Восьмидесятирічна жителька села Набережне колишньої Гребениківської сільської ради Тетяна Ананівна Воронецька написала вірш-звернення до Путіна – російського президента, який розв’язав війну проти України. Коли вона була ще зовсім маленькою дівчинкою, її батько загинув на фронті другої світовій війні, сиротами залишилося 11 її братиків і сестер. Сама Тетяна Ананівна прожила складне і важке життя. Народилася у 1938 році на Хмельниччині. В кінці 80-років переїхала на Тростянеччину. Спочатку жила і працювала в Боромлі, потім переїхала до Гребениківки. 40 років віддала роботі дояркою. Нині живе самітньо в с. Набережному, пенсії держава їй призначила 1800 грн. Діти пороз`їжджалися. Віддушиною старенької стала поезія, часто пише вірші про свою родину, село, непросте життя держави. Не оминула її поезія і найболючішої теми для України – війни на сході. Жінка написала звернення до президента країна, яка розв’язала кровопролиття на її рідній Україні.
Путін - ти скажи нам, для чого війна?
Що ж це воно буде і де б його узнать
Депутати в Києві усе сидять, сидять.
Усе вони вирішують і не можуть рішить
А над миром тяжко бідонька висить.
Рвуться знов снаряди, знову ллється кров
Знову плачуть діти - батько не прийшов.
Знову плаче мати, що сина нема.
Путін - ти скажи нам, для чого війна?
… Памятаю в 43-му мама плакала
Ждала, мов голубка, свого голуба,
Ждала - не діждалась, тато не прийшов.
Від вражої кулі під час бою впав.
Впав на сиру землю, та так і не встав.
Може хотів водички, та ніхто не дав.
Путіне, отямся, вже вся наша земля
Людською кровю злита досита.
Ми були маленькі, чекали з дня на день
Думали, що татко все ж таки прийде.
Та не повернувся тато наш з війни,
Бідувала мама, бідували й ми.
Рвалися снаряди, гармати гули -
Та не тільки тато - мільйони не прийшли.
"Бережіть ви землю" - ветеран сказав
Не один життя своє він за неї віддав.
Я тепер вже мати, у мене є сини.
Я не хочу, Путіне, цієї війни.
Є в нас всіх онуки, зяті, брати, сини
Кожен може стати бранцем на війні.
Рвуться знов снаряди, знову ллється кров
Знову плачуть діти - батько не прийшов.
Знову плаче мати, що сина нема.
Путін - ти скажи нам, для чого війна?
Тетяна Ананівна Воронецька,
с. Набережна Боромлянської ОТГ.
