Сесія Тростянецької міськради почалася із закликів батьків не закривати сільську школу

Шість місяців з моменту повтомасштабного вторгнення окупаційних військ рф в Україну, Тростянецька міська рада Сумської області не проводила сесій. Нещодавно депутати нарешті зібралися. Але сесія почалася з майже годинним запізнення – через пікетування ради батьками учнів однієї із сільських шкіл.

Напередодні сесії міськради стало відомо, що депутати мають плани реорганізувати Станівську сільську школу - заклад середньої освіти 1-2 ступенів. Далеко не найгірша з сільських шкіл громади за чисельністю і станом навчальної бази. Навчається тут 59 учнів. В класах є від 6 до 12 дітей. З перспективою реформувавшись у гімназію Станівський навчальний заклад міг навіть наростити чисельність учнів до 80 дітей.

І раптом Тростянецька міська рада вирішила реформувати цю школу у «навчалдьний корпус» міської школи №5, залишивши в селі початковий рівень (1-4 класи), учнів середніх класів возити в сусіднє село Буймер за 15 кілометрів, а старші – 9-11 класів, середню освіту здобуватимуть в місті.

Такі перспективи викликали гнів і обуренні у батьків станівських школярів. Чому їхню школу, де нині біля 60 учнів, раптом хочуть, можна сказати, закрити, а середні класи возити в Буймерську сільську, де зараз немає і десятка школярів? З цим питанням батьки ста­нів­ських дітей і прийшли у Тростянецьку міську раду, де зустрілися з мером Ю.Бовою. 

Годину за зачиненими дверима тривали "гарячі" обговорення. За словами батьків, Бова прийняття рішення відклав на два місяці, протягом яких триватимуть консультації між владою, вчительським колективом і батьками в ра­мках створеної ще до війни робочої групи. І якщо якісь зміни і відбудуться, то хіба що у назві майбутнього закладу. 

Хоча вже на сесії міський голова говорив зовсім інше: “Немає тут (в Становій - прим. редакції) бази навіть для другого ступеня закладу” - казав мер.

Частина депутатів Тростянецької міськради погоджувалися з позицією батьків, принаймні аби спочатку розібратися в ситуації.

- Сьогоднішні невдоволення людей, це результат їхньої необізнаності подальшої долі сільської школи. І від цього виникла напруга. Питання треба обговорити з батьками, вчителями і лише потім приймати рішення, - каже депутат від партії «Слуга народу» Володимир Бурлака.

Погоджувалися з цим і депутати від фракції "Наш край". Вони радили меру спочатку вивчити думку батьків, аби зняти напругу в селі, жителі якого змушені були вдатися до пікетування сесії, щоб не прийняти помилкового рішення.

    Відтак, аргументи Юрія Бови депутатів не задовольнили і рішення по Станівській школі прийняте на сесії не було. Це заспокоїло і батьків станівських школярів. Принаймні, їм дали передишку і надію, що школу, реформувавши, залишать, а якщо щось і зміниться, то тільки вивіска. 

Та чи дійсно такою неболючою буде навіть зміна вивіски? На думку одного з батьків нинішніх станівських учнів - екс сільського голови Станівської громади Юрія Дудника, міський голова веде "тонку гру", аби в кінцевому рахунку у Становій не залишилося ні школи, ні дитячого садочка. Більше того, на його думку, сьогодні взагалі немає ніякої необхідності "ламати" заклад освіти у Становій.

- В школі створені нале­жні умови для вивчення всіх основних навчальних предметів, вчителі мають необхідні атестати і свідоцтва на викладання, вільних вакансій немає, - каже Юрій Дудник.

Чому для Станової важливо зберегти статус окремого закладу? Бо в цьому випадку вона матиме статус юридичної особи. І матиме всі повноваження самостійно приймати всі рі­шення у себе в колективі. Міська рада ж, як з усього видно, планує в Становій створити навіть не філію, а навчальний корпус міської школи №5. На думку батьків така форма не дозволить їхній школі мати повноцінно діючий батьківський комітет, а головне - відбере повноваження управляти навчальним процесом у педагогічного колективу. З часом йо­го можуть просто розпустити, ні в кого не спитавши дозволу. Бо ці рішення при­йматимуть у школі №5. А не в Становій, де навчальний заклад буде таким собі "корпусом".

Тривожним може бути і перевезення дітей в сусіднє село Буймер - Тростянецька громада в зоні бойових дій. Між двома цими селами 15 кіломет­рів. А якщо будуть обстріли? Дорога розбита. І коли взимку випаде багато снігу, то автобус тут може ще й застрягти. Минулої зими був випадок, коли по дорозі в Буймер перекинулась поштова машина.

То ж рішення по Станівській школі – складне і болюче з усіх боків. А тут ситуацію підпирає ще й реалізація шкільної реформи, в чому Тростянецька міська рада надто повільно просувається. Скажімо в сусідній Боромлянській ОТГ вже давно замість шкіл і їхніх філій працюють ліцей і гімназії. 

У Тростянці ж що зроблено, так тільки створена робоча група. А до 1 вересня 2023 року треба завершити весь комплекс з реформування.

Комментариев: 0
Добавить комментарий