Для християнина немає нічого дорожчого за ці два слова – Христос Воскрес! В них торжество і утвердження нашої віри. Воскреслий Господь постає перед нами, як переможець зла і неправди, як визволитель усього творіння від кайданів гріха та смерті. Завдяки Воскресінню Христа все наповнилося новим світлом вічного життя.
Не випадково тисячі вірян у світле свято Воскресіння Христове йшли минулої суботи та неділі до храмів. Вело їх туди бажання відзначити велике чудо - повстання Христа з мертвих.
В церквах пройшли урочисті служби. Всі радісні, усміхнені, тепло вітали одне одного з одним із найвеличніших свят у житті, пов'язуючи з ним сподівання на краще.
Описуючи події Воскресіння Христового, євангеліст Матфей сповіщає про те, як жінки-мироносиці, прийшовши рано-вранці до Гробу Господа, побачили ангела, який повідомив їм радісну звістку: «Не бійтеся, бо я знаю, що ви шукаєте Іісуса розіп`ятого. Його немає тут – Він воскрес… Підіть швидше, скажіть ученикам Його, що Він воскрес із мертвих» (Мф. 28: 5–7).
Апостоли Петро і Іоанн знайшли гробницю порожньою; воскреслий Господь постав перед двома Його учнями по дорозі в Еммаус і перед іншими апостолами ввечері в Сіонській світлиці, а потім – і перед багатьма іншими в Галілеї. Спаситель світу воскрес для всіх: для далеких і близьких, для сильних і немічних, – щоб «кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ін. 3:15). «Христос Іісус помер, але й воскрес: Він і праворуч Бога, Він і піклується про нас», – пише апостол Павло (Рим. 8:34).
… У всіх храмах Тростянеччини дорослі і діти, які прийшли з ними, мали змогу побачити красу великодньої служби, велику кількість запалених свічок, додаючи до них і свої, відчути торжество церковних піснеспівів. Там вони раділи та молилися Христовому Воскресінню, дякуючи Господу, що він звершив справу людської спокути, що своєю хресною смертю і славним воскресінням переміг смерть, звільнив людину від влади диявола, дарував прощення і життя вічне. А ще у молитвах просили миру і подолання ворожнечі, ставили свічки за упокій жертв війни на Сході. Адже сьогодні немало подій, що відбуваються на наших очах, не сповнюють оптимізмом. Війна, бідність, злочини, здавалося б, не залишають місця для добра і світла. Та на цьому тлі пасхальна звістка про воскресіння Спасителя, який переміг зло і смерть, сповнюється ще більш радісного, переможного звучання. Ця радість має особливу природу, тому що в її основі лежить те відчуття близькості Бога, про яке сказав Христос: «… і зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас» (Ін. 16:22).
Про це говорили і священики, звертаючись у молитвах до людей, про це йшлося і у Посланні до вірян митрополита Сумського і Охтирського Євлогія, яке також зачитали прихожанам.
«Дорогі! Нехай Воскреслий Спаситель наповнить Ваші серця миром і світлом Свого Воскресіння! Будемо пам»ятати, що заради оновлення людини Втілена Любов зійшла на Голгофський Жертовник, і тільки наше оновлене життя може стати гідною відповіддю Творцю і Спасителю. Нехай Господь сповнить життям наші серця, наповнить їх Божественною благодаттю і сподобить нас чистим серцем славити Його світле Воскресіння!» - йдеться, зокрема, у Посланні митрополита.
Під час передпасхального посту в усіх храмах проводилися акції милосердя, допомоги бідним, хворим. Вже традиційно Сумська єпархія, цього року вже вшосте, об`єднала вірян до участі в акції "До Світлого Дня - світлі вчинки". Нині допомога збиралася для лікування онкохворих дітей. У Благовіщенському храмі на Вербну неділю у рамках цієї акції проводився ярмарок.
Служба у храмах тривала до самого ранку. Рівно опівночі віряни пройшлися разом із священнослужителями хресним ходом.
Після всеношної на подвір'ях обох тростянецьких храмів містяни освятили великодні кошики, і самі були щедро окроплені святою водою, від чого мали величезне душевне задоволення.
Люди традиційно принесли до храму на освячення кошики. Головним атрибутом в ньому – паска, а разом з нею - крашанки, ковбаси, сало, пиріжки, в деяких з кошиків виглядали пляшечки з вином та іншими міцними напоями. Обов`язково у кожного була вода для освячення. Частину принесеного вони залишали для храму, кладучи наїдки в корзини, які несли служителі церкви.
- Христос Воскрес, - вітали прихожан батюшки.
- Воістино воскрес! - відповідали люди у відповідь.
Після церковних літургій, святкування кожен продовжив у себе`вдома, за святковим родинним столом. Їх накривали стравами, принесеними з храмів та приготованими вдома заздалегідь. Розрізали пасочки, цокалися крашанками, смакували пирогами, холодцями… Розговляючись, цілувалися, бажаючи одне одному жити в радості, мирі, щоб країна нарешті перемогла ворога, люди зажили заможніше, піднявшись з колін економічних злиднів.
