", "Госптовари"... Немає ні пандуса, ні підйомника в Центрі культурних послуг, проблемною у доступності мерія. Хоча, не скажеш, що все так погано. Доступних для всіх закладів в місті теж багато. Наприклад, аптеки, пенсійний відділ, лікарня, де все зроблено для доступності людей з інвалідністю - пандуси, ліфти, підйомники. Центральна дорога після ремонту теж відповідає стандартам інклюзії.
Наталія Лісафіна, голова громадської організації осіб з інвалідністю "ТРОІ": Не так давно ми провели дослідження, опитавши близько трьохсот осіб з інвалідністю, аби визначити на сьогодні найбільш критичні потреби людей з інвалідністю. 92% опитаних потребують і фінансової, і негрошової гуманітарної підтримки. Це при тому, що вони її регулярно отримують. Найбільше люди з інвалідністю потребують допомоги продуктами харчування, на другому місці - засобами для гігієни та догляду, на третьому - джерелами енергонезалежності, на четвертому - медикаментами та засобами реабілітації. Наша громада місяць прожила в умовах російської окупації. Серйозно постраждала. Сьогодні завдяки місцевій владі активно відновлюється. Радує, що в рамках відбудови впроваджуються і заходи по створенню рівних можливостей у доступі до публічних просторів. Ми запропонували Тростянецькій міській раді закріпити у Стратегічному плані відновлення громади статус "пріоритетної групи" - людей з інвалідністю. І з нами погодились. Сьогодні суспільство володіє необхідними технологіями, засобами, методиками, які можуть зробити так, щоб інвалідність у людини навіть не помічати. Для цього простір треба робити безбар`єрним".
Наталія Лісафіна, голова громадської організації осіб з інвалідністю "ТРОІ": Не так давно ми провели дослідження, опитавши близько трьохсот осіб з інвалідністю, аби визначити на сьогодні найбільш критичні потреби людей з інвалідністю. 92% опитаних потребують і фінансової, і негрошової гуманітарної підтримки. Це при тому, що вони її регулярно отримують. Найбільше люди з інвалідністю потребують допомоги продуктами харчування, на другому місці - засобами для гігієни та догляду, на третьому - джерелами енергонезалежності, на четвертому - медикаментами та засобами реабілітації. Наша громада місяць прожила в умовах російської окупації. Серйозно постраждала. Сьогодні завдяки місцевій владі активно відновлюється. Радує, що в рамках відбудови впроваджуються і заходи по створенню рівних можливостей у доступі до публічних просторів. Ми запропонували Тростянецькій міській раді закріпити у Стратегічному плані відновлення громади статус "пріоритетної групи" - людей з інвалідністю. І з нами погодились. Сьогодні суспільство володіє необхідними технологіями, засобами, методиками, які можуть зробити так, щоб інвалідність у людини навіть не помічати. Для цього простір треба робити безбар`єрним".
Юрій Бова, Тростянецький міський голова: "У нас вже немало зроблено у створенні доступності для всіх до основних публічних просторів громади. Сьогодні ми верстаємо стратегію на наступні сім років. В процесі її реалізації з`являтимуться і проєкти, і кошти, щоб враховувалися запити на індивідуальні особливості маломобільних людей. Одним з найпотужніших для Тростянецької громади в цьому році є проєкт SAFE, який реалізує громадська спілка "Ліга Сильних". Сума фінансування складає 1 млн. грн., за який буде осучаснена вхідна група в публічній бібліотеці та б переобладнана під вимоги інклюзії санітарна зона. По іншим планам - в перспективі реконструкція міської ради, з безперешкодним доступом для кожної людини стане новий Центр первинної медичної допомоги. З врахуванням потреб інклюзивності буде проведена відбудова привокзальної площі і двох вокзалів на ній - автобусного та залізничного. Лікарня у нас вже з ліфтами. Ліцей №1 вирішить інклюзивність своєї роботи. В Будинку побуту буде встановлено ліфт. Я думаю, що Тростянецька громада вже скоро стане першою в Сумській області, де всі основні об`єкти стануть простором без дискримінації, упереджень та фізичних перешкод, де потреби кожної людини будуть враховані".
Людмила Єфремова, директорка публічної бібліотеки: "У 2025 році Тростянецька публічна бібліотека здобула перемогу в конкурсі "Європейський виклик 2025/2026", ініційований Європейським культурним фондом. У його межах ми, у партнерстві з громадською організацією "Організація осіб з інвалідністю "ТРОІ", вже другий рік реалізуємо соціальний проєкт - "Тростянецький життєлюб". На базі бібліотеки створено Центр життєстійкості для людей старшого віку, осіб, які відчувають самотність, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та інших осіб. Для цього створено сім об'єднань, з яких відвідувачі для себе обирають ті, що до вподоби. Одні займаються лікувальною фізкультурою, інші вивчають іноземну мову, треті оволодівають основами комп'ютерної та цифрової грамотності".
Галина Золотухіна, людина з інвалідністю 1 групи: "Я проживаю в багатоквартирному будинку на другому поверсі. Наприкінці минулого року письмово звернулася до міської ради, щоб комунальне ЖЕУ переробило мені балкон, розширило вхідні двері і обладнали підхід до квартири підйомником. Відповідь мене порадувала - пообіцяли все зробити, як я повернуся з-за кордону, де нині проходжу курс реабілітації. Розповіла це до того, що ми, люди з інвалідністю, повинні знати свої права і що нам гарантує держава. І не мовчати, коли потрібна підтримка інших. Я зараз перебуваю в Німеччині, де живу в невеличкому містечку, як наш Тростянець. Тут інклюзія працює, як налагоджений механізм. Коли ж я у Тростянці, то перепони відчуваю майже скрізь - через бордюри на дорогах мені доводиться пересуватися на кріслі колісному по трасі під самою обочиною. В магазинах відстань між стілажами маленька, не проїдеш. Жодного разу не чула, що у Тростянці в аптеках є послуга доставки ліків додому".
Анна Зубова, начальниця відділу освіту Тростянецької міськради: "Коли ми розпочинаємо ремонтні роботи в освітніх закладах, вже на цьому етапі плануємо роботу, яка передбачає безбар`єрність. В одних це "кнопка виклику", в іншому рельєфне контактне маркування. На сьогодні у наших закладах середньої освіти немає учнів, які б пересувалися на кріслі колісному. Однак ми маємо бути готовими і до прийому таких школярів. І завдання шкіл - забезпечити для них безбар'єрний простір, спеціалізовані парти та технічну підтримку. Бо це відкриває для дитини шлях до повноцінного навчання та участі у позакласному житті". Ольга Косова, завідувачка цукрозаводським клубом: "В цьому році ми впровадили похилу підйомну платформу, яка допомагає людям з обмеженими можливостями добиратися до цукрозаводського клубу, розташованого на другому поверсі будівлі. Крім нього, поруч ще функціонують молодіжний простір та бібліотека. В них відбуваються культурні заходи, зустрічі, вибори. І раніше багато людей були обмежені у доступі до цього - люди з інвалідністю, старшого віку, мами, які приходили до клубу з дітьми у візочках. Міськрада знайшла міжнародного партнера, який підтримав фінансово реалізацію цього проєкту. Вартість робіт склала біля 10 тисяч євро".
Марія Шелест, спеціаліст відділу проєктної діяльності Тростянецької міської ради: "Для нашої громади питання доступного інклюзивного середовища є важливим. У нас проживає 1577 осіб з інвалідністю, з них 108 - діти з інвалідністю. Значна частина цих мешканців має обмежений або повністю унеможливлений доступ до громадських просторів через різні бар'єри. Це суттєво обмежує можливості людей з інвалідністю брати участь у житті громади. Тому в діяльності нашого відділу серед головних є пошук, підготовка та реалізація різних проєктів щодо створення інклюзивних громадських просторів, адаптованих до потреб вразливих груп. Цим ми поглиблюємо співробітництво між Тростянецькою громадою та міжнародними партнерами, досвід яких впроваджуємо у себе".
Цей текст створено у межах проєкту "Safe: допомога і підтримка для всіх".
Цей проєкт реалізовує "Ліга Сильних" за фінансової підтримки
Федерального міністерства закордонних справ Німеччини
та за координації Help - Hilfe zur Selbsthilfe і Програми локалізації Help.
