У майже восьми сотень учнів Охтирської школи №3 сьогодні з`явилася реальна надія, що після трьох десятків років вимушеного «простою» їхній шкільний басейн нарешті повноцінно запрацює.
Цей басейн, що називається, ровесник незалежності країни. Запроектований ще у восьмидесятих роках минулого століття, побудований він у 1991-му. Років зо два встиг послужити. А потім далися взнаки прорахунки будівельників. Спочатку потік дах. Коли йшли дощі, води в деяких приміщеннях було по щіколодку. Від постійної сирості стіни почали «гуляти», шпалери відпадати. І коли сирість дісталася до щитової, виникла реальна небезпека замкнення електрики. Тому басейн і «законсервували», як тоді вважали, до кращих часів.
Та минав рік за роком, часи не кращали, а сама будівля ставала ще аварійнішою. Загальна площа будівлі під басейном немала – біля тисячі квадратних метрів. Аби не втратити об’єкт, час від часу Охтирська міська рада виділяла на його «підтримання» кошти з бюджету. У 2012-му перекрили найбільш аварійну половину даху. Одночасно, за рахунок економії шкільного бюджету, в цій частині будівлі силами школи зробили малий спортзал. Там нині займаються учні менших класів та хореографічний гурток. В минулому році – відремонтували іншу частину даху.
Але басейн від цього не запрацював.
- Ми живемо, щоб наші діти росли здоровими. Зараз 2021-й рік, а у нас, побудований ще у 1991 році басейн, вже тридцять років не працює. Позорище. Треба його робити. Треба!!! - каже директриса Тетяна Ситник.
Вона цю ситуацію добре знає, керівником школи вже майже десять років. Депутат Охтирської міської ради. Ладна доводити будь-кому, аби тільки запустити об`єкт - пише листи, подає проєкти, готова кожному показати проблеми басейну, аби схилити впливову людину допомогти зрушити справу з «мертвої точки». Бо басейн потрібен школі, місту – чи не в половини дітей якщо не сколіоз, то якісь інші вади опорно-рухової частини тіла. Але щоб «запустити» цю спортивну споруду, потрібно немало-небагато, а мінімум тридцять мільйонів гривень. Це вже порахували фахівці.
- Вентиляція, освітлення, чотири туалети, шість душових, роздягальні, ремонт входу, підлоги, опалення, заміна кахеля, вікон, вже не кажучи про ремонт самої чаші басейна, - розповідає Тетяна Михайлівна.
І ось в цьому році світло «в кінці тунелю» таки з`явилось. Свої гарантії спочатку дала держава, а згодом і Охтирська міська рада.
- У нас багато об`єктів, які фінансує держава – як соціальних, так і інфраструктурних. І моя задача, як заступника, винайти можливість співфінансування. Що і було зроблено – гімназія і басейн школи №3 обласна держадміністрація погодила на співфінансування, у нас є підтвердження, що дані проєкти включені в державні програми, - розповідає заступниця Охтирського міського голови Надія Питюкова.
Щоб держава бачила реальну зацікавленість місцевої влади, вже оголошено тендер на виготовлення проектно-кошторисної документації і згодом вже можна буде бачити, які необхідні для цього кошти. І це буде не тільки будівництво, а й технічне оснащення об`єкту. Про це нашому кореспонденту розповів міський голова Охтирки Павло Кузьменко.
- Ми перебуваємо на державних посадах тимчасово – люди нам довірили місто. І хочеться зробити багато корисного для громади. І щоб робилося це не під якимось ковпаком «мутних схем» різного роду ділків, а відкрито, чесно і прозоро для людей. Так і буде. На своїй сесії ми виділили три мільйона з бюджету міста, держава нам на добудову басейну профінансує ще 27 мільйонів, - говорить міський голова Охтирки Павло Кузьменко. - Все, як ми хотіли, до нас дослухалися. Це інвестиція в майбутнє, в розвиток наших дітей, їх здоров’я, як духовне, моральне, так і фізичне. І хто б що не говорив, як би кому не хотілося нам перешкодити, ми не дозволило нікому ні розтринькати бюджетні гроші, ні змарнувати шанс нарешті добудувати шкільний басейн в Охтирці, який стане не просто сучасною спортивною спорудою, а гордістю для містян.
