Віднедавна у Тростянці Сумської області почали формувати списки родин, чиє житло зруйноване російською агресією, на отримання постраждалими тимчасових модульних будиночків. Їх Тростянецькій громаді погодились надати польські донори. Серед претендентів на отримання такого тимчасового житла і дві рідні сестри - 83-річна Любов Петрівна і 78 річна Ніна Петрівна, двохквартиний будинок яких у березні минулого року потрапив під ворожий артобстріл. Два влучання було по будинку. Жити в ньому тепер неможливо.
Згадуючи ті страшні події ворожого артобстрілу, після якого постраждало житло матері, Галина Приказчик розповідає, що перший обстріл стався 13 березня минулого року, сусіди тоді погасили пожежу. Через день стався ще один обстріл, більш потужніший - вже ніхто не намагався вибігати з погрібів, щоб гасити вогонь, земля дрижала. Один снаряд потрапив під стелю будинку, знесло половину даху, інший залетів прямісінько у спальню і розірвався на підлозі. В сусідньому будинку вибило франтон.
Дивом вижили в цьому пеклі двоє сестер - 83-річна Любов Петрівна і 78 річна Ніна Петрівна, жінок врятувало те, що вони забігли в коридор будівлі. Їх там було аж п`ятеро людей.
Галина Приказчик з чоловіком Олексієм проживають неподалік, на цій же вулиці, тільки на її початку. Він теж зазнав пошкоджень від розривів та вибухових хвиль. Згадує жінка, як все навкруги бухкало і розривалося. Зараз своє помешкання відновили з чоловіком своїми руками. Їм радять, мовляв оформлюйте через “Дію” компенсації на допомогу. Але коли вони все купляли на відновлення, ніяких чеків ніхто не давав. Як довести витрачені гроші?
Втім, родину Приказчик сьогодні більше хвилює доля стареньких. Жити обом практично ніде. Тому забрали вони бабульок до себе, розмістили в одній з двох кімнат. Сподіваються, що стареньким допоможуть. Грошей, які міжнародні донори давали, ніяк не вистачить для бодай косметичного ремонту. А потрібен - капітальний.
А ще стареньких записали на отримання тимчасового модульного будиночку, які Тростянецькій громаді пообіцяли надати польські донори. Тільки спочатку прибратися треба - у двір заходиш і відразу бачиш гори будівельного мотлоху, які згорнуті після розриву снарядів. Сміття так і лежить. А треба ще прибрати гори різного побутового бою, що лежить в кімнатах. Щоб прибратися, потрібні люди, техніка. Ходила Галина Вадимівна в міськраду, там пообіцяли допомогти “Добробатівцями”.
«вебсайт/обліковий запис створений та обслуговується в рамках проєкту Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) «Підтримка місцевих незалежних ЗМІ в Україні під час війни». Цей проект реалізується УАМБ в рамках загальної стратегії ЮНЕСКО для сектору комунікації та інформації в Україні, що фінансується Японією».
