Після початку повномасштабного вторгнення в Україні суттєво зросла кількість внутрішньо переміщених осіб. За даними Мінреінтеграції, на кінець 2023 року в Україні було близько 4,9 млн переселенців, з яких 3,6 млн стали такими після 24 лютого 2022 року. Люди, які через війну покинули свої домівки, потребують допомоги від держави. Якщо соціальні виплати переселенцям забезпечує уряд, то області і громади, що прийняли людей, надають їм житло.
Переселенці у прифронтових областях: скільки їх зараз?
За два роки великої війни виник стереотип, що найбільше переселенців в західних областях України, зокрема на Львівщині та Закарпатті. Але насправді — ні. За даними Мінреінтеграції, на вересень 2023 року лідером за кількістю зареєстрованих ВПО стала Харківська область, яка прийняла майже 530 тисяч переселенців. Причому, їхня кількість постійно змінюється: якщо після звільнення Харківщини у вересні 2022 року багато хто повернувся додому, то з листопада 2023 року, коли влада оголосила евакуацію з сіл Куп’янського району, кількість ВПО знову зросла. Інші прифронтові області за кількістю ВПО також не пасуть задніх: Запоріжжя прихистило понад 227 тисяч переселенців, Миколаївщина — понад 127 тисяч, Херсонщина — понад 40 тисяч українців.
Біженців з Сумщини останнім часом більше більше приймають в Чернівецькій області. Спочатку з Сум відправляються евакуаційним потягом до Києва, зі столиці - у Білівці, Дністровського району у Чернівецькій області. Безкоштовні квитки з Києва до Чернівців надає АТ "Укрзалізниця". Матері з дітками отримують в дорогу продуктові та гігієнічні набори від ГО "Pluriton".
Багато обов’язків — замало коштів
Забезпечення переселенців житлом — одна з найгостріших проблем, з якою стикаються громади прифронтових областей України. Законодавством визначено, що під час дії воєнного стану окремі категорії внутрішньо переміщених осіб мають право на безоплатне тимчасове проживання без обмеження строку. Водночас, органи місцевого самоврядування мають формувати фонди житла, призначеного для ВПО, зокрема, шляхом викупу, оренди, будівництва нового житла, реконструкції будинків і гуртожитків, переобладнання нежитлових приміщень у житлові, а також ремонту об’єктів наявного житлового фонду. Це потребує великих коштів, і громадам прифронтових областей вкрай складно їх знаходити: внаслідок війни місцеві бюджети втратили велику частку податкових надходжень, а також змушені постійно витрачатись на ліквідацію наслідків російських обстрілів.
Як прифронтові області вирішують питання житла
Як пояснював в інтерв’ю очільник Запорізької ОВА Іван Федоров, адміністрації областей працюють у цьому питанні за трьома напрямками: пошук соціальних гуртожитків для розміщення переселенців тут і зараз, вирішення питання будівництва соціального житла на довгостроковий період, а також допомога тим переселенцям, хто може купувати житло з отриманням пільгових кредитів за програмою “єОселя”.
Багато проєктів, пов’язаних з житлом для переселенців, у прифронтових областях реалізуються за допомоги грантових та благодійних організацій. Зокрема, на Харківщині у Валківській громаді нещодавно облаштували багатоквартирний комплекс у приміщенні комунального підприємства. А у Запорізькому районі для розміщення переселенців обладнали одну з місцевих амбулаторій.
Розміщення в межах Сумської області відбувається в місцях тимчасового/компактного проживання. Наприклад, у Тростянецькій громаді створено 5 центрів для ВПО - три в сільській місцевості і два в місті. Кімнати мебльовані, зі спільними санвузлами, душовими і кухнями. Ще один Центр для ВПО добудовується і запрацює в середині року.
Шукає донорів для зведення житла для ВПО і Миколаївщина: у січні цього року ОВА розробила проєкт на 1700 квартир, що має суттєво покращити ситуацію з розміщенням переселенців в області. У наближених до лінії фронту громадах рішення проблеми бачать, зокрема, у модульних будинках для розміщення ВПО, але вони нерідко стають цілями окупантів. Зокрема, 5 січня від обстрілів постраждали будинки переселенців в Тягинській громаді Херсонщини.
Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”
