У проєкті відновлення привокзальної площі у Тростянці може не вистачити місця меморіалу «Хвиля»

   До війни привокзальна площа у Тростянці Сумської області була однією з найкрасивіших і часто відвідуваних людьми локацій - уквітнена клумбами, з багатьма місцями для відпочинку, двома десятками магазинчиків і кафе. З 24 лютого 2022 року російська армія життя перевернула – захопивши громаду окупанти потрощили всі будівлі на цій площі, у приміщенні залізничного вокзалу розмістили штаб, а у підвалі - камери для тортур. 

   За період окупації на привокзальній площі у катівні було вбито кілька місцевих жителів. Саму площу постійно обстрілювали ворожі снайпера – у один з перших днів окупації тут був нізащо убитий місцевий таксист, чоловік нікому нічим не загрожував. А розташована через дорогу житлова п`ятипоіверхівка взагалі була спочатку росіянами обстріляна з важкої бойової техніки, а потім - спалена. Загалом після звільнення Тростянця від привокзальної площі залишились одні руїни.

   Тому привокзальна площа для місцевих жителів стала уособленням стійкості і мужності українців, а також - гіркої трагедії, яку росія принесла, напавши на Україну війною. І коли площу було включено до об`єктів на відновлення в рамках урядового проекту, то однією з перших пропозицій по її майбутньому було становлення на площі меморіалу, який би увічнював героїзм і велику жертовність цивільного населення. 

   Було оголошено конкурс на створення такого меморіалу. З кількох проектів, які періодично з`являлися в публічній площині, одним з найбільш вподобаних тростянчанами став проект під назвою «Хвиля». Його авторами були дві молодих архітекторки - Ірина Заулична з Івано-Франківська та Анфіса Кайда із Бердянська. Проект дівчата розробили із курсу урбаністики. Тростянецька міськрада надала їм фото- відео та задокументовані матеріали про період окупації Тростянця. Самі архітекторки перелопатили багато відкритих джерел, спілкувалися із місцевими мешканцями. 

   Так і виник проект під назвою "Хвиля".- залізобетонна арка, яка своїм виглядом повторює фасад вокзалу і водночас віддзеркалює паралельний світ, світ людей, чиє життя обірвала війна. В пам'ять про кожного з них у стелі будуть вмонтовані ліхтарі, які символізуватимуть душі кожного, хто загинув у цьому місті в період окупації, - говорить архітекторка Анфіса Кайда.

   Крім того "Хвиля" - це ще й нагадування за нашого відомого земляка Миколу Хвильового - українського прозаїка, поета, публіциста, політичного діяча періоду початку минулого століття, який у свій час тотального комуністиного терору публічно закликав українців - "Геть від Москви".

   І ось після першого року реалізації урядового проекту з відновлення Тростянця, з`явилася інформація, що у проєкті відновлення привокзальної площі, який до кінця ще не зроблений, архітектурної споруди «Хвиля» може і не бути. 

  • З самого початку обговорення питання щодо розміщення меморіалу на привокзальній площі було визначене потенційне місце встановлення такої пам`ятки. Конструкція меморіалу теж розроблена. Зараз вирішується питання з фінансуванням і з конструктивними можливостями. Однак встановлення меморіалу може бути як складовою даного проекту, так і окремим проєктом, але на перспективу, - пояснив начальник відділу проектів відновлення соціальної інфраструктури Служби відновлення інфраструктури в Сумській області Сергій Красніков.

   Натомість позиція Тростянецької міської ради зовсім інша. На останній сесії міськради мер Тростянця Юрій Бова висловився категорично проти будь-яких переносів встановлення пам`ятника «Хвиля». 

  • У нас 48 людей загинули під час російської окупації. Ми хочемо вшанувати їхню пам'ять меморіалом. Ми умову побудови цієї пам`ятки ставимо перед замовниками робіт і проектантами. Я це питання прямо сказав Президенту: ми хочемо, щоб на цій площі була така «Хвиля». Ми наполягаємо, щоб його не забули чи перенесли «на потім». Бо у Тростянці вже знають, як щось переносити «на потім» – покладуть велику камінюку, напишуть на ній: «тут колись буде пам`ятник», а потім до нього носять квіти і роками нічого не робиться, - сказав Ю.Бова. 

І це справді так. Подібні історії були з пам`яткою на честь Незалежності України, коли кілька років чекали, як на місті великої гранітної брили встановлять погруддя Шевченка. Так було і з пам`ятником загиблим афганцям. 

І у Тростянці не хочуть, щоб з «Хвилею» повторилася така ж доля.

Комментариев: 0
Добавить комментарий