

Але у звичайне мирне життя увірвалася війна. Російський ворог почав усіювати українську землю бомбами і снарядами, які убивали людей, руйнували мирні оселі, школи, лікарні. Все це на собі відчула Тростянеччина. Горе прийшло у мільйони родин, для всієї України. І сотні тисяч взяли до рук зброю, пішли боронити від ворожої нечисті рідну землю, Сумщину, Україну.
Олег Петрович був призваний до лав Збройних Сил України в червні 2023 року. За словами побратимів по зброї, воював мужньо, був сміливим і умілим бійцем. Але не судилося вижити в тому пеклі…
Важко знайти слова втіхи для родини, яка втратила близьку для себе людину. На траурному зібранні, яке пройшло на кладовищі №2 по вулиці Луніна, слова подяки матері, дружині, дітям загиблого героя говорили і військові, і від міської влади.

Присутній на траурній церемонії міський голова розповів, що у далекі минулі часи йому довелося працювати разом з Олегом Петровичем.
- Це була товариська, щира, дружня людина. На нього завжди можна було покластися. Коли ворог напав на нашу землю, він пішов захищати свою родину, нашу землю, Україну. Він пройшов і побачив те, що не бачимо і не відчуваємо ми. Низько вклоняємося Олегу Петровичу, висловлюючи йому та всім захисникам і захисницям, які віддали життя за нас і за нашу Україну, слова вдячності, - сказав Ю.Бова.

Обряд поховання провели відразу два священники Православної Церкви України - благочинний Тростянецького церковного округу протоієрей Роман Куліков та настоятель Вознесенького храму протоієрей Олександр Карпець.
