Більше місяця Тростянець Сумської області перебував у ворожій окупації. Два останніх тижні цього страшного періоду - з 12 по 26 березня 2022 року, міська лікарня перебувала без електропостачання, постійно обстрілювалася російськими танками. 90 відсотків лікарняних об`єктів зазнали часткових чи значних руйнувань. Але вистояли. І тепер раніше вразливу енергосистему медичного закладу поступово перетворюють в енергонезалежну від ризиків війни. Днями тут запущено вже другу сонячну електростанцію.
У ворожій осаді
Перший день повномасштабного вторгнення військ рф в Україну – 24 лютого 2022 року - став першим днем окупації міста Тростянець, що на Сумщині. Місто заполонила ворожа техніка, на головних автодорогах росіяни облаштували свої блок-пости. Один з таких з`явився прямо перед міською лікарнею. На той час в медичному закладі перебувало до сімдесяти хворих плюс біля пів сотні медичних працівників.
Сплутати лікарню з чимось іншим навіть на відстані сотні метрів від російського блок-поста було неможливо – на фасаді стаціонару метровими літерами на рівні п`ятого поверху було написано «Тростянецька міська лікарня». Поруч намальована велика лінія серцевої кардіограми. Але попри норми гуманізму, моралі і загальноприйнятих світовою спільнотою норм і звичаїв війни, за якими заборонено обстрілювати лікарні і госпіталя, це не завадило окупантам стріляти по медичному закладу. Вперше це сталося 18 березня, коли російський танк заїхав на територію лікарні, став навпроти головного входу і направив дуло на будівлю. Пацієнти та медперсонал ледь встигли спуститися на перший поверх, коли той вистрелив. Того ж дня пізно ввечері жінка, на ім’я Яна, народила двійню.
На дворі ще лежав сніг, сильні морози не спадали. Від пострілу була пошкоджена мережа опалення. Довелося в лікарні з системи опалення злити воду і котельню загасити. Потім обстріли з російських танків почастішали. Було розбито понад сімсот вікон, дверей, знесено дах на інфекційному відділені, голі випалені стіни залишились у триповерховій поліклініці. За даними адміністрації лікарні, російські військові за період окупації зруйнували біля 30 відсотків всього потенціалу закладу. Фактично з середини березня 2022 року вся лікарня жила без електропостачання.
- Електроенергія подавалася до корпусів медичного закладу двома лініями електропостачання. Та 14 березня після обстрілів трансформаторних станцій обидві вийшли з ладу. Лікарня опинилась без електрики. Застигли рентген апарати, автоклави, зникло світло в палатах, операційних залах, харчоблоці, - розповідає генеральний директор комунального закладу міської ради «Тростянецька міська лікарня» Анатолій Плахтиря.
Попервах хоч якось виручав єдиний на лікарню однофазний бензиновий генератор потужністю 15 кВт. Але цього вистачало тільки щоб пастеризувати інструмент, робити підзарядку телефонів та підігрівати воду, щоб хворі та персонал могли попити чаю. Коли 14 березня по всьому місту не стало світла (окупація тривала до 26 березня - прим. журналіста), місцева автозаправка передала лікарні потужніший - трифазний генератор. Через кілька російських блок-постів довелося їхати по нього і назад до лікарні. Незважаючи, що агрегат везли машиною «швидкої допомоги», біля одного з блок-постів росіяни таки не втрималися і обстріляли цей автомобіль. Добре, що обійшлося без жертв.
З новим генератором в лікарні вдалося на певний період запустити обладнання на котельній, включити насосну станцію, відкачати з системи нечистоти, дати в діючі корпуси свіжу воду.
- Морози стояли за мінус десять. Коли ми запустили трифазний генератор, навіть трішки нагріли систему опалення. Але в цей же день російський танк пострілом по лікарні розбив систему опалення. І тепла не стало зовсім, - згадує інженер-енергетик КНП «Тростянецька міська лікарня» Сергій Федченко.
Чотири місяці - і перша станція запрацювала
Війна показала, наскільки важливою в таких екстремальних ситуаціях є наявність джерел резервного забезпечення ресурсів для власних потреб. І першочерговою є електрика. З нею буде і вода, і тепло. Тому відразу після звільнення міста з окупації, займаючись відновленням зруйнованого, в міськраді і її комунальному підприємстві «Тростянецька міська лікарні», почали вивчати можливості розвитку резервних видів енергетики.
І не тільки вивчати, а й говорити на різних рівнях про бажання реалізувати цей задум. Першими їх почули в Асоціації «Енергоефективні міста України», членом якої є Тростянець. Біля ста міст входять до цієї організації. Тростянецький міський голова Юрій Бова на одному з засідань розповів колегам про розстріляну у його місті лікарню, як хворі і лікарі сиділи без тепла і світла, як при свічках проводились пологи, як за допомогою лише двох генераторів забезпечувалася життєдіяльність закладу. Асоціація вирішила підтримати відважний заклад і запропонувала встановити у Тростянецькій лікарні сонячну електростанцію потужністю 45 кВт разом з комплектом сонячних батарей. Фінансову підтримку надала Швейцарська конфедерація, яка зробила це в рамках впровадження Європейської Енергетичної Відзнаки.
- Є в Європі міста, які прагнуть отримати Європейську Енергетичну Відзнаку. Дається вона за особливі досягнення у збереженні довкілля, зменшенні викидів у повітря СО2 чи скорочення споживання енергоносіїв. Прагнення рухатися в цьому напрямку задекларував і Тростянець. Тому Швейцарська компанія, дотична до Європейської Енергетичної Відзнаки, вирішила профінансувати наш проект, - розповів заступник Тростянецького міського голови з інвестиційної діяльності Максим Синявін.
Ось так зірки і зійшлися. Маючи фінансування від швейцарських донорів, Асоціація енергоефективних міст взяла на себе проведення тендерів, пошук проектантів, підрядників. Далі було безпосереднє будівництво. Символічно, що цю сонячну станцію вирішили встановити на даху дитячого відділення. Швидко провели монтаж, пуско-наладочні роботи. І на початку цього року об`єкт запустили в експлуатацію.
- Роботи почалися наприкінці листопада минулого року, а 14 лютого 2023 року станція вже була введена в експлуатацію. Панелі на даху, обладнання в щитовій. Завдяки спеціальним інверторам та акумуляторам, які встановлені у підвальному приміщенні лікарні, так звана “зелена” енергія може накопичуватися та використовуватися під час перебоїв зі світлом чи у темну пору доби. Коли сонця мало – виробництво меншає. Але чотири місяці роботи сонячної електростанції тішать - вироблено 10,8 мегават електроенергії на суму біля 75 тис. грн., - коментує керівник лікарняного закладу Анатолій Плахтиря.
Так у Тростянецькій лікарні і з`явилася власна інженерна споруда, що не просто перетворює енергію сонячного випромінювання на електричну. Це ще й інструмент для економії бюджетних коштів та підвищення рівня енергонезалежності.
- Користь від використання цієї електростанції ми уже встигли відчути, – розповідає інженер-енергетик КНП «Тростянецька міська лікарня» Сергій Федченко, – потужності цієї електростанції вистачає, щоб забезпечити електроенергією два поверхи дитячого корпусу, крім рентгенівського та флюорографічного кабінетів. Починаючи з середини лютого, лікарня щомісяця економить близько 10 тис. гривень на оплаті електроенергії.
Свої плюси очевидні і в збереженні довкілля – за словами технічного експерта Андрія Баруліна, за період з лютого і до кінця травня сонячна електростанція на тростянецькій лікарні зменшила на 5 тон викиди вуглекислого газу в атмосферу.
Загальна вартість встановленої станції становить 2 млн. 662 тис. 538 грн. Перші місяці її роботи вже переконали у її вагомості - вона покриває біля 10 відсотків потреби всієї лікарні.
Апетит приходить під час їжі
Ця народна мудрість цілком підходить до нашої історії. Побудувавши першу сонячну електростанцію, отримавши очевидні вигоди від зовнішніх ризиків та економію власних коштів, захотілося більшого. І відразу зайнялися ідеєю змонтувати в лікарні ще одну сонячну електростанцію. Причому, більшу, потужнішу.
Партнерів довго шукати не довелося. Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) і раніше допомагало Тростянцю в різних напрямках. Ще до повномасштабної війни міська рада виграла у них грант на 100 тисяч євро на утеплення інфекційного відділення. Коли ж в цій компанії дізналися про жахи, які пережила лікарня за час ворожої окупації, що росіяни розбили поліклініку і той корпус, на утеплення якого вони давали кошти, то німці відразу ж запропонували додаткову допомогу. Інвестори з GIZ вже почали встановлювати на території лікарні тимчасову модульну поліклініку з усім обладнанням, а на даху стаціонарного корпусу - сонячну електростанцію.
- Враховуючи, що сама поліклініка, її опалення і обладнання працюватимуть від електроенергії, а на момент прийняття рішення ще не було відомо, скільки ж електроенергії для цього буде потрібно, бо тендери на закупівлю обладнання тільки розпочалися, тому німецькі інвестори відразу вирішити зробити сонячну електростанцію, так би мовити, з запасом, щоб вона за будь-яких умов покривала потреби і поліклініки, і частково потреби інших приміщень лікарні, що будуть розташовані поруч, - говорить Максим Синявін.
Вже сьогодні відомо, що друга станція буде сильніша за першу – її проектна потужність складає 63 кВт. Частина панелей на даху стаціонарного корпусу вже змонтована. На початку червня вона вже введена в експлуатацію. Вироблена тут електроенергія постачатиметься на той же п`ятиповерховий корпус, будівлю поліклініки та на ряд приміщень з технічним обладнанням. Саме тут сконцентроване найбільш енерговитратне обладнання і апаратура, як то рентген, автоклав, поруч - харчоблок, насосна станція, пральня.
Незважаючи на те, що друга сонячна станція працює лише третій тиждень, вона вже додала до загального обсягу власної електроенергії 24,5 кВт. Коли ж запрацює на повну потужність, то вироблятиме за рік біля 50 мегават/годин. А протягом терміну роботи з урахуванням деградації панелей станція має видати 1192 мегават/години. Разом з електроенергією від першої сонячної електростанції загалом лікарня матиме до чверті необхідної електроенергії, за яку не треба буде платити.
Отримане оновлення надихає на нові проекти. Працівники міськради і лікарні вже в пошуку чергових ідей і грантів. На сьогодні ще дві проектних пропозиції перебувають на розгляді у міжнародних донорських структурах. Одна передбачає встановлення сонячних панелей на даху інфекційного відділення міської лікарні потужністю 30 кВт. Інша пропозиція – обладнати сонячними панелями майбутню покрівлю відновленої поліклініки з потужністю біля 50 кВт.
Енергонезалежність - інструмент залучення інвестицій
В Сумському обласному управління охорони здоров`я розповіли, що мода на встановлення альтернативних джерел енергетики в медичних закладах області має місце. Однак, відбувалося це переважно до початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. А по-друге, тоді цей процес був більше показовий, піарний, аби продемонструвати, так би мовити, європейськість.
Унікальність же прикладу Тростянецької лікарні полягає в тому, що тут почали будувати сонячні електростанції вже в період повномасштабної війни, зрозумівши, після пережитої ворожої окупації, практичне значення енергонезалежності. Це на сьогодні єдина на Сумщині лікарня, якій не страшні відключення електрики в загальній мережі.
- Період окупації показав, що лінії електромереж не зовсім надійні, коли зверху падають бомби чи коли з танків прилітають снаряди. Навіть коли десь далеко від лікарні впаде одна електрична опора, у нас можуть виникнути великі проблеми з роботою медичного обладнання, лікуванням та перебуванням в лікарні хворих чи роботою нашої комунальної інфраструктури, як то котельні, водогонів, каналізаційних мереж, - говорить Анатолій Плахтиря. – Тому енергетична незалежність не просто надійніша, вона в такі періоди стає рятівною.
Крім того, додає лікар, треба постійно пам`ятати, що війна триває. Країна-агресор зовсім поруч – якихось тридцять кілометрів від Тростянця. І невідомо ще які сюрпризи доведеться пережити від підступного сусіда. Тому енергонезалежність виступає і як важливий фактор забезпечення функціонування закладів медицини за будь-яких несподіваних обставин. Навіть за найкритичніших, коли раптом не стає централізованого електропостачання, а потрібно оперувати поранених. І всі ці проблеми знімає енергонезалежність. В Сумській області подібних прикладів немає. Ні в сусідній з Тростянцем опорній лікарні в місті Охтирка, ні в обласному центрі. Головний лікар Анатолій Плахтиря розповідає, що до нього сьогодні часто звертаються колеги з інших міст не лише Сумщини, а всієї України. Часто приїжджають зацікавлені, розпитують, записують, вивчають досвід. Головне, що вони бачуть – що немає нічого неможливого.
Генератором ідей виступає все ж не лікарня, а її балансоутримувач - міська рада. Вхожа вона в найбільш відомі всеукраїнські формування, як то вже названа нами Асоціація «Енергоефективні міста України», підтримуються контакти з третім сектором, як то Екоклубом. В структурі апарату навіть виокремлено спеціальний відділ – проектної діяльності і міжнародних інвестицій . Тут сформована база даних десятків донорських структур і благодійних фондів, з якими вже співпрацюють чи до яких ще планують звертатися. І коли виникає потреба, треба просто зробити крок назустріч або телефонний дзвінок. Часто першими це роблять перші посадові особи ради. Про одну з таких ситуацій розповів заступник мера Максим Синявін.
- Продовжуючи ідеї енергонезалежності комунальних установ, розпочали пошук донорів для встановлення сонячної станції на даху найбільшої школи громади. Не так давно я знайшов в мережі Facebook громадську організацію, яка оголосила саме такий конкурс, заповнив он-лайн заявку, де розповів за проблему. Буквально через кілька тижнів у Тростянець прибули представники цієї організації. Ми разом подивилися дах, обміряли його, вивчили орієнтовну потребу в фінансуванні, визначили, яка кількість сонячних панелей потрібна для облаштування тут сонячної електростанції. Результатом нашої зустрічі стало те, що тепер ця громадська організація допомагає нам у пошуку донора, щоб потім реалізувати важливий для Тростянця проект, - розповів Максим Синявін.
Пряма дорога - до ЄС
Загалом, маючи локальні позитивні результати в енергоефективності і енергонезалежності, у Тростянці серйозно замислюються над перенесенням локального досвіду лікарні на всю громаду. На одній з недавніх сесій міськради була озвучена інформація про розроблений саме для Тростянця майстер-план з відновлення і подальшого розвитку енергосистем, який передбачає поступову майже повну відмову від спалювання газу. Було наведено експертну думку одного з розробників цього майстер-плану, представника компанії CES Clean Energy Solutions Андреаса Хельбля, який сказав, що «мережі електро- і теплопостачання в Тростянці частково зруйновані. І концепція подальшого розвитку енергосистем така сама, як у Східній і Центральній Європі». Він додав, що для міста розроблено дві окремі стратегії - для периферії та центру. За його словами, перспективним для центру є теплова генерація із використанням біогазу, а для приватних будинків – індивідуальні теплові насоси. Також запропоновано будівництво великої сонячної електростанції на ділянці площею 13,5 га та дахових СЕС на тисячі приватних будинків. Очікується, що сонячна енергія зможе забезпечити до 77% потреб міста Тростянець.
Скажете, казки? Але ж колись і сонячні електростанції були для Тростянця чимось неосяжним. Тепер це буденна реальність.
І що в глобальному плані важливо, що реалізація таких проектів посилює довіру іноземних компаній в підтримці інвестиційних проектів в Україну попри продовження війни і найкраще за будь-які гасла переконує Захід в тому, що Україна здатна стати частиною Євросоюзу.
