Про сто тисяч гривень, які столичний меценат ще у березні цього року передав на потреби міської лікарні через Тростянецький Благодійний фонд «Доброта», ні в медичному закладі, ні в самому Фонді, за словами його офіційної контактної особи - не знають. Можливо причина такої раптової «розчинності» кругленької суми коштів в тому, що Фонд «Доброта» - так сказати, «кишеньковий фонд» міського голови?
У медиків Тростянецького району про Івана Івановича Лозового за кілька останніх місяців сформувалася стійка думка: меценат, безвідмовний спонсор, добрий, щирий та співчутливий чоловік, який не відмовляє людям у необхідній допомозі.
При цьому допомагає не тільки окремим людям. Мабуть, вже більше десятка закладів медицини - амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти і навіть центральна міська лікарня, вже отримували від нього суттєву підтримку - це й медичне обладнання, і лікарські засоби…
Ось деякі з останніх таких прикладів.
Завітавши до Гребениківського фельдшерсько-акушерського пункту, Іван Іванович подарував для цього закладу сучасний скутер.
Приємним подарунком від фонду ім. Івана Григоровича Лозового для закладів медицини села Боромля стали планшети - один для амбулаторії та ще два для ФАПів.
За словами головного лікаря КНП Боромлянської сільської ради "Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Боромля" Михайла Русанюка сучасна техніка у час комп'ютеризації - надзвичайно важливі речі, що сприяють покращенню роботи лікарів.
- Відтепер є можливість фельдшеру зв'язатися з лікарем за допомогою "Skype", завести пацієнту електронну медичну карту, виписати рецепт в електронному вигляді. Без такої допомоги раніше й мови не могло бути про комп'ютеризацію сільської медицини, - говорить головний лікар Боромлянської ОТГ.
Село Жигайлівка зовсім невеличке, але з визначною історією. Виявляється, ще у XVIII столітті воно було сотенною слободою Охтирського козацького слобідського полку. І.І.Лозовий подякував селянам, що бережуть і шанують свою історію. Спілкуючись з селянами, бажав людям і міцного здоровя. А щоб їхньому лікарю краще працювалося, передав сільському ФАПу сучасний планшет.
Одним з найперших візитів столичного гостя в медзаклади Тростянця були відвідини центральної міської лікарні. Було це ще у березні цього року. Поспілкувався меценат з медичними працівниками, походив палатами де вже зробили ремонт. Добрі враження залишилиcя від побаченого, зокрема у терапевтичному відділенні. І.І.Лозовий відзначив, що в таких невеликих містах, як наше, лікарні потрібно переобладнувати сучасним обладнанням, робити ремонти в палатах. Бо завдяки цьому підвищується комфорт та якість медичного обслуговування пацієнтів. І те, що робиться, заслуговує тільки схвалення. Адже тут проживають такі ж люди, як і у великих містах, де умови лікування кращі.
Аби залишити по собі добрі спогади, І.І.Лозовий подарував для акушерсько-гінекологічного відділення нові подушки та ковдри, а міській владі для проведення подальших ремонтів чи придбання обладнання, пообіцяв благодійну фінансову допомогу у розмірі 100 тисяч гривень.
- Допомагаючи медичним закладам я радію від цього. Від теплих подяк людей, від їх щирих посмішок, від розуміння, що це допоможе комусь одужати чи навіть врятувати життя, - говорить Іван Лозовий.
І не відтягуючи у довгий ящик виконання своєї обіцянки, відразу по поверненню в Київ, 27 березня ц.р., обіцяні сто тисяч гривень були перераховані на рахунок Благодійної організації "Тростянецький районний благодійний фонд "Доброта".
Минуло більше двох місяців з того часу. Ми вирішили поцікавитись, на що були чи ще будуть витрачені ті самі сто тисяч. І яким же було наше здивування, коли офіційна контактна особа Благодійного фонду "Доброта" О.П.Гончаренко нам відповів наступне:
- Лозовий на наш фонд давав гроші? Ну я такого не чув. А кому він передавав? - зніяковів можна сказати представник фонду.
- За нашою інформацією це було ще в березні, - уточняємо ми.
- У березні? Ні, я такого не спостерігав, - вже впевненіше заявляє Гончаренко. - Давайте я ще раз перевірю інформацію і вам перезвоню.
Після того ніяких дзвінків не було.
Звертаємо до головного лікаря міської лікарні.
- Меценат з Києва Іван Іванович Лозовий на потреби вашої лікарні через благодійний фонд "Доброта" передав сто тисяч гривень. Може проясните, на які цілі ці гроші будуть витрачені? - запитуємо ми у Анатолія Плахтирі.
- Не чув я такого, - також заперечує і головний лікар. - Знаю, що ковдри і подушки дарував. Це факт. А по сто тисячам на потреби лікарні мені нічого не відомо, тому не буду нічого й говорити. До нас кошти не надходили - це точно.
Ось така дивна історія. Були гроші - і раптом їх не стало. Ми вирішили перепровірити інформацію у самого І.І.Лозового. Звернувшись до нього, ми попросили підтверджуючий документ про сплату суми на благодійний фонд. Отримали копію квитанції з "мокрою" печаткою - дійсно, гроші в сумі 100 тис. грн. були відправлені 27.03.2019 р. о 15.31 год. з відділення ПриватБанку №16 м. Києва. Отримувачем вказаний Благодійний Тростянецький фонд "Доброта".
Цікаво, що сам Фонд "Доброта" - не такий вже й віддалений від чиновників міської ради. Його членом, зокрема, є сам міський голова Юрій Бова, директором фонду є керівник одного з комунальних підприємств міської ради "Екосервіс" Роман Гайдукович, він же депутат міської ради, а серед засновників фонду - заступник мера Юрій Заяц, вже знайомий нам Олександр Гончаренко, який також є членом виконкому міськради, а третім засновником є ще один депутат міської ради Олександр Марченко.
Ось така авторитетна компанія і ось така "мутна" історія з немалими грошима.
І.І.Лозовий поки що ніяких коментарів нам не давав. Сподівається, що гроші "знайдуться" і будуть використані за призначенням. Хоча сама ця історія з пошуками його ста тисяч, благодійнику настрій зіпсувала.
Як сам він сказав, це ніяк не вплине на його подальші благодійні акції. Більше того, він і надалі готовий далі допомагати закладам району і міста, якщо будуть конкретні ділові пропозиції, аби приїжджати в рідну для нього область не для розваг, а для поліпшення спільними зусиллями ситуації в населених пунктах, аби досягати якогось нового результату для людей.
- Бо поряд з багатьма хорошими прикладами в житті української глибинки, є немало такого, що хочеться змінити на краще і поліпшити, - каже меценат.
І йому набагато приємніше, коли відчуває від влади відкритість, а від людей - вдячність. Нам вже кілька разів доводилося висвітлювати благодійні поїздки Івана Лозового. І люди дійсно вдячні таким людям, як він.
Ось деякі з них.
Любовь Пось: "Доброту і мудрість чуйність до людського серця - це найважливіший крок Івана Лозового. Дякуємо Вам від усієї душі".
Михайло Ткачов: "Іване, пишаємося Вами, особисто розумію, що кожна допомога є увіковіченням ім'я Вашого батька... Я більш ніж впевнений, що й Ваш батько без сумнівів пишався б Вами!".
Людмила Савкова: "Щиро вдячні Фонду І.Г.Лозового працівники культури. Отримали море позитиву від зустрічі і нові можливості для творчої діяльності".
Ірина Гладка: "Якби у нас було більше таких меценатів і спонсорів, як Іван Іванович Лозовий, який ділом допомагає мешканцям, то легше жилося б і здоровим, і хворим людям. Храни всіх Господь за ваші світлі справи".
