Вже цієї весни українські аграрії засіюватимуть на чверть менше земель, ніж до повномасштабної війни. Такі підрахунки озвучили у Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Основна причина – окупація та замінування полів. Це, безумовно, вплине на обсяги зібраного врожаю у 2023 році. Утім, на врожайність тепер впливатиме не лише кількість, а й якість аграрних земель. Бо ж навіть на звільнених від росіян та, згодом, від боєприпасів, територіях, ґрунти – вже зіпсовані. Вчені кажуть: розриви мін та авіабомб неабияк зіпсували властивості нашого чорнозему. Як війна вплинула на родючість українських земель та чи можна її відновити – про це нам розповіли у Центрі громадського моніторингу та контролю.
Забруднили снарядами
Кожен снаряд, міна чи авіабомба, що впали на українську землю – не лише вбивають наших захисників та цивільних, а й шкодять родючості ґрунтів. Адже вибух – це завжди хімічна реакція, і внаслідок розриву снаряду до землі потрапляють важкі метали, сірка та азот. У Держекоінспекції підрахували, що лише за перші 10 місяців повномасштабної війни, небезпечними речовинами росіяни забруднили понад 280 тис. квадратних метрів ґрунту. Це, до порівняння, більше за площу Великої Британії. Загалом, за підрахунками Української природоохоронної організації, боєприпасами та шкідливими речовинами в Україні можуть бути забруднені майже третина площ. Вже зараз, на деяких ділянках фронту вміст важких металів у ґрунтах подекуди у 25 разів перевищує норму. Про це під час брифінгу у Медіацентрі Україна – Одеса повідомила Лоріна Федорова, експертка зі сталого сільського господарства ГО “Екодія”.
“Найбільш забруднені землі на лінії фронту – економічна зона Донбасу, де війна триває з 2014 року. Та й до війни вона була “навантажена” з екологічної точки зору. Вміст шкідливих металів, таких як мідь, свинець, кадмій, хром, стабільно перевищує норму в 3–4 рази, а на деяких ділянках норма перевищена в 25 разів”, – зазначила експертка.
Забруднення ґрунтів не лише знизить родючість посівних площ, а й матиме вплив на людей. Екологи зазначають, що шкідливі речовини з ґрунту надалі потраплятимуть і у підземні води та безпосередньо у врожай. Що, безперечно, позначатиметься на здоров'ї споживачів таких продуктів.
Чи можна відновити забруднені землі та скільки часу на це потрібно
Українська влада та екологи вже шукають способи очищення землі від наслідків війни. Приміром, при Державній екоінспекції створили спеціальну робочу групу, яка оцінює шкоду, завдану природним ресурсам та розробляє методи її ліквідації.
За підрахунками Київської школи економіки, вартість обстеження та розмінування постраждалих від війни земель оцінюється в $436 млн. Вартість подальшої рекультивації земель із пошкодженим родючим шаром ґрунту — у майже $40 млн. На цей процес можуть знадобитись десятиліття.
Основний метод відновлення ґрунтів – так звана “консервація”, тобто полишення будь-якої діяльності на цій території, доки земля природним способом не відновиться. Однак, частина земель – вже не зможуть повернутись у “довоєнний” стан. Інші – будуть непридатні для ведення сільськогосподарської діяльності понад 100 років, певна Лоріна Федорова, експертка зі сталого сільського господарства ГО “Екодія”.
“Є такі ділянки, які неможливо відновити технологічно – це буде занадто дорого та економічно недоцільно”, – резюмувала експертка.
Досвід ліквідації наслідків Першої Світової
Подібні виклики із відновлення ґрунтів після війни мали й інші Європейські країни. Приміром, Франція та Бельгія. У Франції після Першої Світової були створені так звані “червоні зони”, звідки виселили усіх жителів, а будь-яка діяльність була заборонена. Зокрема, таким місцем стала площа понад 1200 кв.км. у районі Верденської битви. Однак, вже за кілька десятиліть, шляхом очищення та природнього відновлення землі цю ділянку вдалось зменшити до розмірів близько 100 км.кв.
“Якщо дивитися на досвід Франції після Першої світової війни через 10–20 років вони повернули велику частину з консервування, але якась частина законсервована і досі, через понад 100 років після закінчення війни”, – зазначила Лоріна Федорова.
