Ця історія – про людей і їх 60-квартирний будинок у прифронтовому Тростянці Сумської області, яких російські окупанти перетворили на живий щит – прикривались ним і мешканцями, у якості заручників, від можливих ударів ЗСУ у відповідь на їхні артилерійські обстріли міст Охтирка і Боромля. Згодом росіяни самі розстрілювали цей будинок, заборонивши українцям виходити з квартир. Будинок згорів. Але після звільнення Тростянця його відновили за найсучаснішими технологіями від Greenpeace, зробивши унікальним – першою в Україні висоткою, яка взимку опалюється теплом землі, а енергетику дає сонячна станція на даху. Будинок став легендою і «героєм» поштової колекційної марки «Укрпошти» в серії, присвяченій незламності України. Далі – в подробицях.
Живий щит
Більше двох тижнів російські військові утримували в полоні жителів 60 квартирного будинку по вулиці Благовіщенська, 53 в окупованому ними місті Тростянець. Використовували людей, як живий щит.
Військова російська техніка заполонила місто Тростянець вже в перший день повномасштабного вторгнення. На привокзальній площі стояли танки й далекобійні артилерійські системи. Все це було, як на долоні у мешканців житлової п`ятиповерхівки, яка cтояла зовсім поруч.

«Вони проїжджали повз наш будинок і дула зброї направляли на наші вікна. Ми відскакували, було дуже страшно», - згадує мешканка однієї з квартир Людмила Ковальчук.
Чим далі – тим ставало моторошніше. Спочатку впритул до стін будинку росіяни підігнали кілька бензовозів, щоб українські сили оборони по ним не стріляли, інакше весь будинок перетвориться на факел. Поруч поставили чотири САУ (самохідні артустановки), які стріляли в бік Охтирки і Боромлі. Від пострілів у квартирах вийшли з ладу насоси систем індивідуального опалення – їх позаклинювало від вібрації. Був початок березня – морози до мінус 18 градусів.
А потім росіяни самі поселитися на верхніх поверхах цього будинку. Перед цим обійшли всі квартири. Де їм не відкривали, там двері вибивали сокирами або стріляли по замках.

Виселяти людей росіяни не стали, але заборонили виходити. Попередили: хто буде фотографувати техніку – розстріляють, а будинок підірвуть. «Хотите жить – молчите».
… Так проходив день за днем. В будинку постійно перебували російські солдати. На горищі розташувалися снайпери. Продукти харчування закінчувались, воду топили з снігу. Коли вимкнули світло, потекли холодильники. Почали консервувати те, що могло зіпсуватись. Ніхто не знав, скільки їх триматимуть в заручниках. Всі магазини довкола вже були розбиті і спалені.
8 березня 2022 р. російські солдати «святкували» … жіночий день. Обстрілами.
«У нас перший поверх. Під`їжджає до будинку БТР, чоловік шість на його верху сиділо, вся п`яні, розвертають кулемет прямо на наше вікно. Як ми встигли відбігти, черга з куль полетіла у наш бік», - згадує мешканець будинку Василь Сосєдко.
Наступного дня будинок знову обстрілювали – як наче тренувалися на полігоні. Люди тікали і ховалися у підвалі. Хто не встигав і залишався у квартирах чи в під`їзді, перебігали з однієї кімнати в іншу, куди не було прильотів. На їх очах на підлогу падали розпечені металеві осколки, від яких спалахував вогонь - горів лінолеум, паркет, полум`я переходило на шафи, постіль... Тушити було страшно – можна було потрапити під кулю чи уламок. Ззовні падали балкони, стіни світилися від пробоїн. Лунали страшні крики і благання мешканців припинити. Іноді над будинком літав великий дрон, який контролював, щоб ніхто не вискочив з будинку на вулицю.

«Ми не думали, що доживемо. Попрощалися і між собою, і в думках зі своїми рідними», - згадує Василь Соседко.
На ранок 10 березня росіяни наказали всім залишити будинок. На той час він вже був напівзруйнованим. Вже без людей його продовжували обстрілювали, доки не загорівся остаточно. Палав дві доби. Гасити пожежним не дали - вони спробували під`їхати, але коли них розвернули башти танків, повернулися назад.
... Тростянець був звільнений від окупантів 26 березня 2022 року силами 93-ї бригади ЗСУ “Холодний Яр”. Привокзальна площа з героїчною п`ятиповерхівкою потрапили на поштову колекційну марку «Укрпошти» в серії, присвяченій незламності України. Сама ж будівля чорними стінами з усіх боків, мов чорна пляма, ще довго нагадувала про страшні часи ворожого пекла окупації.
Відновлений з попелу
Про відбудову п’ятиповерхівки у Тростянецькій міській раді заговорили буквально відразу після деокупації міста. Були сумніви щодо придатності її для відновлення. Зрештою дві фахові експертизи вселили надію.
«Основні конструкції не втратили своєї несучої здібності, а тому дану п`ятиповерхівку можна відновити», - прокоментував начальник відділу капітального будівництва Тростянецької міської ради Віктор Никоненко.

За урядовою програмою відновлення постраждали від російської агресії міст Тростянцю виділили кошти. Також, в рамках проекту «зеленого відновлення», надала допомогу міжнародна неурядова організація захисників довкілля – Greenpeace.
«Ми з командою вирішили, що цей виклик повинні прийняти - виконати роботу саме "зеленим" проєктом, де мають бути три складові - енергозбереження, інклюзія та безпека», - зазначив мер Тростянця Юрій Бова.
За організацію і контроль робіт відповідала Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області У тендері взяли участь п’ять компаній, перемогло сумське підприємство RGM GROUP. Завдяки торгам очікувана вартість робіт зменшилася на 6,5 млн грн – до кінцевої суми 38 млн грн. Роботи тривали з листопада 2023 по грудень 2025 рр.

- Треба відзначити лідерство Тростянця серед прифронтових громад України. На таких непростих територіях складаються приклади для інших громад, як треба робити, - прокоментував заступник міністра розвитку громад і територій України Олексій Рябикін.
І це справді так - будинок по Благовіщенській, 53 - перша в українській історії багатоповерхівка, яка опалюється не газом, вугілля, дровами чи електрикою, а за допомогою земляних теплових насосів. Greenpeace та його програма «Зелена відбудова України» саме у Тростянці продемонстрували життєздатність чистих енергетичних технологій у прифронтових регіонах і є модельними для масштабування по всій Україні.

«Вся робота коштувала близько 220 тисяч євро. Крім цього ми робили техніко-економічне дослідження проєкту і розробляли схеми фінансування, щоб такі проєкти були можливі в майбутньому», - розповів співкерівник європейського проєкту Грінпіс «Зелена відбудова» Андре Бьолінг. – На прикладі Тростянця ми довели, що зелена енергія може перетворюватися на послуги у багатоквартирних житлових будинках – в одному окремому місті і по всій країні. Ми хочемо розробити спеціальну програму для багатоквартирних будинків в Україні і представимо її вже в цьому році.
Так житловий будинок на 60 квартир, який пережив окупацію і ледь не був повністю знищений ворогом показав всій країні можливість «зеленої» реконструкції.
З користю для людей і довкілля
Сьогодні на стіні біля одного з під`їздів можна побачити стелу, на якій написано: «Від руїн – до енергетичної незалежності». Мешканці задоволені, кажуть, що будівля стала кращою, ніж була до війни. Фахівці і управлінці радіють ще й з того, що у відбудові спаленого росіянами будинку вдалося одночасно реалізувати комплексну систему опалення, гарячого водопостачання і освітлення на основі «зелених» технологій.

Реалізація проєкту стала можливою завдяки ініціативі місцевої влади Тростянецької громади та підтримці міжнародних донорів, зокрема Green Planet Energy , Greenpeace Environmental Fund та Greenpeace e.V. Співпраця створила показовий приклад «зеленого» відновлення житлової інфраструктури з фокусом на сталий розвиток та енергоефективність. Окрему подяку висловлюємо iC consulenten та CES Clean Energy Solutions за розробку концепції модернізації системи теплопостачання, супровід реалізації проєкту, а також ефективну координацію організаційних, технічних і юридичних процесів.
Детально про новацію розповів Сергій Данилов - співзасновник, він же генеральний директор компанії Hajster, яка і проводила основні монтажні роботи з поєднання відновлюваних джерел енергії та високоефективних технологій.

«Система базується на геотермальному тепловому насосі Hajster потужністю 70 кВт та двох повітряних теплових насосах із сумарною потужністю 38 кВт, також розміщені інформаційні табло з датчиками та центральна шафа управління. Нагрів гарячої води відбувається на проточній станції, виконаної з нержавіючої сталі, тобто все гігієнічно і ефективно. В одних буферних ємкостях концентрується гаряча вода для водопостачання, в інших – для опалення будинку. Повітряні теплові насоси працюють до температури +5 градусів С, а далі підключається геотермальний тепловий насос, який доводить температуру на подачі до +80 градусів. І як наслідок, мешканці будинку мають найвищу ефективність від такого рішення. Важливо, що усе обладнання виробляється в Україні», - розповів Сергій Данилов.
Ми пересвідчилися, що теплові насоси працюють надзвичайно тихо, не створюють жодного дискомфорту для оточуючих та мешканців будинку. В даному випадку працює інверторна технологія, як метод керування потужністю побутової техніки шляхом плавного регулювання частоти струму, що живить компресор. Ця технологія дає змогу змінювати частоту в залежності від погоди і таким чином це не тільки найвища ефективність, а й дуже комфортні умови по шуму і звуку, які нікому не заважають.

Цікаво, що під час монтажу системи «зеленого» відновлення вся прибудинкова територія була в прямому розумінні слова «перепахана» і «перебурена». Тут під землею розташований геотермальний розподільчий колектор, до якого підведені 27 геотермальних зондів глибиною у 50 метрів.

Але нічого цього мешканці не бачитимуть. Колектор схований глибоко в землі і вже весною двір буде з зеленю травою, фруктовими деревцями, тут буде місце для дитячого ігрового майданчика і парковочних місць для автомобілів.
Дивним здається те, коли в будинку тепло, світло, з кранів тече холодна і гаряча вода, але ні в будинку, ні біля нього немає ні котельні, ні куп з дровами чи вугіллям, ні газових мереж, ні високої труби, з якої валить дим. Все це замінила теплогенераторна станція, яка і опалює будинок.
І ще одна важлива деталь - на даху будівлі встановлено сонячну електростанцію з системою зберігання енергії, яка частково покриває споживання електроенергії теплопунктом та підвищує енергонезалежність об’єкта.

Все це і є яскравим прикладом того, як сучасні енергетичні рішення можуть ставати основою для відновлення пошкоджених війною об`єктів, в тому числі і в маленьких прифронтових громадах, із довгостроковою користю як для мешканців, так і довкілля.







