З нагоди Дня Незалежності України днями група жителів та військових Сумської області були відзначені високими державними нагородами. Серед них і керівниця мережі аптечних закладів "Панацея", що у Тростянці Сумської області - Наталія Григорівна Бондаренко. Їй вручено Відзнаку Президента України "За оборону України".
Історія цієї звитяги перед державою і рідним краєм почалася тоді, коли про нагороди ніхто і не думав. 24 лютого 2022 року російські окупаційні війська зайняли Тростянецьку громаду. Місяць тривав жах російського панування. І в цей надзвичайно пекельний період, коли кожен день оплачувався надвисокою ціною - життями українців, свою лінію фронту за життя і здоров`я жителів Тростянецької громади мужньо тримав невеличкий колектив аптечної мережі "Панацея".
Наталія Григорівна - фахівець із повною вищою фармацевтичною освітою - у 1998 році вона закінчила Харківський фармацевтичний інститут, отримавши професію провізора. Набувши досвід, разом з чоловіком заснували у Тростянці мережу аптек "Панацея". В мирний час родина Олега і Наталії Бондаренків зуміли поставити цей бізнес на службу здоров`ю людини.
В час війни "Панацея" стала рятівником сотень хворих людей, демонструючи незламність фармацевтів. Це і сьогодні викликає захоплення та гордість за цих людей.
Допомагати хворим аптечні заклади Бондаренків почали вже в перший день повномасштабного вторгнення орків. Всі аптеки позакривалися. "Панацея" - ні. Олег Бондаренко, коли інтернет ще більш-менш працював, розмістив в соціальних мережах інформацію, що "Панацея", незважаючи на небезпеку, продовжує працювати і відпускати людям ліки.
Згадує Олег Вікторович, як багато людей дякували їм за таку стійкість. Пригадує, що знайшлися і такі, хто навіть фінансово підтримав. З-за кордону подзвонила одна жінка і потім переказали 300 доларів на оплату ліків для тих, хто раптом не зможе заплатити на життєво потрібні препарати.
- Усім людям потрібна аптека, тому ми розуміли, що повинні працювати. І це, напевно, давало нам сил, бо нас дуже потребували. Вдома, певно, було б спокійніше, тому що тільки про себе думали, а на роботі про людей. Але вибору для нас не було, - розповідає Наталія Бондаренко.
Непросто було працювати в тих умовах. На вулиці снують російські солдати, скрізь ворожа техніка, обстріли. Світла часто не було, газу, тепла - теж. Вікна в аптеці побили місцеві мародери, які двічі вночі пробиралися в приміщення і грабували прилавки та касу. Але кожного ранку Олег та Наталія приходили до свого аптечного пункту, відкривали його і відпускали ліки.
З першого дня окупації не тільки обслуговували людей, а й заспокоювали їх. Люди ж не знали, скільки триватиме цей жах окупації і тому користувалися будь-якою нагодою набрати ліків із запасом.
В перші дні виручав складський запас. Але резерви танули. Про якісь поставки ліків ззовні мова не йшла - окупація, з міста не виїхати. Коли ж ліків першої необхідності взагалі не стало, Наталія, як досвідчений провізор, почала пропонувати людям замінники. Днів через десять з почату окупації, коли наплив людей за ліками не зменшувався, а препаратів вже було обмаль, Олег Бондаренко з колегами і друзями сіли в бус, прикріпили на нього білий прапор з червоним хрестом, і демонструючи, що їхня машина лікувальна, поїхали до свого аптечного пункту на вокзал. Там його вже частково пограбували. Але все ж сміливці зуміли доїхати, забрати звідти більшість медикаментів, і потім ще тиждень роздавали їм людям в центральній аптеці, які потребували їх.
Наталія Григорівна не вважає нагороду від Президента - своєю.
- Це відзнака всього колективу, - каже вона.
Коли почалися масові обстріли, коли не просто було чути, а й реально відчували обстріли, багато хто з аптекарів продовжував ходити на роботу. Коли вже орки почали розстрілювати людей на вулицях, Олег і Наталія зібрали колектив і сказали колегам, що вони працюватимуть удвох, аби не наражати інших на небезпеку. Бо невідомо що може трапитись по дорозі на роботу чи додому.
Тому два останні тижні окупації в "Панацеї" працювали лише двоє - Олег і Наталія Бондаренки. Приходили вранці і годин до двох дня аптека обслуговувала людей. Багато ліків давали у борг, під чесне слово. Бувало, віддавали ліки безплатно, коли бачили, що люди не мають грошей, щоб заплатити.
Доводилося розносити їм ліки по вулицях, будинкам, коли дізнавалися, де без ліків люди просто помирали.
Що надавало сили?
- Коли країну охопила повномасштабна війна, коли горе зайшло в кожну хату, ми всі змінилися, ми відчули, як іншим став наш світогляд, коли переживаєш вже не за заробіток, а за людей, які сподіваються на тебе, бо ні на кого більше, і твоя аптека, то як остання надія на допомогу, - говорить Наталія. - Ми розуміли, що повинні працювати і це надавало нам сил, бо люди потребували нас. Тому про себе вже не думали, а думали про хворих людей, про відвідувачів.
Цікаво, що навіть в останні дні окупації, коли вже прилавки були майже порожні і в запасниках нічого не було, "Панацея" продовжувала працювати. Їхні відкриті двері були як сигнал для надії. І Наталія з Олегом вже були не стільки аптечними працівниками, скільки психологами, коли треба було заспокоювати.
Один аптечний пункт "Панацея" в окупацію втратила - на привокзальній площі.
- Нам зателефонували і сказали, що наша аптека на вокзалі палає. Було прикро. Але не плакали. Війна змінила наші пріоритети, на перший план вийшла цінність людського життя, а машини, магазини, аптеки - це вже було другорядним. Вже тоді було зрозуміло, що нас врятує єдність, підтримка одне одного. І цим ми підтримаємо Україну. А життя налагодиться, налагодиться й бізнес, - говорить Олег Бондаренко.
До речі, слова Олега Бондаренка з налагодженням бізнесу були не порожнім звуком. Днями на вулиці Набережній в приміщенні магазину "Кристал" було відкрито аптечний пункт "Панацеї". Люди з великим оптимізмом сприйняли цю новину і вже багато тростянчан звертаються до підприємців, аби вони відкрили такий же пункт в цукрозаводському мікрорайоні.
… Президентську нагороду Наталії Бондаренко вручив голова ОДА, він же начальник обласної військової адміністрації Володимир Артюх. Дякуючи тростянчанці, сказав, що наша сила в тому, що ми всі разом стали на захист України. І разом руйнуємо плани ворога, наближаючи Перемогу. І обов`язково здолаємо цю навалу. Тому що ми разом!
