
Треба мати неабияку сміливість, аби займатися сільським господарством за кілька десятків кілометрів від кордону з країною, яка напала на твою рідну землю. Але наші селяни - не з боягузів. Один з таких сміливців - Олександр Слівкін з Люджі. Після повномасштабного вторгнення окупаційних військ рф в Україну, фермер, так би мовити, тримає бій на двох фронтах - продовольчому, займаючись виробництвом і волонтерському, допомагаючи ЗСУ.
Навіть в умовах війни, його фермерське господарство продовжує працювати, сіє і вирощує хліб, розвиває тваринницьку галузь.
Кожного дня, коли люди приходять на роботу, реальною залишається загроза потрапити під ворожий вогонь. І в такі ситуації працівники фермерського господарства вже потрапляли не раз. Одного разу осколки від снарядів залетіли в ангар, де стояла сільськогосподарська техніка. Порозбивало вікна в тому числі і в зовсім новому комбайні, який в поле жодного разу не виїжджав. В іншому місці осколком розбило трансформатор.
А був випадок, коли під час обстрілу вибухівка розірвалася прямо в кабінеті фермера - добре, що в цей час в приміщенні нікого не було.
З початком війни українські підприємці змушені працювати у новій реальності. Тому і результат своєї діяльності оцінюють не стільки за розміром прибутку, скільки за успіхами у стабільності, безперервності та обсягах виробництва, а також збереженні колективу, який і сьогодні продовжує демонструвати силу духу вітчизняних аграріїв, які не здаються ні перед якими труднощами.

- Сьогодні вся Україна одну справу робить: працює на українську перемогу: хтось бореться на передовий, хтось приймає біженців чи лікує поранених, а ми допомагаємо на своєму рівні, надаючи військовим формуванням допомогу технікою чи підтримуючи своє населення продовольством, як було це під час окупації, - говорить Олександр Слівкін.
Ще коли на території Тростянецької громади йшли важкі бої, коли українські війська били ворога, аби звільнити рідний край від рашистської нечисті, фермер не роздумуючи передав у користування ЗСУ власний гусеничний трактор та повнопривідний автомобіль "Нива". Під час окупації неодноразово підвозив і роздавав землякам хліб. Коли сам, коли з земляком І.Жаровським, коли з старостою Кам`янського округу М.Студинським.
Допомагав нашим військовим формуванням і коштами. Два дні тому, наприклад, прийшло повідомлення від одного з підрозділів Національної гвардії України, де висловлюється вдячність двом фермерам Тростянецької громади - Куліченку та Слівкіну, за надану матеріальну допомогу бійцям ЗСУ. "Ви молодці, що не кидаєте в тяжкий час країни Збройні Сили України, допомагаєте. Велика подяка. Разом ми сила, разом - до Перемоги!" - пишеться в повідомленні.
А нещодавно відбулася ще одна подія, яка вказує на справжній патріотизм фермера - Олександр Слівкін за власні кошти купив ще одну повнопривідну "Ниву" і вже передав автомобіль на фронт, де служать наші земляки.
