
Чоловік з багатоквартирного будинку по вулиці Благовіщенській, 52-в. (житловий мікрорайон заводу “Електропобутприлад) розповідає: “Уже третій місяць в підвалі збираються каналізаційні стоки. В квартирах від цього дихати нічим. Люди там зберігають вирощену картоплю, інші продукти. Все це може зіпсуватися. Телефонували в міську раду Зайцю. Той відповів: “У нас одна машина. Більше не телефонуйте і не тратьте мого часу”. Така була відповідь чиновника, найнятого громадою на роботу.

В озеро Сажалку стікає каналізація і з будинків по вулиці Відродження... Така ж ситуація і по вулиці Миру... Навіть під самим боком у міськради течуть нечистоти - за Будинком побуту. А поруч річка Боромля, де на Ведмежій галявині люди купаються.

На вулиці Миру у мешканців будинків під номерами - 28, 28-а та 28-б з кранів тече мутно-жовта вода. Один з жителів будинку набрав баклашку такої і виніс, щоб продемонструвати.

- У спеку неможливо відкрити на вулицю вікна - вонь стоїть страшенна, - додає його сусідка по будинку.
Чому міська влада взагалі ніяк не реагує? Із заяв тростянецького мера можна зробити припущення, що він чекає, доки водопровідно-каналізаційні проблеми міста вирішить обласна влада або приїде ремонтувати комунікації “Добробат”.
Спекулюючи на тому, що мовляв, всі колекторні канали були зруйновані танками російських окупантів, а водогони - розбиті під час бойових дій, мерія вже пів року зволікає, щоб самій попрацювати на відновлення мереж. Тим більше, що вони ще до війни на 60 відсотків були зношені.

І саме в цей час міська влада могла б виконувати ті роботи, які не входять в межі обласного фінансування. Ю.Бова ще у травні обіцяв, що ними вже обрахований кошторис ремонту колекторів - 680 тис. грн., і що міськрада може за свої кошти відремонтувати мережі.
Після того минув червень, липень, серпень…
Навіщо було обіцяти?