Для сільрад - "пряник", для лісівників - "удавка".
З метою стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств, лісові господарства… обклали новим податком. Лісівники таке нововведення охрестили «удавкою» для лісу, деревообробки і мисливського господарства.
Бо йдеться про введення додаткового земельного податку на всі лісові землі. Навіть ті, де ліс не зростає - наприклад, площі, де є лісові культури, але вони ще не виросли в ліс, лісові дороги, просіки, галявини тощо. Але і це ще не все - найсумніше для лісівників те, що за площі, які класифіковані лісом, тепер вони платитимуть двічі. Адже згідно з діючою системою оподаткування, ними вже сплачується податок за лісові землі, як рентна плата.
Однак, закон підписаний президентом 15 серпня, опублікований в офіційному ЗМІ, а значить вступив в силу. І його треба виконувати. Ставки податку за один гектар лісових земель встановлюються від 0,1% до 5%.
У понеділок в райдержадміністрації зібралися більшість причетних до його виконання. З одного боку ті, хто податок має платити - керівники двох найбільших в районі лісових господарств - Тростянецький держлісгосп в особі директора Віктора Зубка, Тростянецький Агролісгосп" в особі директора Сергія Котляренка та один з найпотужніших приватних підприємців в лісогосподарській діяльності, депутат обласної ради Олександр Линник.
З іншого боку прийшли ті, на кого ця фінансова "лафа" несподівано звалилася - сільські ради у особі їх голів. Їхні бюджети, не виключено що вже з кінця цього року, почнуть отримувати додаткові кошти. Першим слово взяв керівник держлісгоспу.
- Офіційно наше господарство має 22 тисячі гектарів лісу. Але з них вкритої лісом землі, яка готова на переробку - лише 2383 га, - пояснив Віктор Зубко. - Раніше ми платили так звану "пневу плату". Тобто, якщо ми рубаємо в рік 70 га лісу суцільними рубками, і там де зрубали, ми заплатили пневу плату - за дуб дорожче, деревина м`яких порід - дешевше. Тепер треба платити за всі лісові землі. Якщо ми будемо платити за ті землі, де ми не використовуємо свою діяльність і від яких не отримуємо коштів, то підприємство не зможе їх сплатити без економічної шкоди собі.
Саме тому директор держлісгоспу попросив сільських голів, щоб їхні ради на сесіях прийняли хоча б на цей і на наступний роки цей податок за найменшою ставкою податкового збору - 0,1%. Встановлять більшу - відповідно це "ляже" на збільшення їхніх затрат, які ті скоріш за все перекладуть на продукцію - відразу подорожчає ділова деревина, рослини з розсадника, дрова на опалення тощо.
В.Зубко наводив статистику, що їхнє підприємство і без цього податку сплачує їх державі немало. Так, за 8 місяців цього року Тростянецький лісгосп реалізував деревини на 78 млн. грн. Сплачено різних податків біля 40,5 млн. грн. Тобто, майже половина отриманого доходу. З новим податком податкове навантаження зрозуміло ще зросте.
В деяких районах Сумщини вже пройшли сесії місцевих рад по встановленню нового податку за ліс. У Краснопільському районі прийняли ставку 0,1%. Таку ж ставку встановили і в одному з північних районів області - Середино-Будському. Загалом, за словами В.Зубка, мінімальну ставку підтримує і обласна адміністрація, а на обласній сесії навіть звернулися до уряду з пропозицією вивчити доцільність внесених змін у оподаткування лісової галузі. Адже лісівники побоюються, аби загалом податки не перевищили навіть доходи від господарської діяльності. За словами присутніх директорів лісових господарств, наприклад, в разі встановлення максимальної ставки у 5%, то з кожної заробленої гривні на податки йтиме 94 копійки. Це практично самогубство. На сьогодні в держлісгоспі працює 230 чоловік на постійній основі і ще до 45 чоловік на сезонних роботах. З такою податковою політикою не виключено, що доведеться скорочувати і персонал.
Втім, зараз вже не до риторики - з 15 серпня лісогосподарським підприємствам змінили об'єкти оподаткування - земельним податком охоплені всі лісові землі. І платник цього податку повинен встигнути подати податкову декларацію протягом 20 календарних днів після внесення змін. Не встигне - штраф. Тобто, керівники лісогосподарських підприємств повинні до 20 вересня подати уточнюючі податкові декларації за місцезнаходження земельних ділянок. А перед цим сільські ради, на чиїх територіях ця земля розташована, мають встановити ставку цього податку. За інформацією Сумського обласного головного управління державної фіскальної служби ставки земельного податку на 2019 рік в Тростянецькому районі встановлені лише Тростянецькою і Боромлянською ОТГ, а також Станівською сільською радою. Решті сільрад їх треба термінового прийняти на сесіях.
Голів же сільських рад найбільше цікавила ціна питання, а саме - скільки ж "живих" грошей вони додатково отримають. Навіть при мінімумі ставки у 0,1% суми по найбільш залісненим громадам немалі - ось дані по деяким сільрадам: Білківська - 26 тис., Буймерська - 9,3 тис., Станівська - 68,2 тис., Мартинівська - 43,3 тис., Мащанська - 32,2 тис., Криничанська - 46,6 тис., Тростянецька міська - 21,9 тис., Люджанська - 20,0 тис., Печинська - 4,6 тис. і т.д.
Втім, віртуальні цифри і реальна їхня вартість, як кажуть в Одесі - різні речі. Голова Станівської сільради Юрій Дудник прямо на нараді свої 68,2 тисячі грн. перевів у товар, а саме у дубові балки п'ятдесят на п'ятдесят, які планує закупити. Вийшло всього чотири бруси.
- Ваших грошей з податку 0,1% вистачить лише щоб купити у вас чотири дубові палки, це смішні гроші, дивлячись на машини з дубом, які лісгосп чи не щодня вивозить лісовозами, - зазначив очільник Станової. - А мені потрібно утримувати школу, клуб, ремонтувати дороги, які розбиваються тими ж лісовозами. Певно 0,1% - не те, що нам треба, давайте сідати і разом рахувати економічну доцільність.
Не надто задоволені були і більшість інших голів сільрад. Тому керівники лісогосподарських підприємств запевнили, що у найкоротші строки зроблять економічні обґрунтування своїм розрахункам і якщо не самі керівники, то їхні представники, за бажанням голів сільрад, приїдуть на їхні сесії, де пояснять свою позицію.
На цьому і розійшлися, аби тепер вже на сесіях сільських рад продовжити розмову про те, як же задовольнити потреби сільських рад, щоб ці "апетити" не стали "удавкою" для лісу.
