Путін - ти скажи нам, для чого війна?

Восьмидесятирічна жителька села Набережне колишньої Гребениківської сільської ради Тетяна Ананівна Воронецька написала вірш-звернення до Путіна – російського президента, який розв’язав війну проти України. Коли вона була ще зовсім маленькою дівчинкою, її батько загинув на фронті другої світовій війні, сиротами залишилося 11 її братиків і сестер. Сама Тетяна Ананівна прожила складне і важке життя. Народилася у 1938 році на Хмельниччині. В кінці 80-років переїхала на Тростянеччину. Спочатку жила і працювала в Боромлі, потім переїхала до Гребениківки. 40 років віддала роботі дояркою. Нині живе самітньо в с. Набережному, пенсії держава їй призначила 1800 грн. Діти пороз`їжджалися. Віддушиною старенької стала поезія, часто пише вірші про свою родину, село, непросте життя держави. Не оминула її поезія і найболючішої теми для України – війни на сході. Жінка написала звернення до президента країна, яка розв’язала кровопролиття на її рідній Україні.



Путін - ти скажи нам, для чого війна?


Що ж це воно буде і де б його узнать

Депутати в Києві усе сидять, сидять.

Усе вони вирішують і не можуть рішить

А над миром тяжко бідонька висить.


Рвуться знов снаряди, знову ллється кров

Знову плачуть діти - батько не прийшов.

Знову плаче мати, що сина нема.

Путін - ти скажи нам, для чого війна?


… Памятаю в 43-му мама плакала

Ждала, мов голубка, свого голуба,

Ждала - не діждалась, тато не прийшов.

Від вражої кулі під час бою впав.


Впав на сиру землю, та так і не встав.

Може хотів водички, та ніхто не дав.

Путіне, отямся, вже вся наша земля

Людською кровю злита досита.


Ми були маленькі, чекали з дня на день

Думали, що татко все ж таки прийде.

Та не повернувся тато наш з війни,

Бідувала мама, бідували й ми.


Рвалися снаряди, гармати гули -

Та не тільки тато - мільйони не прийшли.

"Бережіть ви землю" - ветеран сказав

Не один життя своє він за неї віддав.


Я тепер вже мати, у мене є сини.

Я не хочу, Путіне, цієї війни.

Є в нас всіх онуки, зяті, брати, сини

Кожен може стати бранцем на війні.


Рвуться знов снаряди, знову ллється кров

Знову плачуть діти - батько не прийшов.

Знову плаче мати, що сина нема.

Путін - ти скажи нам, для чого війна?


Тетяна Ананівна Воронецька,

с. Набережна Боромлянської ОТГ.

Комментариев: 0
Добавить комментарий