Вже виготовили понад десять тисяч банок м’ясних консервів. «Каша з м’ясом – краще, ніж тушкованка, бо у бійців не завжди є хліб», – кажуть господині з Віньковецької громади, які з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну самоорганізувалися й виготовляють поживні продукти для українських захисників.
А почалося все з того, що місцевий житель вирішив віддати для бійців Збройних сил України свиню, яку сам вигодував. Проте потрібно було її розібрати та переробити. На допомогу прийшли вчителі з кількох шкіл і дитсадків Віньковецької громади. «Ми почали думати, де все це можемо зробити, – пригадує вчителька початкових класів Тетяна Грібова. – Наша колега Наталія Слишинська, котра мешкає в селі Подолянське, на околиці Віньківців, запропонувала свою кухню в приватному будинку. Її сина та зятя війна застала на передовій, на Донеччині. Ще один син – рятувальник. На жаль, у квітні зять загинув».
Думали-гадали, що робити з м’ясом, і вирішили закрити тушкованку. Тетяна вдома спробувала приготувати кашу з м’ясом. Рецепт сподобався, тож частину м’яса закрили з крупами. Перші банки, крупи, кришки та спеції кожен приносив з дому. Підсобити господиням виявили бажання ще кілька освітян, їхні друзі. Першу партію консервів та трохи закопчених м’яса й сала передали на фронт через волонтерів. Натомість військові надіслали фотозвіт та вдячні слова за смачні подарунки.
«Після того як ми зробили першу партію консервів, вирішили поділитися результатом у соцмережах, – каже Наталія Дилян. – Подумали, можливо, ще хтось захоче доєднатися до такої потрібної справи. І дійсно, відгукнулося дуже багато людей. Запитували, як і чим можуть допомогти». У ті дні все дуже швидко закрутилося: люди приносили продукти, скидали на картку кошти, у місцевому магазині встановили скриньку для збору коштів. З часом волонтери стали допомагати з банками і кришками, місцеві підприємці привозили курятину, свинину, телятину. «Знайомий, який працює в столиці, організував там збір коштів на своєму підприємстві, – розповіла Ольга Коваль. – Вони передали нам 10 тисяч гривень. Ми ще трохи додали і купили дві свині. Кошти надсилали і з-за кордону родичі, і знайомі місцевих мешканців». За всі місяці війни сформувалася команда, в якій нині 11 осіб: окрім Тетяни, Ольги та Наталії, до справи долучилися Ігор Гвоздовський, Наталя та Володимир Диляни, Людмила та Алік Матковські, Майя Добрянська, Валентина Звезда, Наталія Зайцева. Готували і паштети, і соління, і копчення. Проте основною спеціалізацією стали, все ж таки, рисові, гречані, перлові, ячмінні каші з м’ясом та тушкованки. Ігор розробив етикетки, на яких вказують дату виготовлення, назву продукту, його вміст та хто виготовив. Розширили також і межі Наталчиної кухні – кожен придбав собі автоклав і готує вже вдома. «За один раз ми всі разом тушкуємо мінімум 140 банок, – каже Ігор. – А максимально вдалося закрити 197». Всього ж від початку діяльності волонтери виготовили понад 10 тисяч консервів. «Буває, заріже хтось свиню, частину м’яса і сала нам приносить, – продовжує розповідь Тетяна.
– І крупи приносили, інші продукти. А волонтери привозили багато кришок, вологі серветки, каву, цигарки. Їх ми вкладали до ящиків з консервами, бо просили бійці. Коли запас скінчився, самі купували все необхідне. Крім того, в кожен ящик вкладали дитячі малюнки й обов’язково записку: «Дорогий солдате, якщо тобі сподобалася наша каша чи тушкованка, надішліть нам, будь ласка, фото, що посилка дійсно дійшла за призначенням». І нам щиро дякували дуже багато хлопців, надсилали фото.
Вже давно команда освітян та їхніх помічників замислюється над тим, щоб зареєструвати власну волонтерську організацію. Адже збір коштів на приватну банківську картку,у магазинну скриньку – це не зовсім правильно. За підтримки Віньковецького селищного голови Володимира Лужняка, справа вже зрушила з місця: спільно з юристом селищної ради готують документи.
«Це історія не лише про нас, – наостанок сказала Ольга Коваль. – Це, передусім, історія про людей, які не дали нам зупинитися».
Світлана ВОЛКОВА, «Сімейна газета».
