4 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні президентський законопроєкт щодо скорочення кількості депутатів. Документ пропонує зменшити їхню чисельність до 300 та закріпити пропорційну виборчу систему.
Потужний суспільний запит
Соціологічні дослідження свідчать – українці підтримують скорочення кількості депутатів з 450 до 300. Результати опитування, проведеного Центром Разумкова восени, показали 87% підтримки у цьому питанні, дослідження соціологічної групи «Рейтинг» – 92%.
Скоротити чисельність парламенту обіцяла майже кожна політична сила останні 20 років. Адже суспільний запит визначився ще у 2000 році, коли 90% українців висловились за зменшення кількості парламентарів на референдумі. Проте політичної волі втілити це рішення в життя досі бракувало.
«Можна по-різному відноситися до всеукраїнського референдуму за народною ініціативою 16 квітня 2000 року, але народ України сказав своє слово, що він хоче бачити в парламенті саме 300 народних депутатів. І тому ухваленням цього закону ми фактично імплементуємо волю українського народу», – зазначив представник президента України в Конституційному суді Федір Веніславський під час виступу в сесійній залі.
Зрастарілі розрахунки
У світовій практиці парламентаризму по-різному визначають чисельність депутатів. Як правило, вона залежить від кількості населення. Цифра у 450 депутатів перекочувала до сучасного парламенту з Верховної Ради УРСР – саме стільки депутатів обиралося з 1989 по 1991 рік.
Проте українців уже давно не 52 мільйони. З того часу населення зменшилося через від’ємні показники приросту населення і виїзд людей за кордон. За останніми оцінками уряду, в Україні проживає 37,2 мільйонів громадян. Тож експерти впевнені: осучаснення розрахунків назріло вже давно.
«За радянської влади Верховна Рада України складалась з 650 парламентарів. Зменшили цю цифру лише у 1989-му. На цьому похвальний рух до мінімізації було завершено. А шкода. Нинішньої кількості депутатів Верховна Рада не потребує. Якщо відмінусувати усіх прогульників та тих, хто за весь період роботи не показав жодної законодавчої активності, вийде якраз оптимальна цифра», – впевнений Голова Фонду муніципальних реформ «Магдебурзьке право» Михайло Поживанов.
Менше депутатів – менше витрат
Ще один аргумент за скорочення депутатів – це можливість зменшити видатки з бюджету і підвищити продуктивність парламенту. Депутатка «Слуги народу» Ольга Совгиря запевняє, скорочення кількості парламентарів – загальноєвропейська практика.
«Минулого року Італія при зростанні кількості населення за останні 10 років на 8 мільйонів зменшила кількість своїх парламентарів з 945 до 600. Чи може вважатися досвід Італії досвідом демократичної країни? Думаю, так. Те ж саме в Литві. В минулому році Литва зменшила кількість депутатів, порівняно з тим, яка існувала до того», – підкреслює Совгиря.
Водночас її колега по фракції Роксолана Підласа пропонує замислитись, чи справді Україна може собі дозволити витрати на чинну кількість депутатів.
«Кількість депутатів не означає їхню якість. Давайте будемо чесними. Не всі депутати надмірно працюють: блокування трибуни, бійки в залі, тисячі беззмістовних поправок до законів, які впроваджують важливі реформи. Чи є це важкою роботою? Чи може Україна утримувати таку кількість народних депутатів?» – питає депутатка.
Без мажоритарки, а значить без «гречки»
Крім скорочення кількості депутатів, законопроєкт містить норму про перехід до пропорційної виборчої системи, а значить скасування мажоритарних округів. Це означає, що на наступних виборах депутатів обиратимуть винятково за партійними списками.
Презентуючи закон, Федір Веніславський зауважив: «Йдучи на вибори багато політичних сил критикували існуючу в Україні мажоритарно-пропорційну змішану виборчу систему саме в частині мажоритарної складової. Тому що, як свідчить практика проведення виборів, саме мажоритарна складова виборчої системи є найбільш корупційно небезпечною, саме через факти масового підкупу виборців окремі кандидати дуже часто ставали депутатами».
Експерти кажуть, що на жаль, про мажоритарні округи зазвичай згадують тільки перед виборами, засіваючи їх «гречкою» і ставлячи дитячі майданчики із ім’ям кандидата. Тож мажоритарку варто скасувати не стільки через скорочення кількості депутатів, а скільки через її корупційну природу.
Депутат повинен володіти державною мовою
Ще одна важлива новація закону – це конституційне зобов’язання для депутатів володіти державною мовою. Статтю 76 Конституції України пропонують викласти наступним чином: «Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу, постійно проживає в Україні не менше останніх п'яти років і володіє державною мовою». Ця норма дозволить ліквідувати ганебні спроби депутатів нехтувати державною мовою під час виступів за трибуною.
«Якщо ми говоримо про офіційну позицію, то я вважаю, що все-таки народні депутати під час своєї професійної діяльності мають використовувати державну мову», – вважає спікер парламенту Дмитро Разумков.
Експерти та самі депутати погоджуються, що кількість народних депутатів не є показником їхньої ефективності. Загалом скорочення чисельності парламенту є тільки частиною масштабного оновлення влади нарівні із ухваленням нового виборчого кодексу, скасуванням недоторканності та штрафами за «кнопкодавство».
