Однією з найгарячіших ділянок фронту нині залишається Донбас. Ворог атакує з усіх сил. Збройні Сили України стримують навалу загарбників. Зокрема і на Торецькому напрямку, де на передній лінії фронту воюють з ворогом і захисники - уродженці Тростянця Сумської області.
Двоє з них - Валерій Партала та Віталій Коломійченко є гранатометники. Разом в одному розрахунку автоматичного гранатомета. Нещодавно 26 днів утримували позицію «на нулі» - виконували бойове завдання під Торецьком.
У складі свого бойового розрахунку бійці на початку липня пішли на бойове завдання. Зазвичай, час на виконання завдання мав тривати 5-7 днів. Бійці зі своєї позиції забезпечували контроль за територією і при необхідності гранатометним вогнем підкріплювати атаки українських піхотинців. "По сірому" бійцям передавали їжу, воду, боєприпаси. Хлопці розуміли - була необхідність, аби вони продовжували далі виконувати бойове завдання.
Так замість тижня бойовий підрозділ виконував завдання 26 діб. Будинок, в якому бійці займали позицію, був під постійним прицілом росіян. Рашисти атакували з гранатометів, мінометів, "градів", робилися скиди з FPV-дронів. Причому, все це на територію, контрольовану ЗСУ, скидається не одиницями, а десятками і сотнями щодня. Нашим бійцям було явно не солодко.
У одному з відео, зробленому бійцями в укритті, захисники продемонстрували один з осколків, який влетів до них. Вони розповіли, що вороже смертоносне залізяччя залетіло через вікно в кімнату, пролетіло над ліжком. Далі осколок попав в рюкзак, порвавши там чимало речей і зупинився в стіні кімнати.
Одного разу росіяни майже впритул підійшли до позиції українців. Але відразу ж пожалкували про це - одного рашиста наші хлопці автоматними чергами "поклали" прямо перед своїм будинком, іншого поранили, а третій втік. Рашисти так перелякалися, що навіть не відбивалися.
26 день для українських бійців був останнім перебування на позиції. Їх було атаковано спочатку гранатами з дронів, потім дронами-камікадзе і коли ті атаки не дали бажаного результату, росіяни пустили в хід 30-мм станкові автоматичні гранатомети. Об`єкт загорівся, вогонь вже неможливо було погасити і підрозділ отримав від командування наказ відходити. Відхід почали з раннього ранку.
Проривалися до своїх через лінії росіян. На щастя, ворожі окопи виявилися порожніми, тому контактних боїв не було. Зате з повітря українців всю дорогу атакували з дронів, монометів, відтак практично всі бійці отримали поранення - осколками у них були ушкоджені руки, ноги, тулуби. До своїх повернулися під обід - виснажені, з чисельними пораненнями, але живі.
Коли вже перебували в своїй частині, то чули від командирів і рядових бійців-побратими, що ті дуже переживали, боялися, що не зможуть наші вийти з оточення. І тепер раді, що все у них вийшло.
Сьогодні поранені гранатометники на лікуванні.
Цікаво, що коли їх доставили до "стабілізаційного пункту" Дружковки (це теж фронтовий Донбас), там Валерій зустрівся ще з одним тростянчанином - Юрієм Бовою. Не чинним тростянецьким мером, а його тезкою, який, хто пам`ятає, колись балотувався на посаду міського голови Тростянця. Цей Юрій Бова сьогодні теж на фронті, військовий медик. Допомагає повертати здоров`я військовим. Обом тростянчанам зустріч додала багато теплих приємних емоцій і спогадів. Юрій супроводжував поранених бійців до міста Дніпро. Там Парталі зробили кілька операцій на руках.
Після евакуації до Дніпра троє поранених гранатометників продовжують лікування в тому ж місті. А Валерія Парталу евакуювали до Києва - там йому проведуть кілька більш складних операцій на ногах. Але хлопці оптимізму не втрачають. Сподіваються вилікуватися і повернутися у стрій.
Не приховує свої переживання і мама Валерія Партали. Не уявити її переживань, коли тижнями вона не отримувала ніякої інформації про сина, який був у самому пеклі на передовій. В своєму акаунті в фейсбуці Наталія Валентинівна написала: "Дорогі наші друзі! Валерій щиро вдячний кожному за слова підтримки, які Ви йому пишете. На жаль, відповісти він особисто не може, бо у нього прооперовані обидві руки. Дякуємо кожному, хто підтримує тих, хто боронить Україну!".
