За оцінками ВООЗ у світі пів мільярда людей хронічно інфіковані гепатитом В або С. В Україні понад 1,3 млн осіб хворіють на вірусний гепатит С, а також майже 600 тисяч — на вірусний гепатит В. Більшість хворих про свій діагноз не знає і, відповідно, не отримує лікування. У 58 % випадків вірус призводить до цирозу, а у 78 % — до раку печінки. Захворіти на гепатит може кожен, незалежно від віку, статі та способу життя. Тому за перших ознак гепатиту будь-якого виду варто звернутися по допомогу і не гаяти час із лікуванням.
Що таке вірусний гепатит?
Гепатит — це запалення печінки, яке у більшості випадків має вірусну природу. Найбільшу небезпеку для людини становлять гепатити В і С.
Види гепатитів
- Гепатит А (HAV) - «хвороба Боткіна» або «жовтуха».
- Гепатит В (HBV). - подолати цей тип вірусу дуже складно. Він легко переходить у хронічну форму та спричиняє ускладнення.
- Гепатит С (HCV).-має досить важкий перебіг і може призвести до летальних випадків.
- Гепатит D (HDV). - може проявитися лише за наявності в організмі вірусу гепатиту В.
- Гепатит Е (HEV). - особливо небезпечний для вагітних. Вона призводить до печінкової енцефалопатії та смерті.
Перші симптоми та ознаки
Інкубаційний період захворювання досить тривалий, часто воно має прихований перебіг, тому перші симптоми можуть з’явитися не одразу.
Загальні ознаки гепатиту всіх видів:
- слабкість і швидка втомлюваність;
- роздратування або апатія;
- розлади з боку ШКТ — нудота, блювання, біль у животі та діарея;
- потемніння сечі;
- знебарвлення калу;
- пожовтіння шкіри, слизових оболонок і склер;
- підвищена температура тіла.
Шляхи передачі
- Гепатити А й Е передаються здебільшого фекально-оральним шляхом. Це вживання продуктів із поганою термічною обробкою, забруднена вода, немиті руки, порушення санітарних норм та гігієни.
- Гепатит В (разом із ним D) і C головним чином передаються через кров та рідини організму (слина, вагінальні виділення, сім’яна рідина, менструація).Тому шляхами передавання вірусу є незахищені сексуальні контакти, хірургічні втручання, стоматологічні процедури, використання нестерильного інструментарію для татуювання, пірсингу чи вживання ін’єкційних наркотиків.
Куди звертатися по допомогу?
Якщо ваше самопочуття погіршилося, насамперед зверніться до сімейного лікаря, а у важкому стані – викликайте швидку допомогу. Не приховуйте обставин, за яких могло статися інфікування. Це дуже важливо для постановки правильного діагнозу!
Сімейний лікар видає направлення на аналізи, а також на консультацію до інфекціоніста та гастроентеролога.
Пам’ятайте: не варто займатись самодіагностикою та самолікуванням. В Україні кожен пацієнт має право на безкоштовне лікування за державний кошт. Сімейний лікар розповість алгоритм дій для отримання безкоштовних медикаментів.
Віктор ПАВЛЕНКО, завідувач Тростянецького відділення
Охтирського районного відділу
ДУ «СОЦКПХ МОЗ»
