Серед найбільш відомих трудових колективів в Боромлі, яке знає кожен селянин, це - сільгосппідприємство "Маяк". Створене ще у 1961 році, воно і сьогодні серед кращих не тільки на Сумщині, а й в Україні. І знову визначальним є людський фактор - його керівниками були завжди люди неспокійної, новаторської душі - Петро Трохимович Холодов, Микола Якович Швецов, Василь Іванович Мельник. 20 березня цього року в Боромлі відбулися чергові збори акціонерів ТДВ “Маяк”. За результатами голосування Василь Іванович Мельник склав повноваження директора підприємства. Яким буде подальший розвиток господарства - побачимо. А зараз хочеться віддати шану саме В.І.Мельнику, людині, життя якого - це життя товариства “Маяк”. З ним він пройшов від молодих років - і до пенсії.
... Після школи Василь Мельник вступає до Харківського інституту механізації і електрофікації сільського господарства. В ті часи вступити до вузу було дуже непросто - не те, що зараз - заплатив і ти студент. Тоді треба було добре скласти всі екзамени, а ще пройти конкурс. До інституту, куди вступав Мельник, конкурс був 7 чоловік на одне місце. І він з першого року поступив.
Закінчив вуз у 1981 році. Повернувся додому - і в рідний “Маяк”. Молодого спеціаліста поставили на посаду інженера з експлуатації. А були якраз жнива. Господарство отримало комбайн з подрібнювачем. Та чомусь ніхто не хотів сідати за нову техніку - багато треба було тонкощів освоювати. То ж молодий інженер з вищою освітою попросився ... рядовим комбайнером, з товаришем Володимиром Підвезьком. Так всі жнива відпрацювали в полі. На другий рік теж жнива не пропустили - написали заяви на відпустку, але не на море поїхали, а сіли за комбайна і зранку до ночі збирали вирощений хліб. Та ще й як - по району зайняли друге місце серед комсомольсько-молодіжних екіпажів. І так сім років вряд.
Василя Мельника справедливо називають спадкоємцем Швецова. Він його наче зростав - спочатку поставив інженером, потім механіком, головним інженером, бригадиром тракторної бригади, а вже згодом взяв і своїм заступником. Цікава це була історія. 2003 рік. З весною підійшов час випускати худобу у літні табори для тваринництва. А вони не готові. Швецов провів "круте" правління, на якому всім дісталося. Мельник, на той час, завгар, після правління сів на машину, об`їхав ферми, оцінив, що там треба зробити - і до голови.
- Микола Якович, за три дні табори будуть готові, - звернувся до Швецова.
Той розумів, що не завгара справа прифермські майданчики зводити, але не став заперечувати - пробуй. Швидко організував Мельник людей, нарубали глиці, поробили стовпчики, зробили все, що потрібно за дві з половиною доби. Знову до голови: "Приймайте роботу". Швецову сподобалася і оперативність, і добротність виконаної справи. І коли Мельник після трьох трудових буднів попросив у нього три дні відпустки, щоб до тещі з`їздити на Черкащину, голова не заперечив.
Але найнесподіваніше було, коли той повернувся назад. Прийшов в гараж, а йому кажуть: ти вже тут не працюєш. Пішов в засмучених почуттях в контору розбиратися. Заходить до голови в кабінет, а той сидить, газету читає, а потім каже: "Доки тебе не було, провели ми тут правління і вирішили поставити тебе заступником голови".
- Ставай і працюй, - наказав коротко Швецов. Ще будучи заступником голови, Василя Івановича, як талановитого управлінця, не раз "сватали" на керівні посади в інші господарства Тростянецького району.
- Одного разу викликали в районне управління сільського господарства, посадили у автомобіль, поруч голова управління, інструктор виконкому - поїхали в Ницаху. І весь час об`їзду упрашували залишитись тут головою. Я сказав: "Не буду, я виріс у Боромлі і нікуди з неї не поїду". Наскільки це не сподобалося районному керівництву, що вони навіть у Тростянець назад мене не повезли - в Ницасі висадили. Добирався до Боромлі попутками, - згадує Василь Іванович.
Багато В.І.Мельник поїздив по Україні, збираючи досвід, багато чого навчився, коли його направили на курси підготовки керівників сільгосптовариств. “Маяк” при Мельнику завжди був кращим серед інших господарств. Хоча нелегко це давалось. Головними своїми вчителями вважає тих, хто у різні періоди працював поруч з ним - Микола Якович Швецов, Григорій Степанович Підвезько, Олександр Олександрович Вовк, Микола Петрович Шаповал, Іван Іванович Давиденко, Марія Гнатівна Білик, Марія Микитівна Петренко, Іван Васильович Баглик, Микола Петрович Коваленко, Олександр Іванович Яресько та багато інших. Називає цих людей Василь Іванович і навертаються на очі сльози від теплих спогадів тих непростих, але незабутніх часів спільної праці.
Років десять він був у Швецова правою рукою. Разом запроваджували нові технології, передовий досвід, купляли нову сільгосптехніку. Коли М.Я.Швецова не стало, В.І.Мельник спочатку працював головою з приставкою "в.о.", а потім і повноцінним керівником. Пропрацював на посаді директора 18 років. При ньому господарство ніяк не здало позиції. Не випадково нагороджений орденом "Знак пошани" та званням "Заслужений працівник сільського господарства".
Міцним “Маяк” є і сьогодні. В господарстві працює 257 людей. Фонд зарплати за рік - 30,5 млн грн., це на 3 млн грн. більше проти минулого року. Середньомісячна заробітна плата на одного працюючого становить 9900 грн. Як і кожного року, в січні люди отримали додаткову оплату - загалом 2,9 млн грн.
В цьому році весну ранньою не назвеш. Але техніка вже виходила в поле. Проводили внесення добрив під озимі культури і багаторічні трави. Вся техніка підготовлена для проведення весняно-польових робіт. За два місяці надоїли 1204 тонни молока, що на 81 тонну більше проти 2020 року. Виробництво м'яса склало 142,4 тонни, що на 33,6 тонн більше проти минулого року. Наростили і поголів'я. Зроблені ремонти на токах, розбудовано МТФ №1, тракторні бригади мають новітню техніку. Високий рівень заробітної плати. Найвищий рівень в тваринництві по надою молока. Все це важливо не втратити.
І ось наприкінці березня В.І.Мельник склав повноваження директора ТДВ “Маяк”. Сам Василь Іванович ніякої трагедії з цього не робить - такими були результати голосування, причому рахувалися не самі голоси людей, а кількість їхніх акцій - хто мав більше папірців, той і переміг. Тому результат загалом не показовий, він більше статистичний. І все ж.
Справи Василь Мельник передав Володимиру Тютюну. Теж боромлянину, який не новачок і в "Маяку". Люди сподіваються, що зміна в керівництві не позначиться на сталих традиціях у виробництві, що не зміниться ставлення до людей, в організації праці, розподілу посад.
Хоча після зборів акціонерів тривожні сумнів багато в кого з боромлян брали за серце. Не було раніше на зборах такого, коли люди пропонують кандидатури, а їх ігнорують і не ставлять на голосування. Натомість у самому правління з`явилося багато ознак, такого собі "кумівства", коли там і голова, і його дружина, і ревкомісію очолює кума голови, а в самому складі правління - ще двоє його родичів.
Що буде далі - покаже час. А поки боромляни дякують Василю Івановичу Мельнику.
Ось деякі їх відгуків:
"Шановний Василь Іванович! Хочемо подякувати вам за роки праці. Ви змогли організувати вашим односельцям роботу в рідному селі: в полі, на фермах. В житті, як на довгій ниві: і радість, і скорбота. Немало людей зверталося до вас в тяжкі години, і ви завжди йшли назустріч, підтримували морально, фінансово. Ще раз дякуємо. Многая літа вам! Бережіть себе і свою родину, бо ви того варті! З повагою, група акціонерів, односельчан і однокласників".
"Хочемо висловити слова подяки голові правління ТДВ "Маяк" Василю Мельнику за постійну, неодноразову, безкорисливу спонсорську допомогу амбулаторії села Боромля. За період недостатнього фінансування медичної галузі, господарство постійно виділяло продукти харчування для стаціонарних хворих, свого часу було придбано сучасний біохімічний аналізатор, у 2013 році для медичних працівників "Маяк" придбав автомобіль "Нива". Ремонтували кабінети амбулаторії. І цей перелік добрих справ можна ще довго продовжувати. Спасибі вам, Василю Івановичу, за людяність, підтримку та допомогу від працівників амбулаторії".
Так, непросто осягнути навколишнє, особливо в цьому складному житті. Але добрі справи, добра пам`ять - то найголовніше.
