Захід здавна є одним із найулюбленіших свят, адже стільки красенів та красунь водночас не збирає жодна інша подія року. Традиційно і випускники, і дорослі приходять у вишуканих нарядах, з квітами. 
Всіх вітають, кращим вручають нагороди. А потім хлопці з дівчатами в парах елегантно востаннє танцюють шкільний вальс.З напутніми словами до випускників зверталися керівники міста і району, міського відділу освіти.
Саме вони і вручили кращим з кращих заслужені нагороди - золоті і срібні медалі.
Золоті нагороди за високі досягнення у навчанні отримали: Башлай Вероніка Миколаївна - школа №2, Дмитриченко Катерина Олексіївна, Подойнік Юлія Вікторівна, Сергієнко Дмитро Володимирович - школа №5.
Срібними медалями нагороджені: Асінов Євген Сергійович, Мацовкін Артем Олександрович, Підбуцький Микита Юрійович, Пономаренко Гліб Віталійович, Скребець Євгенія Сергіївна - школа №2; Соловйова Каріна Сергіївна школа №3; Зленко Марія Вадимівна та Лапіна Інна Володимирівна - школа №5.
"Ми пишаємося нашими випускниками" - часто лунало з вуст виступаючих. Водночас дорослі говорили напутні слова, адже завтра - то вже самостійне майбутнє, де перед ними широка дорога, яка потребує від молоді сил, енергії, нестандартного мислення. 
Втім, це юнаків і дівчат не лякає. Бо школа їм дала знання, уміння, навчила гідності і наполегливості завжди рухатися до перемог. 
Всі розуміють, що це яскраве свято. Але в очах і душах у всіх - присмак гіркоти і суму. Бо танцюючи на площі прощальний вальс, ці юнаки і дівчата, їхні вчителі і батьки розуміють, що після цього назавжди залишаються позаду гамір рідної школа, уроки, які часом надихали, а часом і мучили. 
Тут їх зробили розумними, сильними, тут їх виховали бути патріотами, тут більшість пізнали медовий присмак першого кохання. 
Одинадцятикласники попрощалися зі школою, дитинством, вчителями, запевнивши, що як би доля не склалася, вони ніколи не посоромлять а ні свою родину, а ні школу, а ні батьківщину.
