Акценти від Бухарєва.
Країна веде війну. Економіка ледь жевріє. Більшість населення за межею бідності. Влада оповита корупцією. Зовнішні борги дорівнюють третині державного бюджету. Чи є вихід з цієї кризової ями? Чи є перспектива в цьому хаосі для людини, щоб вона почувалася захищеною і бажаною? Нинішня влада тих, хто вважає можливим швидко подолати всі ці проблеми і зробити людину щасливою, називає популістом. Тимошенко не ображається. Бо знає, як зробити неможливе – можливим!
Акцент 1. Мир – не капітуляція, а перемога над імперськими амбіціями Кремля
Донбас в стані війни вже біля 5 років. Частина території окупована. Майже 400 кілометрів неконтрольованого кордону з країною-агресором. Коли ворог прийшов на нашу землю, коли постала загроза втрати незалежності, прокинулася вся країна. Вона відродила славу України, її велич і честь, як країни миролюбної, але гордої, здатної боротися за свою незалежність. Але попри все, війна - це людські долі, обстріли, поранені, загиблі... Тому за будь-яке протистояння - мир краще. Коли він наступить в Україні?
В.В.Бухарєв:
- Що таке війна в Україні? Це людські втрати, про які ми чуємо чи не щодня з фронтових новин. За понад чотири роки і дев`ять місяців, якщо рахувати час від анексії Криму, вбито майже 11 тисяч людей, з яких півтори сотні - діти, які ні перед ким нічим не завинили. Це понад 30 тисяч поранених. Це 2 мільйони внутрішніх біженців. Це зруйновані сотні шкіл, лікарень, дитячих садочків, тисячі понівечених житлових будинків в багатьох містах і селах поблизу чи у зоні бойових дій, це територія, яка стала зоною тотального замінування.
І найжахливіше, що ми почали вже звикати до сліз матерів, до загибелі військових, до зламаних доль фронтовиків, які стали каліками. Це не наша війна. Ми лише захищаємо вітчизну від ворога. Але це і наша війна, бо гинуть наші люди.
Що таке мир? Це перемога українського народу, який з цього протистояння вийде сильною і гордою нацією. Для цього наші кращі сини і дочки взяли зброю і захищають свою землю. Мир - це перемога над імперськими амбіціями Кремля. І ми впевнені, що рано чи пізно, але мир наступить.
Та незрозуміло чому таке гарне і приємне для серця і розуму слово - мир - сьогоднішня влада зробила мов би синонімом такого поняття, як "рука кремля", а ще гірше - капітуляція. Тому, певно, в мирі вони і не зацікавлені. Якщо для нас мир, це перемога над війною, то для нинішньої владної еліти - це припинення бізнесу на війні. Ось чому мир для діючої влади дискомфортний, для неї втратою у війні є її відсутність.
Прийшовши до влади ми припинимо цей безкінечний жах. Лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко має стратегію миру і безпеки для України, яку вона вже презентувала на національному форумі, який сама і ініціювала.
Якщо коротко, то ця стратегія ґрунтується на шести позиціях. Серед них - чесне визнання реалій, серед яких і безрезультативність Мінського процесу. По-друге, треба змусити світ бачити на Донбасі не лише суто двосторонню проблему між Росією та Україною, а й глобальну проблему, де імперські амбіції Кремля роблять виклик всім країнам Європи.
Тому Ю.Тимошенко пропонує створити новий політико-дипломатичний формат "Будапешт+", куди мають увійти Україна, США, Росія, Франція, Німеччина, Китай та представник Європейського союзу. Важливим для нас є не тільки посилення санкцій для Росії, а й притягнення РФ до юридичної відповідальності через позови в міжнародні суди. Ю.Тимошенко на Форумі з питань миру і безпеки навіть називала цифру можливих претензій - понад 100 мільярдів євро. При цьому не буде ніякої амністії без розбору, ніякого особливого статусу Донецької і Луганської областей.
Юлія Тимошенко пообіцяла, що очистить Донбас від мін та інших небезпечних об'єктів, зробить спеціальну ініціативу для створення 10 тисяч робочих місць і модернізації економіки, відбудови житла та критичної цивільної інфраструктури, створить Міжнародний фонд відновлення та розвитку Донбасу.
Акцент 2. Військовий стан: три кроки назад Президента Порошенка
26 листопада Верховна Рада України ухвалила Закон про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (№9338). Як ви поставилися до такого рішення? Що, по вашому відбувається зараз в країні? У людей багато запитань: де та яка допомога потрібна від населення, за що відповідає місцева влада, які права у військових та чи позначиться військовий стан на звуженні їхніх - прав простих громадян, в яких доведеться поступитися? І взагалі, чи, бодай, не "під вибори" все це затіяла влада?
В.В.Бухарєв:
- Введення воєнного стану в Україні саме зараз - це, на мій погляд, дуже важке і складне питання. З одного боку це вкрай потрібний для захисту держави крок, а з іншого - дуже-дуже несвоєчасний. Несвоєчасний тому, що запізнілий. Воєнний стан треба було вводити у 2014 році, як тільки незрозумілі так звані "зелені чоловічки" з'явилися на наших територіях, насамперед у Криму та Донбасі. Требо було їх нейтралізувати або ліквідувати і показати всьому світові: ось дивіться - ці озброєні люди з незрозумілих причин прийшли на нашу землю… Ми захищаємо свою землю, свою незалежність, свою державу. Що, в принципі, і робилося в Украйні військовим кабінетом під керівництвом виконувача обов'язків Президента Турчиновим. Агресора тоді вдалося зупинити на сході та запобігти спробам розв'язання локальних вогнищ агресії та масових заворушень у південних регіонах України.
Але… Під гаслом "…ми закінчимо цю війну за два тижні…" до влади прийшли люди, що, як правило, формували вище військове керівництво та керівництво спеціальних служб і відомств не за принципом досвіду й професійності, а за принципом особистої відданості. Те саме робилося і з призначенням очільників обласних адміністрацій, на яких теж покладено окремі функції з підготовки та здійснення заходів обороноздатності.
А далі… Далі я пам'ятаю наші втрати під Дебальцевим, Іловайськом, у Донецькому аеропорту, на Світлодарській дузі тощо… Ніхто з вищого керівництва держави навіть не те що чути, а й думати не хотів про воєнний стан, і така їх поведінка ґрунтувалася на недолугих, а часто й облудних доповідях воєначальників, які були зайняті підготовкою та проведенням парадів для самомилування…
Дати оцінку введенню воєнного стану в окремих регіонах України саме сьогодні мені дуже важко, бо для цього треба мати повну та всебічну достовірну інформацію. Але я вважаю, що до зміни Верховного Головнокомандувача в нашій державі нам навряд чи слід очікувати будь-яких, а тим більше вагомих результатів у сьогоднішній гібридній війні, яку нам нав'язав північний сусід. Основним нашим завданням сьогодні вважаю не дати використати воєнний стан в інтересах окремих груп людей і тим більше всупереч інтересам держави.
Також громадяни повинні зрозуміти і повірити, що воєнний стан, це не стільки звуження їхніх прав і свобод, що цілком може бути запроваджене, бо передбачене законодавством. Воєнний стан, насамперед, це - це час, коли чиновники, держава працюють за графіком двадцять чотири години на добу і без вихідних, вони беруть на себе набагато більше навантаження, ніж звичайний громадянин. Тоді це буде зміцнення держави. Якщо влада продовжуватиме красти, проявляти байдужість і не звертати уваги на розгул бандитизму і рейдерства - такий воєнний стан працюватиме тільки на деструкцію країни.
І найголовніше - після тривалих консультацій опозиційні сили у Верховній Раді, насамперед, фракція "Батьківщина", змусили президента піти на поступки у своєму указі. Три з них найголовніші. По-перше, замість 60-денного терміну воєнного стану його було замінено 30-денним; по-друге, особливий порядок вводиться не по всій території держави, а лише в областях, розташованих вздовж російського кордону, придністровської ділянки молдавського кордону та на узбережжі Чорного та Азовського морів. І по-третє, парламент призначив вибори президента на 31 березня 2019 року.
Акцент 3. Чи реально ціну на газ знизити у два рази?
Кожного разу, коли влада обіцяє своєму народу не підвищувати ціну на газ, постійно знаходяться "поважні аргументи" все робити навпаки. Ось і з листопада додався ще один "плюс" до ціни на газ - 23,5%. Вона виросла до 8550 грн. за тисячу кубів. Водночас за різними оцінками експертів собівартість українського газу не більша 1-2 тисячі. В кінці листопада споживачі газу отримали ще один "сюрприз" - у платіжках до безбожно високих тарифів додалося і покриття ще й різниці в об'ємах спожитого газу в стандартних і робочих умовах. Коли закінчаться "газові" експерименти над людьми?
В.В.Бухарєв:
- Влада цинічно грабує українців. Державне підприємство НАК "Нафтогаз" від імені держави запроваджує "схему" за "схемою" по викачуванню з людей останніх грошей. Щодо ціни на газ, то я прекрасно розумію, що плюс 23,5% ціни на газ, то не тільки зміна цифри у платіжках на споживання газу. А для промисловості це підвищення ще більше і доходить до 15 тисяч грн. на тис. кубів.
Скажіть, скільки при такій ціні на газ коштуватиме хліб? Ціни зростуть на все. А все заради додаткового кредиту від МВФ, який доведеться ще й повертати.
На нашу ж думку немає жодних економічних передумов для підняття ціни на газ. Тому що жодне підприємство, яке видобуває газ, не закрилось. В часи Юлії Тимошенко ціна тисячі кубів газу була біля 700 грн., сьогодні ціна - 8550 грн. У 12 разів більша!!!
Додам, що за часів Тимошенко була ще й справедлива система продажу газу - існувала градація в ціні в залежності від того, скільки людина споживає - економні люди, у кого споживання газу в місяць було до 200 кубів - платили біля 350 грн., хто споживав більше 200 кубів - 450 грн., у багатіїв платежі були за 1200 грн., бо палили вони блакитного палива надто багато. Зараз, незалежно від того, чи в тебе маленька хатка, чи величезний котедж - всі платять по однаковій ціні. Це грабіжницька, несправедлива політика. "Батьківщина" проти такої. І веде сьогодні кілька судових спорів по захисту інтересів простих людей.
Коли ж Ю.Тимошенко стане президентом, ціна на газ буде знижена в два рази. Це була її публічна обіцянка під час представлення Нового курсу України. Сказала, бо знає, що населення України і вся бюджетна сфера споживають 15,8 млрд. кубометрів газу в рік. А державні компанії добувають 16,4 млрд. Тобто свого газу нам вистачає. За бухгалтерською звітністю "Укргазвидобування" видобуток газу коштує 1 грн. за кубометр. Додамо податки, транспортування та 30 відсотків прибутку для розвитку галузі - і ми отримуємо ціну 3,5 гривні за кубометр газу. То чому уряд "намалював" 8,55 грн. за м.куб.? Тому ціну на газ мінімум удвічі знизити реально. А за цим знизяться і ціни на комунальні послуги.
А ще Ю.В.Тимошенко гарантує, що за її президентства всі, хто причетні до того знущання над людьми грабіжницькими, непосильними тарифами на газ, що триває останні 4,5 роки, - кожен з них буде відповідати.
Акцент 4. Найдорожча цінність - людина
Якось непомітно для всіх Україна перетворилася на націю біженців. Що говорити, коли міністр закордонних справ Клімкін публічно визнає міграційну катастрофу – за його словами приблизно 1 млн. українців щороку виїжджає за межі України. І якщо раніше у людей була мета заробити трохи грошей за кордоном і повернутися додому, то сьогодні вони і самі їдуть з країни, і свої сім`ї везуть на постійне місце проживання. Чи не стане, як сніг повесні, за кілька років Україна взагалі, як нація? Що робити?
В.В.Бухарєв:
- Уряд Гройсмана рапортує про чергові досягнення - розмір мінімальної пенсії зріс на 62 гривні, а середня зарплата на кінець жовтня складає 9 тисяч гривень. Люди сміються з такого «піклування» про народ? А все тому, що людина в країні перестала бути головною цінністю. Вони виживають самі по собі. Всупереч всьому.
Мета у Ю.Тимошенко – повернути людину, як найдорожчу цінність. За 5 років вона вважає під силу довести рівень середньої зарплати українця до $1000, а індексовану пенсію сплачувати із персональних рахунків.
Після таких революційних намірів нинішнє вище керівництво держави назвало Тимошенко популістом.
Втім, Ю.Тимошенко не боїться, коли їй вішають ярлики, звинувачують в точу числі і в популізмі. Бо точно знає, що здатна творити неможливе, що спочатку називається популізмом.
"Я хочу зробити так, щоб за 5 наступних років з моменту виборів нового президента середня заробітна плата в Україні поступово, кожен рік, наздоганяла якусь країну, яка біля нас розташована, і яка має трохи вищі доходи. І щоб через 5 років ми мали хоча б таку ж заробітну плату, як у Польщі сьогодні", - наголосила політик.
Буде кардинально переглянуто і механізм нарахування пенсій. Новий порядок базуватиметься не на збільшенні пенсійного віку, а на заміні радянської солідарної системи сучасною персоніфікованою, коли для кожного буде створено свій приватний банківський гарантований державою рахунок. Буде пораховано всі внески, частково індексовані та осучаснені, і буде пораховано депозитна ставка, яка мала бути сплачена за весь період зберігання грошей у банку.
Ю.В.Тимошенко переконана, що треба модернізувати та розвинути національну систему освіти. В цьому допоможе встановлення правильних державних нормативів витрат на навчання кожної дитини. Сьогодні в Україні на середню освіту на одного учня витрачають 1260 дол. на рік, а ось в Литві - 5292 дол., у Норвегії - 14353 дол. Вкрай важливим є повернення престижу професії вчителя. За наступних 5 років слід досягти в рівні оплати вчителя мінімуму Польщі - $1290/міс.
Має бути переглянута і вся система соціального захисту та відновлена дія скасованих Порошенком законів, які підтримували найбільш незахищені категорії українців. Усі закони, присвячені соціальному захисту людей, які були скасовані в 2015-2018 роках, вже на 2019 рік будуть поновлені законами про бюджет.
Зробимо це – і людина почне відчувати, що стає тією цінністю, якою держава дорожить.
Акцент 5. Чому президентом має бути Юлія Тимошенко?
До головних виборів п'ятиріччя залишається кілька місяців. Політики дедалі активніше заявляють свої президентські амбіції. Не приховує це і лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Вона очолює практично всі соціологічні рейтинги. Крім рейтингів, має величезний управлінський досвід. Свого часу визнавалася однією з найвпливовіших жінок світу. Що б ви ще додали до її політичного портрету, аби остаточно переконати українців стати на її бік?
В.В.Бухарєв:
- Сьогодні люди у нас політично активні, грамотні і навчені не надто довіряти обіцянкам, як то закінчити війну за два тижні. На виборах, я думаю, ставку робитимуть на політиків, які мають за плечима конкретні результати, чітку програму з реалістичними завданнями і здатні їх виконувати і досягати поставленої мети.
Я не бачу сьогодні жодного політика, реального в Україні, хто здатен в повному розумінні цього слова стати главою держави такого рівня, як Юлія Володимирівна Тимошенко. Згадаємо лишень, що вона на посаді прем'єр-міністра, єдина з усіх, змогла провести чесну приватизацію "Криворіжсталі", ліквідувати віялові відключення, почала повертати вклади "Ощадбанку", виплачувати молодим сім`ям серйозну допомогу за народження дитини, сільським лікарням передала сотні автомобілів меддопомоги, а бібліотекарям - підняла зарплати...
А ще, для того, щоб бути повноцінним президентом, потрібно, щоб тебе належно сприймали на найвищому рівні в світі, сидіти за столом з колегами-президентами, а не коло стола, і говорити нарівні з світовими лідерами. Я буваю за кордоном і я бачу, як до Юлії Володимирівни ставляться лідери інших країн Вона готова вести найскладніші переговори з тим же Трампом, Меркель, Макроном - з нею вони за столом переговорів будуть сидіти на рівних, на рівних говорити і приймати рішення. Ю.Тимошенко має глобальне мислення, вона зможе відкривати для України нові можливості.
У нас немає часу на розкачку. Ми є воюючою країною. Ми хочемо справедливого миру. І тут Тимошенко має план завершення війни та досягнення миру та безпеки. Тому президентом у нас має бути людина, яка, прийшовши на Банкову, зможе із першого дня почати керувати країною. А cкільки новій людині, яка ніколи не була в політиці, треба, щоб хоча б осягнути і зрозуміти що відбувається - три-п`ять років. Так вже й каденція закінчиться. А людям треба буде жити вже на другий день після виборів.
Крім того, з усіх ймовірних кандидатів лише у Юлії Тимошенко є програма дій. Більше того, у неї є команда, на відміну від решти конкурентів, яка буде втілювати цю програму в життя.
Ми хочемо мати справедливого президента, який братиме на себе відповідальність і який почне наводити лад у країні. Саме таким президентом готова бути Юлія Тимошенко.
Так, простих рішень немає. Минає каденція Петра Порошенка і сьогодні йому не довіряє переважна більшість людей. Тому у нього дуже мало шансів переобратися на другий строк. Подивіться на список, який залишається. Крім Юлії Тимошенко там нікому взяти країну у свої руки і почати виводити країну з тієї ситуації, в якій вона нині є.
Я дуже сподіваюсь, що люди зроблять правильний вибір і вірю, що так і буде. Це не питання емоцій. Це питання холодного розрахунку, бо країна надалі може не витримати експериментів. Сумщина традиційно підтримувала "Батьківщину" і її лідера Юлію Тимошенко. І я вірю, що і на президентських виборах мої земляки підтвердять реноме Сумщини, як базової для "Батьківщини" області.
Акцент 6. Мораторій спливає. Землю можуть пустити «з молотка»
Коли вся Україна відсвяткує Новий рік і прокинеться 1 січня, може так трапитися, що родючої сільськогосподарської землі у власності держави вже не буде – збігає черговий термін мораторію на її продаж. Ваша фракція «Батьківщина» останні роки постійно виступає за продовження цього мораторію. Черговий рік майже сплив і знову це питання на порядку денному. Парламент дослухається?
В.В.Бухарєв:
- Так, багато хто з провладних політиків і латифундистів чекають закінчення мораторію на продаж землі. І коли в країна панує тотальна бідність, їм нескладно буде легалізувати вже розділену «в тіні» землю. Тому у нас немає іншого вибору, окрім як продовжити мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Сьогодні невеличкі фермери обділені державною підтримкою. Запевнення влади, що на розвиток фермерського руху спрямовано рекордні кошти – це наразі лише обіцянки.
Бо насправді ситуація зовсім інша - аграрії не мають коштів на пальне, мінеральні добрива, оновлення технічного парку. 4,5 млн. одноосібних господарств залишаються поза аграрним ринком. Вони не можуть нормально реалізовувати свою продукцію, а їхні працівники не отримують пенсійного стажу.
Усі в суспільстві, особливо хто працює в аграрному секторі, розуміють, що продовження мораторію – це тимчасовий захід, але він має бути продовжений, доки аграрна політика не повернеться обличчям до малого фермера та одноосібника. Насамперед треба встановити нормальну кредитну систему, аби можна було взяти кредит під купівлю землі під низькі відсотки, так як це відбувається в Європі, коли в Україні створюватимуться сільськогосподарські кооперативи, які матимуть можливість продавати свою продукцію та експортувати її за межі країни. Лише тоді можна розпочинати консультації щодо скасування мораторію.
Підстави для продовження мораторію на продаж землі є - це зареєстрований Юлією Тимошенко проект закону, так ще кілька – аналогічних за змістом, від ряду інших фракцій. Прийняття такого рішення буде чітким сигналом стабільності в захисті української землі.
І взагалі, коли ми вже понад чотири роки перебуваємо у стані війни, коли на частині країні діє воєнний стан, ми ще пильніше маємо слідкувати над українською землею. І ми не можемо дати слабину та втратити нашу землю через скасування мораторію.
Акцент 7. В день католицького Різдва…
З минулого року ми маємо два вихідних на Різдво - 25-го грудня і 7-го січня. На рівні держави обидві дати визнані офіційно святковими. Приємний подарунок від Верховної Ради для пересічних українців, для яких зробили не просто додатковий вихідний день, а ще один особливий святковий день, в який за святковим столом можна зібратися всією своєю родиною. Ви теж, як народний депутат України, голосували за це рішення. Відчуваєте духовну благодать?
В.В.Бухарєв:
- За біблійними переказами, цього дня Діва Марія народила Ісуса Христа. Напередодні, на Святвечір, господині готують кутю, виставляють на стіл 12 страв, запалюють свічку, мов вказуючи на ту зірку, що колись вказала дорогу мудрецям до новонародженого дитяти…
І немає ніякої різниці в тому, як святкується Різдво римо-католиками, греко-католиками чи православними. Навіть в обряді немає особливої різниці. Хіба що тільки в датах - за Православним календарем ми святкуємо Різдво 7 січня, а за Григоріанським - 25 грудня.
Тому цілком справедливо, коли рік тому Верховна Рада запровадила вважати державним святом 25 грудня - Різдво Христове за Григоріанським календарем. І це вірне рішення, адже в Україні близько 11 тисяч релігійних католицьких громад, що складає близько 30% від усіх релігійних організацій країни. І святкуючи Різдво Христове за Григоріанським календарем, ми мовби підтверджуємо, що ми разом із більшістю усього християнського світу, спільно із Європою.
Кожен особисто вирішує, в який день він буде святкувати Різдво Христове. Думаю, не буде в тому великого гріха, коли святкуватимемо його двічі. Бо ми всі - українці: і православні, і греко-католики, і римо-католики…
Церква нас об`єднує, надихає, зігріває, дедалі вона відіграє все більшу роль у духовно-релігійному житті. Це і просвітництво, і благодійництво, і культура. А головне - з Богом ми знаходимо порозуміння.
Співайте ж колядок, щиро моліться і радійте народженню спасителя нашого Ісуса Христа. Утверджуйте справжні християнські цінності.
І користуючись нагодою, вітаю всіх українців з Різдвом. Нехай завжди з вами буде благодать Господа, любов Бога і Отця, причастя Святого Духа!
У день католицького Різдва,
Бажаю вам любові, щастя і добра.
Теплом хай вашу душу зігріє сміх,
А життя ваше нехай наповнить успіх.
Радійте і веселіться,
Бажайте добра і посміхніться.
Ангели нехай оберігають,
Почуттів вам небесних направляють.
Веселих всім свят!
Христос Рождається!
