Питання розглянули нещодавно на сесії Тростянецької міської ради Сумської області. Його суть – перенести мінімум до кінця війни реформу в середній освіти, яку мають впровадити вже наступного року через те, що в школах почнуть вчитися 12 років. В результаті, депутати направили відповідне звернення до президента, парламенту і уряду.
На думку доповідачки – начальниці місцевого відділу освіти Анни Зубової (на фото) і міського голови - Юрія Бови, які першими виклали на сесії свої аргументи, проблема навіть не в реформі, а у неготовності самої галузі середньої освіти переходити до неї в умовах війни.
По-перше, це призведе до масштабної оптимізації закладів. Насамперед, в сільській місцевості, де в результаті не залишиться жодного діючого закладу середньої освіти через низьку чисельність учнів. Держава ж малокомплектні школи відповідно до реформи, фінансувати не буде. Вона всі маленькі заклади переведе у форму початкової школи – а це лише 1-4 класи. Це, до речі, на думку експертів, буде порушенням прав старших дітей на навчання у тому закладі, де вони вже сформувалися, як особистості.
По-друге, запровадження освітньої реформи призведе до масштабної реорганізації самих закладів. Малокомплектні стануть початковими, більші школи навчатимуть до 9 класу, це будуть гімназії і нарешті вищою за щабелем формою закладу освіти буде ліцей - там навчатимуться лише учні 9-12 класів.
Подібна перетрубація, на думку тростянецьких депутатів, може призвести до великої неразберихи. Дітям доведеться звикати ходити в інші заклади, незрозуміло як «поділять» вчителів, які раніше навчали і учнів середніх класів, і старших. І старшокласникам доведеться ходити чи їздити в окрему школу.
То ж, очевидно, що для переважної більшості учасників освітнього процесу збільшиться відстань між місцями проживання і навчання. І це, знаючи наших дітей, негативно може позначитися на їх відвідуваності. Важливий і фактор безпеки - Тростянецька громада періодично потерпає від загроз та обстрілів різного типу озброєння, тому під час дії режиму воєнного стану дорога від населеного пункту, наближеного до кордону з рф і до школи в іншому населеному пункті громади, містить безпекові ризики. Наприклад, ліцеями можуть залишитися лише три міські школи або навіть одна з цих трьох шкіл у Тростянці – колишні №5, №3 або №2. Таким чином всіх старшокласників – з Кам`янки, Білки, Солдатського, Станової і інших доведеться п`ять разів на тиждень возити до Тростянця і в зворотному напрямку. А це відстані від 4 до 30 кілометрів.
Чи вистачить наявних шкільних автобусів? І по яким дорогам, розбитим і роками не ремонтованим, доведеться їздити? В міськраді підрахували, що для забезпечення підвезення учнів з сільських населених пунктів до м. Тростянець необхідно забезпечити проведення ремонту доріг протяжністю близько 100 км, які зазнали значних пошкоджень під час повномасштабного воєнного вторгнення. Крім того, в рази доведеться збільшити кількість самих шкільних автобусів, що неминуче призведе до збільшення витрат на пальне.
То ж, депутати прийняли звернення, в якому просять вище керівництво держави відтермінувати реформу середньої освіти, хоча б до завершення воєнного стану в Україні. Одночасно провести перегляд підходів до реалізації реформи враховуючи демографічну, безпекову та фінансову ситуацію, в нашому випадку, у прифронтових регіонах.
