Тростянецька громада у глибокій скорботі провела в останню земну загиблого солдата ЗСУ Андрія Івановича Золотухіна, мужнього воїна, який віддав життя за свободу, незалежність та мирне майбутнє України.
Андрій Золотухін народився і прожив усе своє життя у Тростянці, навчався у міській школі №4, мав багато друзів, любив життя. Рідні та близькі пам’ятатимуть його як щиру, доброзичливу, працьовиту людину, люблячого сина, чоловіка та батька. Андрій Іванович працював водієм на підприємствах міста, щиро любив свою справу, рідний Тростянець та завжди був готовий допомогти іншим.
Андрій Золотухін добровільно та усвідомлено пішов до лав Збройних Сил України майже одразу після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, проходив службу в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля», виконував бойові завдання у найгарячіших точках фронту. Понад рік безперервно перебував на війні, проявляючи мужність, стійкість та вірність військовій присязі.
У грудні 2023 року родина отримала страшну звістку – солдат Андрій Іванович Золотухін зник безвісти на Покровському напрямку. Довгих три роки батьки, дружина та донька жили надією на його повернення додому. Та, на жаль, стало відомо, що воїн загинув 17 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання по захисту України біля населеного пункту Опитне Покровського району Донецької області.
Чин відспівування загиблого Захисника відбувся у Вознесенському храмі, за упокій душі убієнного воїна помолилися священнослужителі Православної Церкви України. Провести Героя в останню путь прийшли рідні, друзі, колеги, сусіди, однокласники зі школи №4, представники міської влади та небайдужі жителі громади. Поховали Андрія Золотухіна з усіма військовими почестями на цвинтарі по вулиці 93 Бригади.
Слова співчуття і шани по загиблому військовослужбовцю висловили Тростянецький міський голова Юрій Бова, офіцер місцевого відділу ТЦК та СП Владислав Заброда, вчителька місцевого ліцею Наталія Назаренко. Вона, зокрема, згадала, що Андрій Золотухін з самого дитинства був щирим, непосидючим, веселим, добрим і дуже працелюбним хлопчиком. У нього було загострене почуття справедливості, таким він і виріс, тому він і з перших днів вторгнення пішов на фронт.
- Він дуже любив людей, і завжди вважав своїм обов’язком їх захищати. Дуже сумно та боляче, що доводиться прощатися з такими хлопцями, як Андрій Золотухін, - сказала під на траурному .
Поховали Андрія Івановича Золотухіна під троєкратний залп та звуки Гімну України. Тепер він поруч з іншими тростянецькими Героями, назавжди у Небесному війську.
