Цвітінням водойм, зазвичай, називають масовий розвиток мікроскопічних водоростей, характерною ознакою якого є «позеленіння» водного об’єкта.
Навесні, коли вода прогрівається, уся маса водоростей спливає на поверхню, ближче до сонячних променів. Поки водорості живуть, вони видаляють шкідливі домішки, збагачують воду киснем, вітамінами і біологічно активними речовинами. Але при відмиранні вони розкладаються з утворенням токсичних речовин. Слід зазначити, що за токсичністю отруйні речовини синьо-зелених водоростей близькі до токсинів блідої поганки.
Поширенню цвітіння сприяє здатність мікроорганізмів утворювати спори, які зимують на дні водойми і є стійкими до висихання. Крім того, синьо-зелені водорості - теплолюбні. Найінтенсивніше вони розвиваються за температури вище + 20°С. Ще однією причиною їх посиленого розвитку є незначний водообмін у водоймах, утворення застійних і зі слабкою проточністю зон. Сприяє цвітінню водойм і надлишковий вміст азоту, фосфору, органічних сполук, що є поживним середовищем для водоростей.
При значній концентрації водоростей біля поверхні, у воді з’являється неприємний запах, знижується вміст розчиненого кисню, активізуються анаеробні процеси, що призводять до заморів риби та інших гідробіонтів. У риби змінюється поведінка: порушується координація рухів, спостерігаються нервові явища, пригнічення дихання і в результаті настає загибель.
Що робити у даному випадку?
Найпершим та найбільш дієвим методом боротьби із задухою є аерація - насичення води киснем та постійний контроль за станом розчиненого у воді кисню. На водних об’єктах де здійснюється вирощування товарної риби, у ставку збільшують проточність або проводять вапнування негашеним вапном.
Крім того для боротьби із цвітінням застосовують органічні та неорганічні альгіциди або механічно видаляють водорості. З профілактичною метою у водойми вносять мікробіологічні препарати та вселяють хлорелу. Крім зазначених методів боротьби з водоростями є ще один дуже дієвий спосіб – зариблення водойм рослиноїдними видами. Такі види риб, як: товстолоб, білий амур є біологічними меліораторами водойм. Ці риби у процесі своєї життєдіяльності активно споживають водну рослинність і водорості. В результаті чого суттєво зменшується чисельність зелених та синьо-зелених водоростей і покращується якість води.
Масові загибелі риби внаслідок цвітіння води є великою втратою для рибного господарства та запасів риб в цілому. Тому Сумський рибоохоронний патруль звертається до громадськості з проханням повідомляти про будь-які ознаки задухи або зміни екологічного стану водойм за номером «гарячої лінії» відомства: (096) 838-25-70 або (0542) 77-90-13.
Управління Державного агентства рибного господарства
у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль)
