Всебічне, повне та об’єктивне дослідження обставин суспільно небезпечного діяння є гарантією застосування справедливого покарання, яке ґрунтується виключно на підставі закону. Важливо знати не лише «Хто?», «Що?» та «Стосовно кого/чого?» накоїв, а й необхідно бути переконаним у правдивому психічному ставленні правопорушника до вчиненої ним дії або бездіяльності, а також її наслідків.
Суб’єктивна сторона злочину дійсно відіграє важливу роль на кожному етапі кримінальної справи. Завдяки правильному визначенню вини, мотиву, мети можна дізнатися, який же статус отримає особа – злочинець чи жертва обставин. Останніми у цьому розмежуванні є громадяни, які перетнули межу закону не з власних переконань, а під дією стороннього впливу, який був небезпечним для їхнього життя чи здоров’я.
Відповідно до статті 40 Кримінального кодексу України людина, яка постраждала від фізичного примусу (позбавлення волі, нанесених побоїв, катування, інших максимально небезпечних факторів), звільняється від відповідальності. Це дозволяє особі, що вже зазнала страждань, не бути покараною за злочин, вчинення котрого прагнув інший.
