Національний телемарафон розповів про благі справи тростянецьких волонтерів

Вчора в ефірі українських телеканалів, об`єднаних єдиними новинами в рамках телемарафону «Росія напала на Україну», глядачі мали можливість подивитися репортаж про волонтера з Тростянця Сумської області Мирослава Шила і всю його дружню команду. 


Репортаж підготувала журналістка телеканалу «Україна» Олеся Боровик. Як вона сама зазначила на своїй сторінці в Фейсбук, це була розповідь про тих, хто тримав тилову оборону у дні окупації, і хто продовжує боротьбу з ворогом нині. "Він під кулями їхав до тих, хто днями сидів у підвалах. І привозив їм хліб. Після звільнення ж продовжує забезпечувати людей продуктами, адже в місті досі продовольча криза".

В мирний час Мирослав працював у своєму невеличкому ошатному ресторанчику. За кілька тижнів до початку війни, підприємець відкрив в ньому єдиний в місті пункт безкоштовних обідів для малоімущих. А з початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, коли Тростянець був повністю окупований ворогом, на даху його ресторану вивісили прапор з червоним хрестом – попри неабияку небезпеку для життя, власник і всі працівники закладу стали волонтерами.

Щось купити в Тростянці вже через кілька днів після захоплення ворогом міста, було неможливо. Орки розграбували всі крамниці, потрощили прилавки, вітрини, стілажі. Навіть супермаркети не встояли. Почалася продуктова криза. Люди хотіли їсти. Власні запаси закінчувались. Влади в місті не було, мер переховувався невідомо в якому «підпіллі». Здавалося, ніхто людям не допоможе.

… Влучно підмічено, що найважчі ситуації, якими без сумніву є і війна, розкривають справжню сутність людини. За Мирослава Шила, як за людину благородну, добродійну і відважну заговорили відразу і всі – його невеличка пекарня, незважаючи на присутність в місті окупантів, почала випікати хліб і роздавати його безплатно всім жителям міста, хто потребував. Пекли цілодобово. Коли зрозуміли, що без помічників не обійтися, Мирослав через соцмережі попросив допомоги у добровольців. Відгукнулося багато.


- Коли було електропостачання, хліба випікали більше. І давали людям по буханцю. Коли електрики не стало і працювали від генератора, то на сім`ю давали вже по пів хліба. Люди це розуміли, бо всім потрібно було виживати, - говорить Мирослав Шило. 

Кожного дня зранку і до вечора біля його ресторанчика збиралися тростянчани. Чекали в черзі, доки спечуть чергову партію хліба. За день його отримувало біля тисячі жителів міста і навколишніх сіл громади. По суті, завдяки цьому було врятовано багато життів. І це правда. Якщо сьогодні погортати в фейсбуці відгуки вдячних людей Мирославу і всій його команді, то і за день не перечитаєш всього. 

І не тільки за хліб. Різні були ситуації, коли він з товаришами приходив на допомогу. Наприклад, доводилося під покровом темряви забирати з вулиць тіла розстріляних людей. Орки цього не дозволяли, навіть не пускали ховати на кладовищах. Це було дуже небезпечно. В одній з таких вилазок товариш Мирослава підірвався на міні.
 

… Нині, після визволення міста, команда Мирослава Шила продовжує годувати людей. Тільки тепер вже співпрацюючи з десятками волонтерських організацій і гуманітарних донорів, хто допомагає жителям громади пошвидше оговтатися від пережитого. Тростянчани пишаються своїм земляком Мирославом Шилом. І цілком справедливо, що завдяки репортажу журналістки телеканалу «Україну» Олесі Боровик про нього і про тих, хто тримав тилову оборону у дні окупації, і продовжує нині захищати свій край, знає і вся Україна.

Комментариев: 0
Добавить комментарий