Присутні згадали, з чого власне почалась Революція Гідності, переглянули фотографії та відео, присвячені Майдану. Організатор заходу, викладач навчального закладу Євген Маловічко, розповів хронологію подій, коли за долю України став Майдан. 
А потім до слова запросив гостю - Тетяну Іванівну Замулу - громадську активістку, волонтерку, депутата районної ради від однієї з найавторитетніших партій - "Батьківщина", матір воїна АТО, і нарешті, що в ці дні було найголовнішим - учасницю Майдану, яка про ту найлютішу зиму 2013-2014 років знає не з теленовин чи газетних публікацій, а на собі відчула, як то все було "зсередини".
Виступ гості був стислим і лаконічним, але зрозумілим і досить актуальним - бути патріотами, шанувати свою землю й батьків, цінувати й берегти рідну Україну! Власне заради цього патріоти за покликом серця і поїхали в Київ на протести - заради захисту демократії і незалежності. Т.І.Замула згадала, як вона, дізнавшись про біду для України, передзвонилася з кількома такими ж як і вона, небайдужими земляками, далі був вокзал, нічний потяг - так вони і приїхали до столиці. "Після відмови влади Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом у листопаді 2013 року на Майдані Києва почалися масові акції протесту. Починалося все спокійно, люди протестували мирно, чекали на реакцію влади. Але потім ставало складніше й складніше. Розгін студентів та подальша ескалація протистояння змусила протестувальників вимагати відставки уряду і президента.
Мирний протест поступово переріс у сутички протестувальників із беркутівцями, особливо, коли ми почали пікетувала парламент і адміністрацію президента. В січні-лютому протистояння вже переросло у боротьбу не на життя - на смерть. Найбільше людей загинуло у лютому 2014 року під час зіткнень із силовиками в центрі Києва. Від куль снайперів загинули 105 мітингарів, а сотні були поранені…". Тетяна Іванівна показували фотографії з Майдану, називала товаришів, які в різні періоди боролися на Євромайдані, приїжджаючи на зміну один одному. Таких, як вона, в районі немало - Володимир Чумаченко, Василь Дрозд, Микола Бєльський, Олександр Савченко, Олександр Бурковець, Віктор Дяченко, Віталій Поляковський…
Студенти ліцею уважно і з цікавістю слухали розповіді учасниці Євромайдану, задавали їй питання про ті часи, про сина Тетяни Іванівник - Євгена - який також був на Майдані, а потім пішов захищати країну в АТО. Виявляється, що той вчився в цьому ж училиші, здобув тут не одну робітничу професію. Але сьогодні він в зоні бойових дій - на Донбасі. Матері за відважного сина вручили нагороду - орден. 
Пишається жінка сином. Тільки просить долю - пошвидше б кінець війні, щоб не гинули нічиї сини і чоловіки. Проникливо і з захопленням слухали юнаки і дівчата учасницю Майдану. Ліцеїстка Катерина Міщенко прочитала патріотичний вірш про шану героям Майдану та про те, щоб майбутнє нашої країни було щасливим і мирним.
Хвилиною мовчання вшанували учасники заходу всіх загиблих на Майдані та у війні на Донбасі. А насамкінець вдячна молодь вручила відважній жінці букет живих квітів. 
