Ворожий терор пережили. Починається свій? Волонтери Тростянецької громади Сумської області заявили, що міська влада чинить на них тиск, аби не дати можливості забезпечувати населення гуманітарною допомогою. Проявляється це в різних формах: у погрозах по телефону, в розповсюдженні фейків і навіть у застосуванні фізичної сили, як це трапилось в день визволення міста, коли одного з волонтерів троє працівників міської ради побили прямо на вулиці.
Із заявою, що місцева влада намагається «підім`яти» під себе волонтерський рух на Тростянеччині, вчора у фейсбуці розповів один з найбільш авторитетних в Тростянці волонтерів - Мирослав Шило – той самий, який протягом місяця російської окупації, разом із такими ж патріотами і сміливцями, у власній пекарні випікав хліб і роздавав його людям. Мирослав Шило записав своє відеозвернення в Полтаві, де отримував чергову гуманітарну допомогу для жителів Тростянця. У коментарі до свого звернення він написав: «Наш волонтерський рух потрапив під політичний тиск».
- Ще в часи окупації, коли ми у себе почали випікати хліб і роздавати його людям, на мене почали тиснути місцеві провладні структури, змушуючи мовчати і залишатися в стороні від політики. Я не прибічник політики, вона мене ніколи не цікавила. Але починаючи пару тижнів тому і до сьогодні представники місцевої влади чинять на нашу команду волонтерів тиск, вигадують якісь історії, фейки про сепаратизм, поширюють непідтверджену інформацію. Ви знаєте, як в часи окупації ми працювали із ризиком для життя. Тому я прошу вас – не вірьте фейкам, не ведіться на неперевірену інформацію, не давайте змогу цим людям, які зацікавлені задавити будь-який рух, крім свого, популяризувати свої ідеї і ідеологію… Для політиканів немає кордонів та меж, коли хочеться всидіти в своєму кріслі. І здійснювати тиск на нас – звичайних простих людей. Я не уявляю, кому я сьогодні можу складати загрозу, але факт є факт – я це не вигадав…» - розповів Мирослав Шило.
До цього на Тростянеччині також трапилося кілька інших випадків спроб тиску та компрометації громадських активістів і волонтерів. Так, за кілька днів до визволення громади від російських окупантів, на трьох опозиційних до мера Бови активістів органів місцевого самоврядування Тростянця і Боромлі (двоє депутатів і один сільський голова), з`явилися листівки з фейками, мовляв ці люди під час окупації співпрацювали з ворогом. Дякуючи оперативності нардепа Миколи Задорожнього, який офіційно звернувся до відповідних органів за підтвердженням чи спростуванням цієї інформації, цю брехню вдалося спростувати, як-то кажуть, на корню, не давши міскрадіським ботам «розігнати» її в суспільній думці і соцмережах.
Наступний випадок був ще брутальнішим, коли громадського активіста Олександра Курпіля прямо на вулиці побили троє, за свідченням потерпілого, працівників міськради - один заступник мера, інший – спеціаліст міськради і третій керівник бюджетної установи. Сталося це в день визволення Тростянця, серед білого дня в центрі міста, коли трійка молодиків накинулись на одного з кулаками. Чи повідомляв потерпілий про цей інцидент в поліцію – невідомо.
То ж, у щойно звільненому Тростянці виникла кричуща ситуація, коли замість об`єднання сил громадськості і влади для допомоги людям щойно звільненої від ворога громади, виник серйозний нікому не потрібний суспільний конфлікт.
Більшість тростянчан на стороні волонтерів, які не сховалися, як мер на весь місяць окупації "у підпілля", а розділяли важку долю рашистського гноблення з людьми, які протягом всього періоду окупації щоденно забезпечували людей продуктами харчування. Вони не тільки пекли хліб, а й розносили його. А ще ліки. А ще волонтери з цієї команди допомагали виносити з вулиць тіла розстріляних росіянами мирних людей. Бовина комунальна служба відмовлялася лізти під кулі. А ці – йшли. Іноді доводилося для цього домовлятися про «тихі коридори» з російськими блок-постами. Іноді на тих блок-постах наших волонтерів клали на коліна, роздягали до білизни, відбирали телефони, били. Тепер бовини блазні називають їх сепарами.
І звичайно ж не останню, якщо не першу роль у цих «наїздах» влади на волонтерів люди називають те, що громадськість «перекрила» меру і його родині можливість одноосібно контролювати отримання і розподіл гуманітарної і грошової допомоги для міста і сіл громади. Нагадаємо, ще 18 березня ми публікували своє розслідування з приводу оголошеного громадською організацією "ЦЕНТР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ СЛОБОЖАНЩИНИ" збору благодійних грошових внесків (у гривнях і валюті). Ми знайшли документальні підтвердження, що директором цієї ГО є син міського голови Руслан Бова, а серед засновників організації значаться і дружина мера Ріта Бова, і знову ж таки їхній син Руслан. Тобто, очевидна родинна «прокладка», через яку планувалося пропускати величезні грошові потоки.
І цілком імовірно, що гроші вже «течуть». Як підтвердження, ось одна з недавніх переписок Ю.Бови через Фейсбук з іноземною потенційною фінансовою спонсоринею - Marii Dawson з Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Переписка датується 20 березня ц.р.. Marii Dawson запитує: «Є в Тростянецькому районі волонтери або офіційні організації, які допомагають населенню? Маю намір фінансово допомогти». Ю.Бова відповідає: «Так є. Зв`яжіться зі мною». І далі один з бовиних активістів підтверджує необхідність співпраці саме через Бову.
Завершуємо цей матеріал думками людей, жителів громади, з приводу цієї ситуації. Ось що кажуть люди.
Антоніна Фоміна: «Мирослав, ви разом з командою молодці, єдині хто допомагали місту в тяжкий час! Люди все бачать і вас завжди підтримають!».
Альона Кінчук: «Мирославе, я думаю тростянчани ніколи не забудуть того, що ви зробили і наразі робите для жителів міста! Міцного вам здоров’я, сил, терпіння!».
Володимир Конєв: «Мирославе, якщо ти говориш про мера, то не переживай - люди в нашому місті недурні і все бачили і бачуть, хто і що робив. Ти постійно допомагав нашим жителям і вони це оцінять. Слава Україні».
Катерина Дітківська: «Мирославе. Величезне дякую за підтримку людей. Повірте, всі в місті Тростянець знають про Вас і команду, з якою Ви разом ризикуючи весь цей час так потужно допомагаєте. Повірьте, всі ссикуни будуть покарані».
Тетяна Дроздова: «Дякую Мирославу та його команді. Тільки від нього я змогла отримати інформацію про двох стареньких жінок, тільки вони передавали хліб пенсіонеркам і підтримували під час окупації».
Ірина Міщенко: «Мирославе, на мою думку ти повинен всю цю інформацію донести до голови ОВДА, до правоохоронних органів, всі ці погрози зафіксувати з конкретними прізвищами. Це не можна так залишати. Це є порушенням закону воєнного часу».
Діана Бойко: «Є один вислів, мені здається доречний в даному випадку: "Собаки лают - караван идёт". Тому продовжуйте займатися такою життєво важливою справою, якою займаєтеся останній місяць. За вами правда, за вами люди. Тому тільки вперед! Все буде Україна!».
