Валерія Охтирчанка є автором слів, музики усіх своїх пісень а також режисером своїх музичних відео. Як військовослужбовиця, учасниця АТО, написала багато віршів на патріотичну тему, деякі з яких стали уже піснями. 20 червня 2024 року вийшов шістьнадцятий сингл «Воля» від Валерії Охтирчанки, який присвятила військовослужбовцям ЦСО «А» Служби безпеки України. Співпрацює з ВІА «Незламні» Зразково – показового оркестру ЗСУ ( музичні роботи «Материнська любов», «Мрія моя» ).
10 квітня 2025 Охтирчанка презентувала нове музичне відео на пісню «Не цінував» та розпочала роботу над новим музичним відео на пісню «Варта правди», завдяки якій стала лауреатом премії «Смарагдова ліра» в номінації «Музика» від Державної прикордонної служби України.
- Розкажи про свою нову версію пісні «Перемога». Чому така назва, що ти у неї закладала як автор пісні?
- Нова версія пісні «Перемога» - це моя спільна робота з моїм саунд продюсером, наше бажання зробити пісню більш танцювальною. Це мій перший ремікс в моїй музичній кар’єрі. Оригінальна версія пісні була написана приблизно два роки тому. Я, як автор пісні, хотіла написати пісню про боротьбу українського народу на шляху до перемоги над нашим ворогом. У 2023 році майже кожен артист чи група співали пісні про перемогу, це був тренд, тому і обрала назву пісні «Перемога»
- До повномасштабної війни українських пісень було дуже мало в ефірах радіостанцій. Тебе це обурювало?
- Чесно кажучи, я не слухала часто радіо до повномасштабного вторгнення. Але мене обурювало, що в ефірах українського радіо лунали пісні російських співаків. Російські артисти сприймалися як зірки, а українські – як щось другорядне. Це справді мене злило. Я ніколи не розуміла, чому українська влада не сприяла розвитку українського мистецтва, розбудові української культури. Добре, що зараз молоді артисти мають шанс стати відомими не завдяки радіо та телебачення, а як правило, завдяки соціальним мережам.
- Чому саме з початку повномасштабного вторгнення ти почала активно займатися музичною кар’єрою, а чому не раніше?
- Тому що я усвідомила, що моє життя може обірватися в будь-який момент, а я хочу залишити слід після себе в українській історії. Більше того, я остаточно вирішила, що прагну робити те, що мені подобається, нехай навіть це потребує фінансових інвестицій. Я належу до ідейних митців і створюю музику заради музики. Мені приносить задоволення сам процес, а не тільки результат.
- У цей час, коли Україну закидають ракетами, беспілотниками, для тебе, як військовослужбовиці та співачки, виступи мають сенс? Адже це небезпечно, і коштів багато не заробиш, щоб відзняти новий кліп…
- Безперечно, мистецтво завжди має сенс. Я виступаю тільки на благодійних концертах, зазвичай - перед військовими. Для мене головне – це дарувати глядачам та слухачам радість. Для мене головне, що мій син, батьки, моє рідне місто Охтирка пишаються мною. Також я впевнена, що все відбувається у правильний момент. Якщо Всесвіт дарує мені тексти, мелодію, правильних людей на життєвому шлях – це просто гріх закопати свій талант. Оскільки за законами Божими, людина повинна розвивати та примножувати свої таланти.
- Цікаво, яку пісню у тебе завжди просять на біс?
- Це пісня «Мочим москалів» і мені зрозуміло чому. Відповідь випливає із самої назви пісні. Краще і не скажеш. Це пісня написана на реальних подіях.
- А як зараз ти заспокоюєшся під час ракетних атак, ударів "Шахедами"?
- Чесно кажучи, я так багато і виснажливо працюю, що вночі я нічого не чую і дуже міцно сплю. Якщо ж повітряна тривога вдень, я просто покладаюся у в сьому на Бога і намагаюся не нехтувати правилами безпеки під час повітряної тривоги. Але я живу по принципу «що має статися, те станеться».
- Чи прокидаєшся вранці з думками, що пора змінювати своє життя, але в іншій країні?
- Ні, я навіть не хочу допускати цієї думки. А коли хтось мене намагається переконати, що потрібно їхати з України – це закінчується скандалами. Я дуже сильно відчуваю зв’язок із рідною землею. Цього літа я була у відпустці закордоном, але жодного дня там я не могла повністю розслабитися. Я постійно відчувала наче якусь провину, що я відпочиваю, а хтось у бліндажі або окопі. Ці внутрішні протиріччя не давали мені спокою. Тому я повернулася і продовжую свою роботу та місію в Україні.
- У майбутньому ти хочеш завоювати європейську аудиторію?
- Звичайно. Я переконана, що українська музика звучатиме на світових майданчиках. Це неодмінно станеться.
- Поділися планами, з ким би хотіла зробити дует або з яким гуртом з радістю записали б пісню?
- Кажуть, розказати свої плани – це насмішити Бога. Тому я надаю перевагу тихенько та без зайвого шуму не говорити, а діяти. Але будьте впевнені, дует буде дуже несподіваним.
- І питання про життя в усіх сенсах. Чого чи кого тобі не вистачає для щастя?
- Зараз я абсолютно щаслива. Я маю багато планів, проєктів та мрій. Я буде ще щаслиішою, коли мої мрії втіляться в життя.
Спілкувався: Віталій Шуляр
Фото: архів Валерії Охтирчанки
