Кожен день в Тростянецьку громаду Сумської області заходить не одна фура з гуманітарним вантажем – людям, які місяць жили в аду ворожої окупації, допомагають різні міста України, дружні держави. Гуманітарка роздається безплатно. Але і за цих умов знаходяться такі, хто умудряються «заробляти на біді».
Гуманітарну допомогу, як правило, роздають або в центрі міста, або в центрах мікрорайонів, найчастіше це школи. Однак дійти навіть до них не кожній людині під силу. Особливо старикам, інвалідам, які живуть на околичних вулицях. Ось на одній з таких віддалених вулиць – Мічуріна - вуличком і вирішив завозити гуманітарку тільки тим, хто здасть йому сто гривень на бензин. Про такий факт нам вчора розповіла 72 річна мешканка вищевказаної вулиці Валентина Миколаївна Кулапова, яка живе удвох з чоловіком-інвалідом, якому важко навіть на двір виходити.
- У нас вуличком повідомив на вулиці, що буде завозити гуманітарну допомогу тільки тим, хто здасть по 100 гривень на заправку автомашини. Хто не здає - продовольчий пайок не отримує. Я йому кажу: у мене грошей немає, два місяці вже пенсію не отримувала, війна. А він каже – тоді сама йди пішки у школу чи церкву, - розповіла Валентина Миколаївна.
Наступного дня жінка бачила, як приїжджала на її вулицю машина з гуманітарною допомогою. Підходили ті, хто здавали по 100 гривень і свої пакунки з продовольством отримували. Підійшла і Валентина Миколаївна. Спитала, чи їй пакунок привезли? Та тільки, як то кажуть, не солоно хльобавши, ні з чим вона й пішла. Більше того, як вона сама сказала, її ще й вилаяли останніми словами.
… Випадок кричущий. Неважко підрахувати, скільки можна "назбирати на бензин" на вулиці, де не менше пів сотні дворів. Можливо цей випадок і не поодинокий. Сьогодні був дзвінок з одного із сіл, що у них дитяче харчування, схоже на те, що завозилося гуманітарними конвоями, вже продають в магазинах.
Як-то кажуть, кому війна, а кому й мати рідна…
