Допоки в соцмережах Тростянецька міська рада Сумської області активізувала піар про надання допомоги особам, які перебувають в складних життєвих обставинах в зимовий період, в самій громаді настання холодів оголило зовсім інші факти, коли одинокі люди такої допомоги від місцевої влади не отримують і, що називається, ледь не замерзають у своїх оселях.
Галина Гребіник проживає у Тростянці у власному будинку по вулиці Чкалова. Чоловіка немає. Син воює на фронті в ЗСУ. Ще під час окупації у березні поруч з її подвір`ям розірвався снаряд - осколками побило всі вікна, стіни пошкодило, паркан згорів. Жінка сподівалася, що за весну, літо та осінь їй місцева влада допоможе і з будівельними матеріалами, і хоча б з косметичним ремонтом. Їй пообіцяли. Пошкодження заактували. І на цьому - все. Минула весна, літо, осінь. А допомога не приходила. Жінка до зими так і не дочекалась ні вікон, ні шиферу, ні цегли.
Сусіди в шоці: якщо терміново жінці не відремонтувати хату, то взимку вона може замерзнути. А зима вже почалася. Не дочекавшись допомоги, Галина Гребіник сама шифером поправила паркан, вікна позакладала цеглинами. Та вітер продуває, і сніг потрапляє в кімнати.
Ходила вкотре в міську раду. Там жінку шокували відповіддю: один чиновник на її благання про допомогу сказав: "Оце б мені хто допоміг".
Газ до будинку не підведений. Опалення пічне. Але ж дров немає. Чула жінка, що таким, як вона, за урядовою програмою до зими повинні були завезти колотих дров. Але так і не привезли. Запасів же дров немає - є купка палок. Але їх береже на дуже сильні морози. А поки що сходила на базар, купила чоботи, знайшла серед старих речей двоє теплих пальт - так і гріється.
Ніні Михайлівні Довженко - 73 роки. Самітня пенсіонерка. Проживає в селі Ницаха Тростянецької ОТГ. Слабке здоров`я і поважний вік вже не дозволяють жінці працювати, щоб забезпечувати себе всім необхідним. В тому числі і дровами на зиму.
Донедавна її обслуговував соціальний працівник, але потім в міськраді вирішили, що таким, як вона, безкоштовна допомога не надається. Запропонували платити за послуги соцпрацівника. Ніна Михайлівна відмовилась, бо пенсія мала - ледь на їжу і ліки вистачає. І то не завжди. Так сама за собою і доглядає.
Та не так лякає жінку самітність, як зима, яка вже надворі. Опалювати будинок на всю зиму дров не вистачає. Купити - дорого. Дуже сподівалася, що отримає дрова за урядовою програмою, по якій одинокі та інші малозахищені, як вона, люди, які проживають у зоні бойових дій, можуть безоплатно отримати дрова - такою була програма уряду
Завчасно записалася у чергу на дрова у старостаті. Та тільки помічає жінка, що іншим дрова везуть, а їй чомусь ні. Все радять почекати. Коли стало дуже холодно, вирішила перечекати у троюрідної сестри, яка живе у Тростянці. Переїхала. Пішла і в міську раду.
- Вже на вулиці грудень підходить, а я обіцяних дров так і не отримала? Коли будуть? - запитала у секретарки в міськраді.
Там зателефонували до старости, з`ясувала, що дійсно пенсіонерка Довженко записана в чергу за дровами. Але знову попросили … почекати. Скільки - невідомо.
