Сьогодні Охтирщина Сумської області попрощалася з загиблим захисником, мужнім воїном ЗСУ Атамановим Іваном Григоровичем. Дружина планувала поховати чоловіка в Охтирці, де останні шість років вони проживали разом. Але в Охтирській міській раді їй відмовили, сказали, що на Алеї слави … немає місця. 
Іван Атаманов народився далеко від Сумщини - в селі Прасковіївка Бахмутського району Донецької області. Але зріднився з нашим краєм назавжди, створивши тут родину. У червні 2024 року пішов захищати від ворога Батьківщину. Був стрільцем-помічником гранатометника 115-ї окремої механізованої бригади. Коли його підрозділ дислокували на Донеччину, дружина солдата переїхала до чоловіка поближче - у Слав`янськ. 3 листопада 2024 року під час бойового завдання в районі Серебрянки Донецької області він потрапив від масований ворожий обстріл. Майже рік захисник вважався зниклим безвісти. Але дива не сталося. Прийшло підтвердження, що боєць загинув. Герою назавжди буде 39 років.
Поховати чоловіка дружина планувала в Охтирці, де вони разом шість років прожили до війни. Жінка розповідає, що пішла в Охтирську міську раду, аби попросити допомоги, щоб гідно провести чоловіка в останній путь і поховати там, де покояться полеглі захисники - на Алеї слави. Але та зустріч теплою для жінки не була.
- Я розмовляла працівником міськради Володимиром Олександровичем, прізвище не запам`ятала, він мені сказав, що вони не можуть дати мені дозволу на поховання загиблого на війні мого чоловіка на Алеї слави, тому що немає місця. Порадив мені ховати десь в іншому місці, - розповіла дружина загиблого захисника Яна Станіславівна.
Сьогодні відважного солдата провели в останню путь у Тростянці. Спочатку відбулися відспівування у Вознесенському храмі. Потім траурна процесія пройшла вулицями міста, де до центрального кладовища люди перед порохонною процесією зупинялися і ставали на коліна. У Тростянці знайшлося місце для Героя і на Алеї слави, де вже покоїться до сотні полеглих від війни земляків.
Поховали солдата Атаманова Івана Григоровича під звуки Державного Гімну України та трикратного військового салюту. Офіцер ЗСУ Владислав Заброда передав дружині загиблого чоловіка синьо-жовтий стяг — символ честі, обов’язку і самопожертви.
- Вічна, світла тобі пам’ять та безмежна шана, - сказав побратим.
А у присутніх світлий спомин про захисника назавжди залишиться у пам’яті, як про людину, яка зі зброєю в руках захищала рідну землю, своїх близьких, свою Україну. І заради цього поклала своє життя.
