Знову від горя через людську втрату сумує Тростянецька громада Сумської області. Жорстока війна забрала життя ще одного захисника, який до останнього подиху боронив українську землю від російського окупанта. 23 жовтня 2024 року загинув помічник гранатометника одного з батальйонів оперативного призначення сержант Віталій Олександрович Лобуренко.
Народився Герой у м. Тростянець Сумської області 14 червня 1981 року. Навчався у школі №2. Змалку полюбив майструвати вироби з дерева, що в майбутньому допомогло з вибором професії. Працював у Харкові на одному з меблевих виробництв. Знайомі розповідали, що у Віталія були золоті руки.
До війни він жив звичайним життям, любив маму, сестер, був справжнім другом, надійним товаришем. Таким його пам`ятають і в Збройних Силах України. Вірний присязі, з честю та гідністю виконав свій військовий обов’язок – до останньої хвилини свого життя захищав Батьківщину.
- Він служив у моєму підрозділі. Мужній, сміливий солдат, уміло виконував завдання, які перед нами ставилися. На жаль, Віталій пішов від нас, віддавши життя за Україну, за її незалежність, за спокій сердець близьких йому людей, за майбутнє кожного українця, - сказав виступаючи на церемонії прощання старший сержант Дмитро Коваль.
Скорботою був сповнений цей день для всіх мешканців Тростянецької громади, а насамперед для рідних, близьких, друзів, які прийшли провести його в останню путь і віддати шану. Обабіч дороги, якою вирушив на місце вічного спочинку військовий, жителі громади утворили «живий коридор» пам’яті, устеляючи дорогу квітами.
Від імені громади слова щирого співчуття родині висловив міський голова Тростянця Ю.Бова. Хоча жодні слова розради й підтримки не допоможуть втамувати біль мами та близьких Герою людей.
Обряд поховання провели військовий капелан отець Олег та благочинний Тростянецького церковного округу ПЦУ протоієрей Роман Кулішов.
Прощалися з Героєм з усіма військовими почестями під Державний гімн та залпи трикратного салюту почесної варти. Матері полеглого воїна передали Національний прапор України.
Кожен житель нашої громади з вдячністю схиляє голову перед відважністю, стійкістю та патріотизмом Віталія Олександровича Лобуренка. Спочивай з миром, воїне! Вічна пам’ять і слава Герою!
