В освітні заклади Тростянецької ОТГ повертається батьківська "благодійність", яку категорично заперечувала міська влада. Батькам вже "довели" списки покупок, які необхідно зробити - 40 кг картоплі, по 5 кг цибулі, моркви і буряка, 7 кг капусти, 2 трилітрові банки огірків і помідорів, кілограм сушки, 1 л варення без кісточки, 1 л. щавлю і 200 гр часника.

За тиждень до початку нового навчального року відділ освіти Тростянецької ОТГ увів у шок батьків освітніх закладів - шкіл і дитячих садочків - батькам на телефони чи через дітей доводять перелік продуктів харчування, які вони "добровільно" повинні принести до школи чи дитсадка.

Батьки в розгубленості: допомагати чи ні закладам освіти, де перебувають їхні діти, справа особиста. Але при цьому більшість побоюються, якби їхні відмови не аукнулись їхнім же дітям, бо на них же буде здійснений такий собі пресинг з боку вчителів і дирекції - по відношенню в колективах, по ставленню, по оцінках на уроках тощо.
Найбільш строката реакція батьків - у соцмережах.  
Євгенія Неофітна: "У Сумах платять за сад стільки ж, скільки і ми. А продукти не здають".
Вікторія Маркова: "Це ж як дитині треба їсти, щоб 40 кг картоплі одній  захом'ячити?"
Анна Драннік: "А де ж сертифікати якості на продукти якими будуть годувати дітей ... де гарантія того що ці продукти відповідають всім нормам ... я, як мама, в праві знати чим годуватимуть моїх дітей...".
Висловлюючи обурення, батьки звертаються до мера Ю.Бови, начальниці міського відділу освіти Н.Новак і навіть до прокуратури відповісти, наскільки правомірно вимагати від батьків передавати в дитячі садки і школи свої продукти харчування
"Хто відповість за це свавілля?" - запитують батьки. Вимагають публічних пояснень від керівників міста і галузі освіти зокрема, як подібні дії ув`язуються із запевненнями перш за все міського голови Бови про те, що їхня влада припинила будь-які побори з батьків і дітей, бо в бюджеті міста тепер достатньо коштів, аби прогодувати учнів в школах і вихованців в дитсадках. Тим більше, не безкоштовно. Учні середніх і старших класів платять повну ціну. Для учнів 1-4 класів одноразове харчування становитиме 12,00 гривень, з яких 7,20 грн. - за рахунок батьківської плати. Таке рішення кілька днів тому міська влада затвердила на виконкомі. Є категорії, які взагалі звільнені від плати - учні з малозабезпечених сімей, діти-сироти,  діти, позбавлені батьківського піклування, діти, чиї батьки є учасниками АТО. Та чи звільнені вони від продуктових "поборів"? Навряд чи.
Одна справа - коли це відбувається на добровільній основі, за погодженням чи за ініціативи самих батьківських комітетів, коли виникає в тому чи іншому закладі відповідна ситуація чи створюються проблеми з фінансуванням з міського бюджету. 
На сьогодні ж в бюджеті міста коштів більше, ніж достатньо, заклади освіти фінансуються і з місцевого, і з державного бюджетів. За останнім звітом виконання бюджету, всього видатки на освіту Тростянецької ОТГ по загальному фонду затверджені в сумі 69 млн. 409,5 тис. грн. Фінансування на освіту за півріччя складає 52,3%. Тобто, галузь фінансується без затримок і навіть з незначним випередженням. 
Зрозумілою є тривога і по якості. Коли продукти закупляються за тендерами, по яким можна встановити відповідального за поставки продуктів харчування, то тепер є сумніви, коли картоплю "всім колгоспом" невідомо яку позвозять і консервацію невідомо на якій воді зроблену. 

Небайдужі батьки вимагають публічного розгляду питання відкритості системи благодійності батьківської допомоги школам і дитячим садочкам, аби кожен з батьків, здаючи в школу чи дитсадок продукти харчування, знав, що та потреба чітко розрахована, а не взята "зі стелі", що їхня допомога буде використана за призначенням, а не привласнена кимось для себе особисто. Для цього можливо треба створити спеціальну комісію чи робочу групу, яка періодично буде контролювати використання батьківської спонсорської допомоги.Батьки чекають відповідей на свої запитання чи то на традиційній серпневій вчительській конференції, яка проводиться напередодні початку нового навчального року, чи то на сесії міської ради.  Чиновники і депутати повинні чітко дати відповідь, що ця батьківська допомога має носити тільки добровільний характер, це має бути індивідуальне рішення кожного з батьків. При цьому має враховуватися і соціальний статус кожної родини. Адже віддати "добровільно-примусово" школі тільки однієї картоплі 40 кілограмів, в грошах вже сьогодні це приблизно 700-800 грн. Не кожна родина може дозволити собі таку щедрість. Навіть якщо картоплю виростили у себе на городі. Можливо на ці гроші родина планувати щось купити дитині, готуючи її до школи. А якщо в родині не одна дитина? Це які затрати.
Тому питання "батьківського спонсорства" школам і дитсадкам дуже соціально чутливе. Тут спочатку треба все зважити, а не роздавати СМС-ки батькам в категоричній формі.  В усі часи батьки ніколи не відмовлялися відгукнутися на шкільні нужди. Більше того, на свята щось і з власної ініціативи дарували, брали участь у ремонтах класів до нового навчального року. Але все має узгоджуватися зі здоровим глуздом і можливостями людей і місцевої влади. 
По-перше, проблему зі збором продуктів харчування можна пом`якшити за рахунок збільшення фінансування шкіл і дитсадків з бюджету. По-друге, треба створити прозору систему співучасті батьків, аби уникнути таких собі "подвійних оплат" батьками і бюджетом одних і тих же витрат. І по-третє, якщо вже мер сказав, що ніяких поборів з батьків - то це має бути тверде чоловіче слова. А не щось на зразок балачок "базарної баби".

                                                                                                                    Павло Зленко.