Нашому полеглому землякові з села Буймер Василю Косовському присвоєне звання Героя України з наданням ордена Золота Зірка. Указ про його нагородження Президент України підписав на початку травня цього року.
Побратими розповідають, що Василь був відважним воїном, який не раз проявляв особисту мужність і героїзм. Служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді з липня 2022 року. Був старшим стрільцем. Після навчання у Великій Британії брав участь у захисті Запорізької, Харківської, Луганської та Донецької областей. Він ніколи не втрачав оптимізму і бойового запалу. Навіть коли на бойових позиціях хтось із побратимів вигорав морально, Вася міг підняти бойовий дух.
… Народився Герой 16 січня 2001 в с. Хухра Охтирського району у багатодітній сім'ї. Їх було десятеро в родині: п'ять хлопців і п'ять дівчат. Василь народився другим. З дитинства добре малював і мріяв стати кухарем. А коли виріс, зацікавився автівками.
"Машини - це було все для нього. Він будь-яку модель міг назвати на ходу і розказати її характеристики. Дуже він розбирався в машинах", - говорить мати загиблого пані Галина.
Очевидно тому після школи хлопець вступив до профтехліцею, де здобув професію тракториста-машиніста. Мешкав з родиною у селі Буймер. Працював у Тростянці на одній з станцій техобслуговування автомобілів. Там він і дізнався про початок повномасштабної війни.
За станом здоров`я його не відразу взяли до ЗСУ. Спочатку чоловік записався до місцевої тероборони при цьому продовжував оббивати пороги військкомату.
Остаточне рішення йти на передову він прийняв після того, як у квітні 2022 року в Харкові поранили його хрещену. Три місяці лікарі боролися за її життя. Василь сказав, що не можна це так залишати. З травня місяця він прийшов до центру комплектування. Йому довго відмовляли і сказав, що підпише контракт. Натиск і настирливсть нарешті дали бажане - його взяли.
Воюючи з російським агресором наш земляк пройшов багато місць, які називають "гарячими точками. Захищав рубежі Запорізької, Харківської, Луганської та Донецької областей.
Востаннє батьки спілкувались із сином за день до його загибелі: "Він подзвонив і каже: мамо, не переживай, мене два дні на зв'язку не буде… Як повернусь - подзвоню". Мати на роботі якраз була, вийшла на поріг школи і з сином довго балакала. Наприкінці Василь каже: "Мамо, я вас усіх дуже-дуже люблю"... Це було як прощання…
Життя бійця обірвала куля снайпера, під час виконання бойового завдання поблизу села Серебрянка Бахмутського району. Йому назавжди залишилось 22 роки.
Тетяна Косовська - сестра загиблого військовослужбовця Василя Косовського, створила петицію на офіційному президентському сайті щодо присвоєння Василю звання Героя України (посмертно). За це було зібрано 25423 голоси при необхідних 25 тисяч. Президент України розглянув і відзначив захисника найвищою державною нагородою.
... Він загинув залишившись вірним присязі, народу, совісті, честі. Загинув зі зброєю в руках, захищаючи наші життя і нашу Україну. У нього залишилися батьки, 4 брати, 5 сестер, кохана дівчина.
… Його світлина серед загиблих захисників російсько-української війни на меморіальній стелі в Охтирці. В будинку в селі Буймер, де останні кілька років живе сім'я Василя Косовського, створили пам'ятний куточок. Тут його світлини, особисті речі, а також шеврон з позивним - "Паспорт". У Тростянці іменем Героя України названа одна з вулиць.
