Несподіване завершення мав чемпіонський виступ відомого на Сумщині стаєра Сергія Проневича на XII Одеському марафоні – замість привітань з перемогою його чекало … звільнення з роботи. Як прокоментував сам спортсмен, причиною стало те, що він фінішував з прапором … не тієї громади.
Cитуація банально проста – Сергій проживає в рідному для себе селі Боромля, а працює тренером в ДЮСШ - за 15 кілометрів, в місті Тростянець. Обидва ці населені пункти є центрами територіальних громад в Сумській області, між якими є очевидною конкуренція в демонстрації успіхів, навіть до яких вони не мають ніякого відношення. Особливо ласий до публічного піару мер Тростянця Юрій Бова.
Сергій Проневич – діючий легкоатлет. Спеціалізується у бігові на довгі дистанції. У свої 28 років має багато титулів і перемог. Найбільшим в минулому році успіхом вважає встановлення національного рекорду по подоланню марафонської дистанції в повній екіпіровці військового солдата – це було у м. Біла Церква у жовтні 2020 р. Спортсмену тоді навіть видали сертифікат про внесення його рекорду до Національного реєстру рекордів України. І на тому марафоні Сергій був з прапором Тростянецької громади.
Цього ж разу, коли він готувався до Одеського марафону, Тростянецька ОТГ йому нічим не допомогла – ні в екіпіровці, ні в фінансуванні витрат на участь. А ось рідна Боромля не відмовила. І тому на всіх світлинах з цих змагань він вже був з прапором села Боромля.
- Друзі, два дні тому я вкотре змагався з кращими бігунами країни на Одеському марафоні. Висловлюю щиру подяку людям, які мене підтримали в моєму прагненні бігати та захищати честь своєї Батьківщини. Допомагали мені приватні підприємці Ігор Марченко та Сергій Федорко, голова Боромлянської громади Василь Романіка та керівник Боромлянського ТДВ «Маяк» Василь Мельник. Я сподіваюся, що підкорю ще не одну спортивну вершину і що передам свій досвід моїм учням, які займаються бігом, - написав спортсмен на своїй сторінці в Фейсбук.
Так коли наступного вже робочого дня він прийшов на роботу в Тростянецьку ДЮСШ, де тренує три групи юних легкоатлетів, замість привітань його чекала пропозиція звільнитися … за власним бажанням. Колеги розповіли, що це був негласний ультиматум з мерії. Один з тренерів сказав: «Звідти» тобі просили передати, що коли ти виступаєш за Боромлю, то нехай там тобі і зарплату платять». А директора ДЮСШ попередили – не «прибереш» Проневича, підеш разом з ним.
Тростянецька громада сьогодні в шоці – соцмережі переповнені гнівом. Сергій Омелічкін, с. Боромля: «Кілька днів тому Сергей піднімав прапор Боромлі в Одесі на марафоні. Сьогодні його звільнили з посади тренера легкої атлетики в місті Тростянець - звільнила спортсмена з роботи за те, що не з тим прапором фінішував»; Світлана Литвиненко: «Та хіба в прапорі річ. Ми всі українці. То навіщо робити війну за якоїсь дрібнички»; Олексій Іванов: «Жах ... Люди, це повне беззаконня, за що людину звільняти з роботи? Про який прапорі може бути мова ..... Нема слів ...»; Галина Агузарова: «Якщо це правда, то не до сміху! Не хотілося б вірити, що на посаду голови Тростянецької ОТГ вибрали хвору на голову людину»; Виктория Бондарь: «А що каже з цього приводу Президент Федерації легкої атлетики Сумської області і за сумісництвом голова Тростянецької об'єднаної територіальної громади Бова Ю.А.???»…
В ДЮСШ від коментарів з приводу тиску на відомого бігуна відмовляються. Міський голова Ю.Бові відреагував в соцмережі, коли його попросили прокоментувати причину звільнення тренера і спортсмена якраз після його перемоги на Одеському марафоні. Мер Тростянця написав: «Знаючи, що раніше писав в ФБ Проневич, я нічому не дивуюсь. Напишіть краще за його результати, як тренера, якому кілька років плотять зарплату».
Ось так, все сходиться – не те писав в ФБ, не того прославляв.
Сергій Проневич вже отримав на руки трудову книжку із відповідним записом. Заяву на звільнення написав сам, каже не хотів підводити керівника ДЮСШ, якому рік до пенсії. А також розумів, що не написав би сам заяву, через тиждень-два звільнили б по іншій статті – привід знайшли б. І тоді він би втратив можливість отримувати соціальну допомогу по безробіттю.
Тепер тренер Сергій Проневич шукає роботу. А біля трьох десятків юних легкоатлетів, які тренувалися у нього – не знають, хто далі з ними займатиметься. Певно, в ДЮСШ підберуть людину на вільну посаду. Тільки тепер вже таку, яка знатиме не тільки роботу, а й що «лайкати» в ФБ та якому «богу молитися».
