"Я знову навчилась дихати" — історія Каті, яка знайшла сили рухатись далі

Коли Катя прийшла на першу зустріч, її очі видавали більше, ніж слова. За ними — глибока втома, апатія, тривога, злість. Її голос тремтів, коли вона говорила про виховання сина-підлітка на самоті, у країні, яка живе у війні.
 ⠀
 Окупація залишила слід не лише в місті, а й у серці. Під час одного з обстрілів загинув її чоловік. Це стало найболючішим ударом для всієї сім’ї. Катя згадує, як мовчала з сином вечорами, не знаючи, з чого почати нове життя, і як щодня змушувала себе просто піднятись з ліжка.
 ⠀ Першим кроком стало рішення відвідати групову програму психологічної підтримки «Батьківство без стресу». Вона прийшла тихо, але залишилась надовго. Тут вона дізналась, що позитивне батьківство — це не про ідеальність, а про живу, справжню турботу. Вивчала техніки заземлення, стабілізації, аналізувала свою поведінку та вчилась краще розуміти сина.
 ⠀ Потім були індивідуальні консультації за програмою ВООЗ "Управління проблемами+" — психологічна допомога для дорослих у стані дистресу.
 ⠀
 Крок за кроком Катя навчилась:
 • знижувати рівень тривоги,
 • давати собі раду з емоціями,
 • вирішувати повсякденні проблеми,
 • шукати підтримку та не боятися просити про допомогу.
 ⠀

 Паралельно її син також отримував підтримку — відвідував індивідуальні зустрічі з психологом, де через довірливу розмову та вправи вчився висловлювати емоції та поступово відновлював внутрішній баланс. А ще — долучився до занять з англійської мови, де не лише розширював знання, а й знаходив нові знайомства та впевненість в щоденному житті.
 ⠀

«Я рада, що зараз з’явився цей проєкт. Я ніби знову почала дихати. Зрозуміла, що не одна. Що навіть у найважчі моменти можна знайти нову опору», — ділиться Катя.
 ⠀ Ця історія стала можливою завдяки проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги» за підтримки міжнародної благодійної організації СОС Дитячі Містечка. Саме в межах цього проєкту психологи працюють із дітьми та батьками, а також проводяться курси емоційної підтримки й розвитку.
 
 Історії, подібні до Катіної, — це про маленькі кроки до великої внутрішньої перемоги. Про те, що життя триває. І ми — разом.