Січень - час свят, канікул і подорожей. Благодійники, міста-побратими, партнери і місцева влада Тростянецької громади Сумської області разом піклуються про активний зимовий відпочинок дітвори. Сорок дітей Тростянецької громади за дві доби подолали відстань від Тростянця до Парижу. Прибули сюди на зимовий відпочинок на запрошення однієї з найрозвиненіших європейських держав. Юні українці вже здійснили перші подорожі по Парижу, прогулялися біля Ейфелевої вежі, побувати в інших видатних місцях.
Протягом місяця вони житимуть у місті Маніль. Насамперед поїхали діти із сімей загиблих захисників, багатодітних родин, сімей, де один з батьків вважається зниклим безвісти та інших малозахищених сімей.
Хлопці і дівчата братимуть участь у цікавих культурних програмах, подорожуватимуть країною, вивчатимуть звичаї і традиції французів. У програмі багато цікавих зустрічей.
Інша група дітей поїхала на Закарпаття. Подбав про це Благодійний фонд «Українська фундація милосердя», яка вже вчетверте організовує відпочинок для дітей Тростянецької громади, які належать до пільгових категорій.
Цього разу 15 дітей вирушили до селища Сусково Мукачівського району, що на Закарпатті: серед них 14 дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, а також дитина військовослужбовця ЗСУ. Супроводжує групу досвідчений педагог.
Відпочиватимуть діти тиждень, з 22 по 29 січня 2026 року, і кожен день буде наповнений цікавими заходами та екскурсіями.
Ще одна група дітей побувала в Німеччині.
Загалом, поїздки дітей в оздоровчих та реабілітаційних цілях - вже давня традиція для Тростянецької громади. Діти виїжджають за кордон не тільки взимку, а й протягом всього календарного року. І це не тільки розширення світогляду. Потрапляючи в зовсім інше середовище, діти, які пізнали жахи окупації, мовби якось видихають тривоги війни, скидають з себе тягар постійних стресових відчуттів, жалоби. Наприклад, одна дитина, яка поїхала в одній з груп, не так давно поховала батька, який загинув на війні. У когось батько в полоні чи зниклий безвісти.
Тому для цих дітей такі подорожі, більше, ніж відпочинок. І вони заслужили на це.
