У Тростянці Сумської області на вулиці Чкалова проживає родина Бєльських – бабуся Ніна Олексіївна, дідусь Микола Павлович і їхня семирічна онучка Софійка. Батько дівчинки родину давно покинув, мама від хвороби померла. І довелося стареньким замінити Софійці батьків. Не почувається вона з ними сиротою. Люблячі бабуся і дідусь віддають дівчинці і тепло, і душевне багатство, і виховують належно. Але на дві невеликих пенсії не пошикуєш. Тому не завжди вдається порадувати свою улюбленицю особливими подарунками.
Ось тут цій непростій родині в нагоді стала їхня ангел-охорониця. Це – Наталія Денчик, давній друг родини. В Тростянці її знають, як авторитетну громадську діячку. Нині, коли Україна захищається від збройної агресії російської федерації, вона стала волонтером, допомагає захисникам, землякам. Вирішила допомогти і Софійці, аби та і в такі тривожні часи повірила, що люди можуть бути і хорошими, і добрими.
- Нині я працюю і тимчасово проживаю в Києві, вільний час віддаю волонтерству, маю багато знайомих в різних містах, які також займаються суспільно-корисною діяльністю. Повідала їм історію про родину, де дівчинку-сироту виховують дідусь і бабуся. І досить скоро це, як у казці, обернулося прекрасним для дівчинки подарунком, - говорить Наталія.
… Днями в родину Бєльських завітали двоє тростянецьких волонтерів - Мирослав Шило та Віталій Яковлєв. За дорученням колеги по безкорисливій діяльності з Одеси вони вручили Софійці дитячий двоколісний велосипед MARS-1. Досить дорогий, з модерновим дизайном, виконаний з високотехнологічного міцного сплаву магнезія та алюмінію. Дівчинка була у захваті від такого подарунку, а її дідусь і бабуся настільки розчулилися, що ледь не плакали.
Очевидно, що Наталія Денчик знала про велосипедну мрію дівчинки, і тому вирішила зробити їй такий подарунок. Допомогла їй у пошуках спонсорів Олександра Войнова, кошти надав меценат з Одеси, а коштовний велосипед оплатила столична громадська організація «Чесна і свята країна».
Сьогодні Софійка займається приємними клопотами по освоєнню їзди на новенькому шикарному велосипеді. І, виїжджаючи на вулицю, тепер їй цілком можуть позаздрити її друзі-однолітки. Як бачимо, які б жахи не коїли на нашій землі російські загарбники, а місце і привід для радості українці завжди знайдуть. Особливо для дітей. А тим більше - позбавлених батьківського піклування.
